68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено мовами випуску). Облігації розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Випускаються облігації таких видів:

- облігації внутрішніх і місцевих позик;

- облігації підприємств;

- облігації зовнішніх державних позик України.

Облігації випускають іменними i на пред'явника, відсотковими i безвідсотковими (цільовими), що вльно обертаються або з обмеженим колом o6iry.

Емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з

цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові,

цільові та дисконтні облігації.

Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається

виплата відсоткових доходів.

Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими

здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг

відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії (для державних

облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати

коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку,

передбачених проспектом емісії облігацій (для державних облігацій

України - умовами їх розміщення).

Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною,

нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та

номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику

облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за

облігацією.Облігації внутршніх i місцевих позик випускають на пред'явника. Обов'язковим рекв1'зитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються.

Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на пред'явника.

Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні.

Облігації зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися у конвертованій іноземній валюті.

Облігації можуть випускатися процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні місти и купонний лист на виплату процентів.

69. Казначейські зобов’язання.

Казначе́йські зобов'яза́ння — боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розповсюджується винятково на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску. Обсяг емісії казначейських зобов'язань України у сукупності з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик України не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків. Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Казначейські зобов'язання України можуть бути: довгострокові - понад п'ять років; середньострокові - від одного до п'яти років; короткострокові - до одного року.

Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Рішення про випуск та умови довгострокових і середньострокових К. з. приймається Урядом, а короткострокових — М-вом фінансів, яке встановлює порядок продажної вартості всіх К. з. залежно від часу їх придбання. Одержані від реалізації К. з. кошти спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету. Виплата доходу по К. з. та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску.

Казначейські зобов'язання України можуть бути іменними або на пред'явника, розміщуються у документарній або бездокументарній формі. У разі розміщення казначейських зобов'язань України у документарній формі видається сертифікат.

Казначейські зобов'язання мають два основні способи отримання доходів (як і облігації). Перший спосіб полягає в тому, що інвестор може придбати казначейські зобов'язання держави, ставши його власником до моменту погашення даного цінного папера. Коли дата погашення настає, власник такого зобов'язання надає його, або інший документ, що підтверджує право власності на нього, і отримує певну суму готівкою. Суть другого способу полягає в тому, що власник казначейського зобов'язання держави може забажати продати такий вид державних цінних паперів до настання терміну їх погашення.

Прибутковість казначейських зобов'язань держави залежить від таких чинників:

- номінальної вартості даного цінного папера;

- дохідності цінного папера (відсотків на нього);

- строку, що залишається до його погашення;

- змін ринкової кон'юнктури тощо.