60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.

Основними видами банківських операцій є: депозитні; розрахункові; кредитні; факторингові; лізингові операції. Депозитні операції (депоз. договір) банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредит надається на підставі кредитного договору. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Лізингові операції - банки мають право придбавати за власні кошти засоби виробництва для передачі їх у лізинг з дотриманням вимог, встановлених у ГК України. Нетрадиційною банківською операцією є факторинг — купівля банком у клієнта термінових вимог платежу, пов'язаних з постачанням товарів або наданням послуг.

Щоб забезпечити учасникам міжгосподарських розрахунків можливість успішно виконувати операції, світова практика виробила широкий спектр різних платіжних інструментів. гідно з класифікацією Банку міжнародних розрахунків усі платіжні інструменти можна розділити на такі групи:

1) ті, що базуються на кредитовому переказуванні коштів:

— доручення про кредитовий переказ у системі «жиро»;

— доручення про кредитовий переказ у системі автоматизованих розрахункових палат;

— постійні доручення;

— доручення про кредитовий переказ у системі SWIFT;

2) ті, що базуються на дебетових переказах коштів:

— векселі;

— чеки;

— прямі дебетові списання;

— банківські трати;

— інші;

3) пластикові картки, що мають ознаки як кредитових, так і дебетових інструментів.

В Україні платіжні інструменти, що застосовуються при безготівкових розрахунках, заведено називати розрахунковими документами: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитивні заяви, платіжні вимоги, інкасові доручення, векселі.

Репо — продаж цінних паперів з обов’язковим зворотним викупом. Використовується в короткостроковому кредитуванні. Дана операція з цінними паперами складається з двох частин. Перша частина цієї угоди - пряме РЕПО- передбачає купівлю або продаж облігацій чи інших цінних паперів одним контрагентом в іншого із твердим зобов'язанням продавця викупити ці ж цінні папери у визначений термін за іншою ціною. Друга частина - зворотне РЕПО – дзеркальне від­ображення прямого РЕПО, але з позиції контрагента, що купує цінні папери в першій частині операції, – це покупка цінних паперів з угодою продати ці папери в певний момент у майбутньому за зазначеною у договорі ціною (видача кредиту під заставу зазначених у договорі РЕПО цінних паперів).

Банківський акцепт - це вексель на банк (обіцянка сплатити), що випущений фірмою, яка оплатить його у певній майбутній даті, і гарантується за певну винагороду банком, який "акцептував" його. Фірма, яка випускає цей інструмент, потребує вкладів на рахунку, щоб викупити вексель. Якщо фірма зазнає невдачі, то банківська гарантія означає, що банк зобов'язується викупити вексель. Вигода для фірми полягає в тому, що вексель стає більш прийнятним при купівлі товарів за кордоном, бо іноземний експортер знає, що навіть коли компанія, яка купує товари, збанкрутує, то банківський вексель все ж буде оплачений.