Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань (рефератів) за темою 4

1. Прогнозоване моделювання фінансових показників відповідно до стратегії розвитку підприємства.

2. Прогнозування показників фінансової звітності на основі методу відсоткового відношення до продажів.

3. Побудова моделі прогнозованої фінансової звітності.

4. Прогнозування за допомогою регресійного методу.

5. Прогнозування на основі методу нормативних коефіцієнтів.

6. Прогноз операцій з оновлення основних засобів і оренди майна.

7. Методи прогнозування прибутку підприємства.

8. Грошовий потік підприємства, його прогноз.

Термінологічний словник

Амортизація – 1) списання згідно з вимогами оподаткування та бухгалтерського обліку протягом кількох років первісної вартості активів; 2) поступове планове зменшення вартості капітальних витрат.

Аналіз сценарний – метод індивідуальних експертних оцінок, який дозволяє розробляти (прогнозувати) альтернативні сценарії розвитку майбутніх подій і становищ системи.

Аналіз часових рядів – аналіз, який базується на припущенні, що тенденція, яка мала місце у минулому, може бути екстрапольована (продовжена) у майбутнє.

Аналіз чутливості реагування – прийом, що показує, як змінюється один фактор залежно від іншого.

Вартість майбутня – вартість інвестиції через визначений період з урахуванням певної відсоткової ставки.

Ливеридж фінансовий – використання підприємством залучених коштів, що впливає на зміну дохідності власного капіталу і дає можливість одержати додатковий прибуток на власний капітал.

Метод аналізу чутливості реагування – визначення змін чистої теперішньої вартості проекту залежно від зміни факторів обсягу продажів товарів, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, ставки дисконту та інших.

Метод відсотку від продажу – метод прогнозування, що ґрун­тується на припущенні про стійке співвідношення різних статей звіту про фінансові результати та балансу до обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Метод групувань – науково обґрунтована обробка зібраних у процесі спостереження матеріалів, спрямована на узагальнення індивідуальних даних з метою виявлення характерних рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу (процесу).

Метод Дельфі – метод прогнозування, що базується на досягненні згоди групою експертів.

Метод економічного експерименту – науково поставлений дослід, активне втручання в економічний процес і спостереження за результатами.

Метод експертних оцінок – врахування суб’єктивних думок експертів про майбутній стан підприємства.

Метод екстраполяції трендів – статистичні спостереження за динамікою певного показника, визначення тенденції його розвитку й продовження його в майбутньому, тобто виявлення закономірності минулого розвитку в майбутньому.

Метод комісії – організація «круглого столу» чи інших подібних заходів для узгодження думок експертів.

Метод «мозкових атак» – колективна генерація ідей та творче вирішення поставлених проблем.

Прогнозування (грец. – «знання наперед») – 1) це процес форму­вання прогнозів на основі аналізу тенденції і закономірностей роз­витку об’єкта (процесу); 2) напрацювання передбачень, що ґрунтуються на наявній інформації щодо напрямів, характеру й особливостей явищ і процесів у майбутньому.

Прогнозування фінансове – метод планування, в якому передбачення фінансових показників спирається на нагромаджену у минулому інформацію та поточні гіпотези щодо майбутнього.

Диференціал фінансового лівериджу – різниця між рівнем дохідності активів і рівнем відсотків за залучений капітал.