Алгоритми надання невідкладної допомоги при фібриляції та тріпотінні передсердь

Тактика відновлення синусового ритму при ФП і ТП

1 ситуація – напад аритмії (до 3-х днів) супроводжується вираженними порушеннями гемодинаміки, що безпосередньо загрожує життю пацієнта

↓

Електрична кардіоверсія

При неможливості проведення альтернатива – швидке зниження ЧСС (вибір препарату або комбінації проводиться згідно ситуації)

Болюсне введення гепаріну або фраксіпарину/клексану

2 ситуація – напад аритмії (до 3-х днів) супроводжується нетяжкими симптомами при відсутності декомпенсованих захворювань

↓

Медикаментозна та/чи електрична кардіоверсія

Болюсне введення гепаріну або фраксіпарину/клексану

3 ситуація – напад аритмії (до 3-х днів), який супроводжується тяжкими симптомами на тлі декомпенсованих або гострих запальних захворювань

↓

Контроль ЧСС і підготовка до відновлення синусового ритму

4 ситуація – тривала аритмія (більше 3-х днів)

↓

Контроль ЧСС і підготовка до відновлення синусового ритму

Контроль ЧСС

Бета-блокатори

Верапаміл/ділтіазем

Аміодарон

Комбінація бета-блокаторів, верапамілу або аміодарону з дігоксином.

Дігоксин не слід застосовувати у якості единого засобу контролю ЧСС при пароксизмальній ФП!

При СН: дігоксин + аміодарон

При WPW: аміодарон

Методики медикаментозної кардіоверсії:

Аміодарон

1 варіант – в/в крапельно 300-600 мг (2-4 ампули) + 1-4 таблетки в 2-4 прийоми (максимальна доза до 6 г на добу)

2 варіант - 3-4 табл. в 2-4 прийома

Пропафенон

1 варіант – в/в 150 мг (2 ампули по 20 мл готового розчину)

2 варіант - 450-600 мг в табл. одноразово

Этацизин (тільки в державах СНД)

200 мг (2 табл) одноразово

Флекаінід

200-300 мг на добу. Одноразова доза не повинна перевищувати 150 мг.

Новокаінамід

в/в крапельно 15-10 мл 10% на 50 мл розчину протягом 20-30 мин

За кордоном достотньо ефективними варіантами є:

Флекаінід в/в

Дофетілід пер ос

Ібутілід пер ос або в/в

При неефективності медикаментозної кардіоверсії проводиться електрична кардіоверсія!

При ТП медикаментозна кардіоверсія малоефективна тому для відновлення синусового ритму необхідне попереднє переведення в ФП!

Стандарти надання невідкладної допомоги при гострому коронарному синдромі

Тактика лікування хворих із ГКС залежить від його клінічної форми (ГКС з стійкою елевацією сегменту ST або блокадою лівої ніжки пучка Гіса та ГКС без стійкої елевації сегменту ST)

ГКС з стійкою елевацією сегменту ST або блокадою лівої ніжки пучка Гіса свідчить про гостру оклюзію коронарної артерії

Основою лікування є системний тромболізис (актілізе, металізе, стрептокіназа) або хірургічна коронарна реваскуляризація (стентування обо АКШ)

♥ Антиішемічні засоби (нітрати, бета-адреноблокатори)

♥ Антикоагулянти (НФГ, НМГ, гірудін)

♥ Дезагреганти (аспірин, клопідогрель, абсиксимаб, ептифібрид)

♥ іАПФ

♥ Статини

♥ Метаболічні засоби (триметазидин, корвітин, неотон)

♥ Психотропні засоби

ГКС без стійкої елевації сегменту ST. Тактика лікування будується в залежності від визначеного ризику розвитку ІМ і смерті

1. Хворі з високим ризиком розвитку ІМ і смерті:

● з повторними епізодами ішемії міокарда (повторний больовий синдром і/ або зміни сегмента ST – депресія чи нестійка елевація)

● з ранньою післяінфартною стенокардією

● з підвищеним рівнем тропоніну

● з нестабільною гемодинамікою

● з тяжкими аритміями (ШТ, фібриляція шлуночків)

● з цукровим діабетом

НМГ + абсиксимаб + екстрена КВГ з вирішенням питання про тактику хірургічного лікування (стентування або АКШ)

♥ Антиішемічні засоби (нітрати, бета-адреноблокатори)

♥ іАПФ

♥ Статини

♥ Метаболічні засоби (триметазидин, корвітин, неотон)

♥ Психотропні засоби

2. Хворі з низьким ризиком розвитку ІМ і смерті:

● з відсутнім під час спостереження больовим синдромом;

● з наявністю негативного або плоского зубця Т або з нормальною ЕКГ

● без підвищення рівня тропініну або іншого маркеру некрозу міокарда за дворазового визначення його з інтервалом 6-12 годин.

НМГ, НФГ + клопідогрель + аспірин

♥ Антиішемічні засоби (нітрати, бета-адреноблокатори)

♥ іАПФ

♥ Статини

♥ Метаболічні засоби (триметазидин, корвітин, неотон)

♥ Психотропні засоби

У разі наявності у хворого больового синдрому і недостатній ефективності антиішемічних засобів показано застосування наркотичних анальгетиків (морфін, промедол), ненаркотичних анальгетиків (трамадол, анальгін), нейролептиків (дроперідол, аміназин), транквілізаторів (сібазон, реланіум)