7.4. Визначення економічного розміру замовлення

Часто між різними групами логістичних витрат (транспорт­ними, складськими, витратами на оформлення замовлення) виникає конфлікт цілей. Тому при визначенні розміру партії постачання в закупівельній логістиці використовують показ­ник оптимального (економічного) розміру замовлення (есопо тіс order quantity — EOQ).

Показник EOQ виражає потужність матеріального потоку, спря­мованого постачальником за замовленням споживача і, який за­безпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формуван­ня та збереження запасів.

Оптимальний розмір замовлення має бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цього обсягу споживання. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір за-мовлення у більшу сторону.

Економічний розмір замовлення визначається за форму­лою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління за­пасами вона більш відома як формула Вільсона:

(7.1)

де EOQ — економічний розмір замовлення, од.; С₀ — витрати на виконання замовлення, грн; С — закупівельна ціна одиниці товару, грн; S — річний обсяг продажів, од.; U — частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утри­мання запасів і витрати на подання замовлень. Формула застосовується за таких умов: 1) величина попиту постійна і відома;

2) час поставки є постійним і відомим;

3) витрати поставки не залежать від величини партії;

4) наявне повне задоволення попиту;

5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх вели­чини;

6) немає запасів у дорозі;

7) витрати складування не залежать від величини замов­лення;

8) необмежений горизонт планування;

9) не допускається можливість вичерпання запасів; 10) безобмеження доступності капіталу.

На практиці під час визначення економічного розміру за­мовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це такі, як:

1) знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу ванта­жоперевезень;

2) знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель;

3) інші фактори.

Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розмі­ру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транс­портування одиниці вантажу. Однак, якщо збільшується роз­мір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на їх утримання.

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат — з урахуванням економії транс­портних витрат і без врахування такої економії та порівняти результати.

Алгоритм врахування впливу транспортних витрат на еко­номічний розмір замовлення:

1) визначення витрат на утримання запасів. Воно здій­снюється для попередньо визначеного економічного розміру замовлення (EOQ) та для найбільш оптимального з точки по­гляду транспортних витрат (ЕТ). Визначимо витрати на утри­мання запасів у першому (ВЗ) і в другому випадку (ВТЗ):

(7.2)

(7.3)

2) визначення витрат на подачу замовлень. Розрахунок цих витрат здійснюється для кількості замовлень на рік для економічного розміру замовлення (ВП) та для вигідного з по­гляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТП):

де K_EOQ — кількість замовлень за рік за умови дотримання еко­номічного розміру одного замовлення;

(7.4)

(7.5) К_ЕТ — кількість замовлень за рік з урахуванням можливос­тей мінімізації транспортних витрат;

3) визначення транспортних витрат. Здійснюється також для економічного розмір замовлення (ВТ) та вигідного з погля­ду транспортних витрат розміру замовлення (ВТТ):

(7.6)

(7.7)

де Т — тариф на транспортування дрібної партії; Т — тариф на транспортування великої партії;

4) визначення загальних логістичних витрат здійснюєть­ся за формулами:

5 ) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: міні­мальні загальні логістичні витрати.

(7.8)

(7.8)

Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Включення знижок у базову модель EOQ зводиться до розрахунку сукуп­них витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб компенсувати зростан­ня витрат на утримання запасів за винятком скорочення ви­трат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, ви­явиться вигідним.

Алгоритм включення системи знижок у базову модель EOQ полягає в розрахунку певних видів логістичних витрат та загаль­ної їх суми для різних обсягів постачань залежності запропоно­ваної постачальниками системи знижок. Послідовність дій:

1) визначення витрат на організацію замовлень як добут­ку кількості замовлень на рік і витрат на організацію одного замовлення;

2) визначення витрат на зберігання одного замовлення як добутку обсягу замовлення на суму витрат на зберігання оди­ниці запасів;

3) визначення витрат на придбання запасів для задоволен­ня річної потреби як добутку обсягу річного замовлення та ціни одиниці запасів;

4) визначення загальної суми логістичних витрат як суми трьох вищезгаданих видів витрат;

5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: міні­мальні загальні логістичні витрати.

Інші коректування моделі EOQ. Можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру за­мовлення:

1) обсяг виробництва. Уточнення обсягу виробництва необ­хідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень дик­тується виробничими потребами й умовами;

2) закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу заку­півель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів;

3) обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводить­ся враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції;

4) використання власних транспортних засобів. Викорис­тання власних транспортних засобів впливає на розмір замов­лення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому влас­ний транспорт має бути заповнений цілком незалежно від еко­номічного розміру замовлення.