- •1.Фінансові інститути та їх класифікація.
- •2.Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3.Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •4.Фінансові інструменти. Класифікація фінансових інструментів.
- •5.Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні.
- •6.Сегменти фінансового ринку.
- •7.Ринок грошей та ринок капіталів.
- •8.Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.
- •10.Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.
- •9.Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.
- •11.Інтернаціоналізація та глобалізація фінансових ринків.
- •12.Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
- •13. Тенденції розвитку фінансового ринку України.
- •14.Види регулювання фінансового ринку.
- •15.Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
- •18.Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.
- •22.Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23.Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •24.Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •24.Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25.Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26.Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •27.Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •28.Контрольні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
- •30.Саморегулівні організації та їх повноваження в Україні.
- •31.Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32.Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33.Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •35.Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38.Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39.“Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •40.Дохідність облігації: поточна, до часу погашення, повна реалізована. Період окупності (рівняння Макоулі). “Внутрішня” вартість відсоткової облігації. “Внутрішня” вартість дисконтної облігації.
- •41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •43.Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •44.Теорія портфелю г. Марковіца.
- •45.Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •46.Модель оцінки капітальних активів (мока) її фінансове значення.
- •47.Ринковий портфель. Можливості застосування мока в Україні.
- •48.Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •48.Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •49.Індекс Шарпа. Індекс Тренора. Коефіцієнт варіації.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення
- •51.Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52.Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу.
- •53.Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •54.Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
- •55.Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу.
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку
- •57. Суб'єкти ринку банківських позичок
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок в Україні.
- •59. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •63.Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64.Пайові цінні папери.
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акціонерного товариства та класичний інструмент ринку капіталів. Класифікація акцій.
- •66. Інвестиційні сертифікати як пайові інструменти ринку капіталів України.
- •67. Боргові цінні папери.
- •68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.
- •69. Казначейські зобов’язання.
- •70. Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •71. Вексель як інструмент ринку цінних паперів України.
- •72.Іпотечні цінні папери
- •73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.
- •74. Професійна діяльність на рцп України
- •75. Діяльність з торгівлі цінними
- •76. Діяльність з управління активами
- •77. Особливості функціонуванні інститутів спільного інвестування в Україні. Інвестиційні фонди
- •77.Особливості функціонування інститутів спільного інвестування в Україні.Інвестиційні фонди.
- •78. Пенсійні фонди
- •79. Депозитарна діяльність
- •80.Національна депозитарна система в Україні,сфера її діяльності та учасники.Два рівні депозитарної системи.
- •81.Реэстр та Реєстратор власників іменних цінних паперів
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні
- •83. Депозитарії. Кліринг та розрахунки з цінних паперів. Кліринговий депозитарій, розрахунковий банк
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції
- •85. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87.Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі
- •89.Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •91.Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Делістинг
- •93.Біржові доручення (накази).
- •94.Методи визначення біржових цін. Фіксингове котирування. Безперервне котирування (мультифіксинг).
- •95.Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
- •96.Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97.Види похідних фінансових інструментів.
- •98.Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.
- •99.Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •100.Опціони та їх особливості. Американський та європейський опціони. Опціон на купівлю, опціон на продаж.
- •101.Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •102. Контракти “своп”. Процентні ”свопи”. Валютні “свопи”.
- •103. Варранти, права власників.
- •104.Комбінація опціонів. Стеллажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105. Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106.Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
- •108. Функції валютного ринку.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110.Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111.Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •112.Особливості функціонування валютного ринку в Україні.
- •113.Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.
- •114.Фондові індекси та рейтинги як індикатори фондового ринку.
- •115.Рейтинги та їх значення для функціонування фінансового ринку
- •116. Індекси та інші показники, що відображають рух цін на організаційно-оформлених ринках.
95.Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
Розвиток фінансового ринку, як і інші сфери економіки, потребують втілення інновацій, якими сьогодні є впровадження і розвиток похідних фінансових інструментів. Інвестувати кошти можна в статутний капітал, в цінні папери, в нерухомість, у золото, в іноземну валюту тощо. На сучасних розвинутих фінансових ринках одним із найпопулярніших способів інвестування є використання похідних цінних паперів або деривативів.
На вітчизняному фінансовому ринку перед його учасниками останнім часом постала проблема зменшення власних ризиків. Вирішенню цієї проблеми можуть допомогти нові фінансові інструменти, які створюють можливості запобігання ризику, являючи собою елементи біржового страхування, а конкретними фінансовими інструментами, що забезпечують ризик, є похідні цінні папери: опціони, ф'ючерси та інші.
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів . Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладено в їх основу, і називаються базовими активами. Базовими активами можуть бути цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, товарні ресурси, дорогоцінні метали, іноземна валюта тощо. Отже, особливість похідних фінансових паперів (деривативів) полягає в тому, що їх інвестиційна віддача залежить від тих фінансових інструментів, від яких вони походять, тобто їх обіг пов'язаний з обігом базових фінансових активів. Слід зауважити, що предметом похідного контракту можуть виступати не лише фінансові інструменти, але й біржові товари, відповідно до цього розрізняють фінансові і товарні деривативи.
Економічний зміст похідних фінансових інструментів пов'язаний з причиною їх появи. Деривативи виникли як відповідь на зростаючий рівень ризику у зв'язку з мінливістю цін, запропонувавши учасникам ринкових відносин механізми зниження цих ризиків. Процедура попередньої домовленості щодо умов операції обміну, яка має відбутися в майбутньому, дозволяє і продавцеві, і покупцеві протягом форвардного періоду стати незалежними від ризику зміни ринкової ціни базового інструменту. Якщо строкова (майбутня, форвардна) ціна показує прибуток порівняно з витратами виробництва, то товаровиробник може уникнути цінового ризику, уклавши угоду про продаж товару ще до завершення виробничого процесу. Якщо ця ціна не покриває витрат, то вона стимулює виробництво даного товару взагалі.
За економічним змістом ринок похідних фінансових інструментів - це сукупність економічних відносин щодо перерозподілу ризиків, які виникають у процесі обміну фінансовими інструментами чи товарами.
Основна функція та призначення строкового ринку полягає у формуванні механізмів хеджування (мінімізації) цінових ризиків. Як довела практика, з розширенням ринків потреба у зниженні ризиків під час проведення операцій з деривативами значно зростає. Водночас з виникненням біржової форми торгівлі похідними фінансовими інструментами створюються сприятливі умови для проведення операцій спекулятивного характеру. На ф'ючерсних біржах доступність для всіх бажаючих розглядається як основне правило організації діяльності та запорука високої ліквідності і життєздатності біржових контрактів. Такий підхід дозволяє значно розширити коло учасників, якими можуть бути не лише юридичні особи - корпорації, банки, страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди, але й фізичні особи. Звичайно, організація біржової форми торгівлі значно спрощує проведення операцій спекулятивного характеру, дозволяючи укладати угоди в значних обсягах у будь-який час. На практиці багато учасників одночасно здійснюють обидва типи операцій (хеджування і спекуляція).
На строковому ринку операції проводяться в основному реальними власниками активів і фінансовими посередниками. Власники активів (хеджери) займаються хеджуванням, тобто укладають строкові угоди з метою страхування від можливих цінових змін на реальному ринку. Фінансові посередники рідко бувають зацікавлені в реальному володінні товарами чи фінансовими активами, що покладені в основу строкових контрактів. їх метою є отримання спекулятивного прибутку від різниці в цінах купівлі-продажу строкових контрактів. Тому часто одних учасників строкового ринку називають хеджерами, а інших - спекулянтами.
