- •Іі Основи дидактики
- •Поняття про дидактику. Предмет і головні категорії дидактики.
- •Історичний екскурс до вчень видатних дидактів. Теорія формальної та експериментальної освіти
- •Поняття і сутність змісту освіти в середній школі. Державний та шкільний компонент програмного матеріалу.
- •Нормативні документи що визначають зміст освіти.
- •5. Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •6. Характеристика навчальної програми з фахового предмета.
- •7) Поняття про процес навчання, його характерні ознаки. Головні функції.
- •9. Принципи навння, їхній об’єктивний характер. Принципи свідомості й активності, систематичності і послідовності навчання.
- •8. Головні компоненти процесу навчання.
- •10. Принципи міцності знань і допустимі знання.
- •11. Принципи наочності навчання і науковості.
- •12. Принципи зв'язку навчання з життям, індивідуального підходу до учнів та емоційності навчання.
- •13. Поняття про методи навчання і методичний прийом. Методи в історії дидактики. Характеристика словесних методів навчання.
- •14. Головні класифікації методів навчання.
- •15. Характеристика наочних та практичних методів навчання.
- •Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •Поняття про дидактичні засоби навчання.
- •Поняття про форми організації навчання у середній школі. Становлення і розвиток форм навчання в історичному часі.
- •Урок як головна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура уроків.
- •Класифікація уроків за головною дидактичною метою. Поняття про нестандартні уроки.
- •Головні вимоги до уроку. Шляхи вдосконалення уроку на сучасному стані.
- •Підготовка вчителя до уроку. Планування уроку. Аналіз і самооцінка уроку.
- •Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
- •Шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, навчальні екскурсії та факультативи як форми організації навчання в середній школі.
- •Сутність педагогічного діагностування в середній школі. Ф-ї і педагогічні вимоги до контролю успішності навч.
- •26. Основні види, методи і форми контролю. Оцінка й облік успішності знань учнів.
- •27. Причини і шляхи усунення неуспішності учнів.
- •28. Переваги і недоліки 12-бальної системи оцінювання знань.
- •29. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літ. За 12-бальною системою.
26. Основні види, методи і форми контролю. Оцінка й облік успішності знань учнів.
Основні компоненти контролю – перевірка, оцінка і облік.
Мета – забезпечення ефективності навч. Принципи – об'єктивність, регулярність, гласність, всебічність, різноманітність форм контролю
Види: - попередній, -поточний, -тематичний, -періодичний, -підсумковий. Форми: - фронтальна, -групова, індивідуальна, - комбінована .
Види оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів:
- попереднє - здійснюється перед початком вивч. нового навч. матеріалу чи перед початком переходу до вивч. нової теми, яку вивчатимуть на кількох уроках; проводиться з метою перевірки якості опорних знань, корекції їх у випадку необхідності та актуалізації з метою використання під час вивчення нового навчального матеріалу;
- поточне - проводиться під час вивч. кожної теми для з'ясування якості засвоєння учнями знань, умінь та навичок і визначення рівня засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу в тих випадках, коли навчальний матеріал створює можливість для їхнього засвоєння;
- тематичне, або періодичне - здійснюється після вивчення певного розділу навчальної програми, великої теми або кількох менших, але взаємозв'язаних тем з метою визначення якості засвоєння певної системи знань, умінь та навичок, встановлення взаємозв'язків між елементами цієї системи, корекції їх, узагальнення;
- підсумкове - має місце наприкінці кожної навчальної чверті або півріччя у тих випадках, коли тижневе навантаження складає одну годину; переслідує мету встановлення рівня засвоєння навчального матеріалу вивчених упродовж чверті або півріччя навчальних тем;
- заключне - здійснюється в кінці навчального року з метою визначення рівня засвоєння кожним учнем певного навчального курсу. У частині випадків пов'язується з перевідними та випускними екзаменами.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою оцінювання.
Залежно від ступеня компетентності учня розрізняють чотири рівні навчальних досягнень: низький (рецептивно-продуктивний); середній (репродуктивний); достатній (конструктивно-варіативний); високий (творчий).
низький - характеризується дифузно-розсіяним уявленням про предмети та явища, на основі якого учень може відрізняти їх від інших;
середній - учень вказує на ознаки поняття (явища), здатний вирішувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; достатній - характеризується знанням суттєвих ознак понять (явищ), учень оперує ними, тобто вирішує стандартні завдання, однак його розуміння пов'язане з одиничними образами, не узагальнене, школяр не вміє переносити знання і використовувати їх в інших ситуаціях;
високий - характеризується засвоєнням не лише суттєвих ознак поняття, а і його зв'язків з іншими, знання узагальнені, системні, учень здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях, його навчальна діяльність має дослідний характер.