82. Зберігачі цінних паперів в Україні

Згідно ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Зберігач цінних паперів - банк, торговець цінними паперами або реєстратор, який має ліцензію на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Для отримання ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю повинне мати повністю сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 7 мільйонів гривень. Депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання ЦП незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Зберігач за дорученням власника може провадити операції з депонованими цінними паперами та здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за винятком клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

У статутному капіталі зберігача частка іншого зберігача, торговця цінними паперами, інвестиційної компанії та інших професійних учасників фондового ринку не може перевищувати п'яти відсотків.

Частка інституційного інвестора, який не є професійним учасником фондового ринку (страхова компанія, недержавний пенсійний фонд та інші) у статутному капіталі зберігача не може перевищувати двадцяти відсотків, якщо інше не передбачено законом.

Зберігачі здійснюють зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їх власникам (у тому числі самому зберігачу).

Оплата послуг зберігача провадиться за тарифами, встановленими самим зберігачем. Максимальний розмір тарифів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

Також розрізняють відокремлений спосіб зберігання цінних паперів - спосіб, згідно з яким зберігач цінних паперів зобов'язаний зберігати та вести облік сертифікатів цінних паперів із зазначенням їх номерів чи інших індивідуальних ознак.

83. Депозитарії. Кліринг та розрахунки з цінних паперів. Кліринговий депозитарій, розрахунковий банк

Депозитарій - акціонерне товариство, акціонерами якого є не менш як 10 зберігачів і яке провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів. При цьому частка одного акціонера у статутному капіталі депозитарію не може перевищувати 25 відсотків. Розмір статутного капіталу депозитарію має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Клієнтами депозитарію є зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими укладено договори про кореспондентські відносини.

Кліринг - отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів; кліринговий депозитарій - депозитарій, який одержав ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингу щодо операцій з цінними паперами;

Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати ліцензію. Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі відповідного договору, типова форма якого затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України.

Розрахунковий банк - банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів.