14. Головні класифікації методів навчання.

У дидактиці існують такі класифікації методів навчання:

а) за джерелами передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С. Петровський, Е. Талант);

б) за основними дидактичними завданнями, які необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування отриманих знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов);

в) за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М. Скаткін, І. Лернер);

г) на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань: індуктивний, дедуктивний, традуктивний, аналі­тичний, синтетичний, порівняння, узагальнення, конкретизації і виділення головного.

Сучасний дослідник педагогіки Бабанський виокремлює три великі групи методів навчання, в основу яких покладено:

а) організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

б) стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

в) контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.

15. Характеристика наочних та практичних методів навчання.

Наочні методи навчання. Особливість цих методів нав­чання полягає у використанні зображень об'єктів і явищ, конкретних образів, які безпосередньо сприймають учні. До таких методів належить ілюстрування, демонструван­ня, самостійне спостереження.

Ілюстрування — використання у навчальному процесі наочності (плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін.) з метою оптимізації засвоєння знань.

Демонстрування — використання приладів, дослідів, технічних установок та ін.

Цей метод ефективний, коли всі учні мають змогу сприймати предмет або процес, а вчитель зосереджує їхню увагу на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи відповідні пояснення. Під час демонстрування дію складного механізму розчленовують на елементи, щоб докладно ознайомити учнів з окремими процесами, які відбуваються одночасно.

Самостійне спостереження — безпосереднє сприймання явищ дійсності.

Школа має великі можливості для організації спосте­режень, їх можна вести на уроці (лабораторні і практичні заняття), використовуючи наочні посібники, під час екс­курсій.

Методика організації будь-якого виду самостійного спо­стереження потребує послідовного використання його еле­ментів. Це інструктаж учителя про мету, завдання і методи­ку спостереження, здійснення спостереження, фіксація, відбір і аналіз його результатів учнем, узагальнення і формулюван­ня висновків.

Практичні методи навчання. Ці методи передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні. До них належать вправи, а також лабораторні, практичні, графічні, дослідні роботи.

Вправи — багаторазове повторення певних дій або видів діяльно­сті з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супрово­джується свідомим контролем і коригуванням.

Види вправ: підготовчі; вступні; пробні; тренувальні; творчі; контрольні.

Лабораторні роботи — вивчення у шкільних умовах явищ приро­ди за допомогою спеціального обладнання.

Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють учнів одним із ме­тодів дослідження в природних умовах, формують навич­ки використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки і пропо­зиції. Під час виконання лабораторної роботи учні повинні дотримуватися правил техніки безпеки.

За характером діяльності учнів близькі до лаборатор­них робіт практичні роботи. Вони передбачені навчальни­ми програмами, їх виконують після вивчення теми чи роз­ділу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-нізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосві­ти.

Графічні роботи — роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів.

Ними є креслення і схеми, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм. Техніку графічного зображен­ня учні опановують на уроках креслення і малювання, ма­тематики, фізики, хімії, географії, історії, біології.

Дослідні роботи —пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів.

Метод проекту — метод пошуку, така організація навчання, за якого учні набувають знань у процесі планування та виконання практичних завдань — проектів, що дає змогу тісно поєднувати те­орію з практикою.