- •Іі Основи дидактики
- •Поняття про дидактику. Предмет і головні категорії дидактики.
- •Історичний екскурс до вчень видатних дидактів. Теорія формальної та експериментальної освіти
- •Поняття і сутність змісту освіти в середній школі. Державний та шкільний компонент програмного матеріалу.
- •Нормативні документи що визначають зміст освіти.
- •5. Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •6. Характеристика навчальної програми з фахового предмета.
- •7) Поняття про процес навчання, його характерні ознаки. Головні функції.
- •9. Принципи навння, їхній об’єктивний характер. Принципи свідомості й активності, систематичності і послідовності навчання.
- •8. Головні компоненти процесу навчання.
- •10. Принципи міцності знань і допустимі знання.
- •11. Принципи наочності навчання і науковості.
- •12. Принципи зв'язку навчання з життям, індивідуального підходу до учнів та емоційності навчання.
- •13. Поняття про методи навчання і методичний прийом. Методи в історії дидактики. Характеристика словесних методів навчання.
- •14. Головні класифікації методів навчання.
- •15. Характеристика наочних та практичних методів навчання.
- •Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •Поняття про дидактичні засоби навчання.
- •Поняття про форми організації навчання у середній школі. Становлення і розвиток форм навчання в історичному часі.
- •Урок як головна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура уроків.
- •Класифікація уроків за головною дидактичною метою. Поняття про нестандартні уроки.
- •Головні вимоги до уроку. Шляхи вдосконалення уроку на сучасному стані.
- •Підготовка вчителя до уроку. Планування уроку. Аналіз і самооцінка уроку.
- •Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
- •Шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, навчальні екскурсії та факультативи як форми організації навчання в середній школі.
- •Сутність педагогічного діагностування в середній школі. Ф-ї і педагогічні вимоги до контролю успішності навч.
- •26. Основні види, методи і форми контролю. Оцінка й облік успішності знань учнів.
- •27. Причини і шляхи усунення неуспішності учнів.
- •28. Переваги і недоліки 12-бальної системи оцінювання знань.
- •29. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літ. За 12-бальною системою.
Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
Самостійна робота учнів її види та особливості організації.
Метод самостійної роботи застосовується при роботі учнів з підручником, довідниковою літературою, при розв’язуванні задач виконанні вправ, при організації спостережень, виконанні лабораторних і практичних робіт творчих завдань.
Самостійна робота буває під керівництвом вчителя – за інструкцією (в класі) і поза нею (вдома).
За дидактичною метою самостійні роботи бувають 1) підготовчі, 2) спрямовані на засвоєння нових знань, 3) тренувальні, 4) узагальнюючі, повторюючи, 5) контрольні роботи.
Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку, організовану вчителем, активну діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань.
фронтальна- передбачає спільні дії учнів класу під керівництвом учителя;
індивідуальна – самостійну роботу кожного учня окремо;
групова - учні працюють в групах з 3 - 6 чоловік або парами. Завдання для груп можуть бути однаковими або різними.
Фронтальною формою організації навч. діяльності учнів - всі учні одночасно виконують однакову, спільну для всіх роботу, усім класом обговорюють, порівнюють і узагальнюють її результати.
У цьому випадку на уроці панує дух колективного мислення. Вчитель має можливість вільно впливати на весь колектив класу, викладати навчальний матеріал усьому класу, досягає певної ритмічності в діяльності школярів на основі врахування їхніх індивідуальних особливостей.
Фронтальна форма організації навчання може бути реалізована у вигляді проблемного, інформаційного, пояснювально-ілюстративного викладу і супроводжуватися репродуктивними та творчими завданнями. Однак, фронтальна форма навчальної роботи має ряд суттєвих недоліків. Учні з низькими навч. можливостями працюють повільно, гірше засвоюють матеріал. їм потрібно більше уваги з боку вчителя, більше часу на виконання завдань, більше вправ, ніж учням з високими навч. можливостями. То ж, для максимальної ефективності навч. діяльності учнів необхідно використовувати й інші форми навч. роботи.
Індивідуальна форма організації роботи учнів на уроці передбачає, що кожен учень отримує для самостійного виконання завдання, спеціально для нього підібране, у відповідності з його підготовкою і навчальними можливостями.
Групова (ланцюгова) форма організації навч. роботи учнів, її головними ознаками є: клас на даному уроці поділяється на групи для розв'язування конкретних навч. завдань; кожна група отримує окреме завдання і виконує його спільно під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителя; завдання в групі виконуються таким чином, який дозволяє враховувати і оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи; склад групи не є постійний, а добирається з урахуванням того, щоб з максимальною ефективністю для колективу могли реалізуватися навч. можливості кожного члена групи.
Переваги групової організації навч. роботи учнів на уроці очевидні. Результати спільної роботи учнів досить помітні як у привчанні їх до колективних методів роботи, так і в формуванні позитивних моральних якостей особистості.
Парна форма навч. роботи - два учні виконують деяку частину робота разом. Форма використовується для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань, тощо.
Робота в парах дає учням час подумати, обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок висловлюватися, спілкуватися, критично мислити, переконувати й вести дискусію.
