Баланс доходів і витрат... На... Рік

(тис. грн)

№ з/п	Статті балансу	План на рік	У т.ч. за кварталами
			І	II	III	IV
1	2	3	4	5	6	7
Доходи і надходження коштів
1	Прибуток від реалізації продукції
2	Прибуток від іншої реалізації
3	Прибуток від позареалізаційних операцій
4	Амортизаційні відрахування
5	Цільове фінансування та надходження з бюджету
6	Цільове фінансування і надходження з позабюджетних фондів
7	Довгострокові кредити
8	Довгострокові фінансові позики
9	Доходи від емісії акцій
10	Короткострокові кредити банків
11	Спонсорська допомога
12	Інші надходження
Усього доходів і надходжень
Витрати і відрахування
1	Податок на прибуток
2	Податок на землю
3	Податок на транспортні засоби
4	Капітальні вкладення
5	Довгострокові фінансові інвестиції
6	Поповнення обігових коштів
7	Погашення довгострокових позик
8	Погашення довгострокових кредитів
9	Виплата дивідендів
10	Відрахування в резервний фонд
11	Відрахування у фонди стимулювання і розвитку
12	Інші витрати
Усього витрат і відрахувань
Загальний об’єм фінансових ресурсів
Усього доходів, надходження коштів, кредитів банку, асигнувань з бюджету
Усього витрат, відрахованих коштів, погашення кредитів, платежі в бюджет

Слід звернути увагу на те, що прибуток – це кінцевий фінансовий результат діяльності підприє­мства.

Виходячи з балансового ув’язування доходів, витрат і прибутку, можна виділити такі етапи планування прибутку:

• визначення величини чистого доходу (ЧД) від реалізації про­дукції (товарів, робіт, послуг);

• визначення величини валового прибутку (ВП);

• визначення величини операційних витрат (ОВ);

• визначення фінансових результатів від операційної діяль­ності (± ОП);

• визначення фінансових результатів від звичайної діяльності (±ПЗД);

• визначення величини чистого прибутку (ЧП) або збитку.

Планування доходів, витрат і прибутку доцільно розпочинати з планування операційних витрат, що буде характеризувати потребу у валовому прибутку для їх фінансування.

Планування операційних витрат проводиться методом техніко-економічних розрахунків за основними статтями і дослідно-статистичним методом за статтями, за якими неможливо визначити величину витрат методом конкретного підрахунку.

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємств, по­ді­ляються на:

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• інші операційні витрати.

Особливу увагу необхідно приділити сутнісному наповненню зазначених видів витрат і конкретним методам їх визначення.

Залежно від ступеня реагування на зміну величини обороту від реалізації продукції операційні витрати поділяються на:

• змінні витрати, тобто витрати, які залежать від обсягу реалі­зації продукції;

• умовно-постійні, тобто витрати, які мало залежать від обся­гу реалізації продукції.

При цьому необхідно пам’ятати, що до змінних витрат відносяться витрати на збут, окрім витрат на утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів (операційна оренда, амортизація, страхування, ремонт, опа­лення, охорона тощо) та умовно 50 % інших операційних витрат.

До умовно-постійних витрат відносяться адміністративні витрати, частина витрат на збут (витрати, пов’язані з утримання основних засобів та інших необоротних активів) та решта інших операційних витрат (50 %).

Наступним етапом самостійного опрацювання теми є опанування етапності процесу планування прибутку, який включає чо­тири етапи:

1. Розрахунок плану прибутку від операційної діяльності.

2. Визначення межі беззбитковості операційної діяльності.

3. Розрахунок плану прибутку від звичайної діяльності.

4. Розрахунок плану чистого прибутку.

Процес планування прибутку від операційної діяльності вклю­чає:

• планування чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• планування валового прибутку та інших операційних доходів;

• планування прибутку від операційної діяльності. Вихідними даними для складання плану є:

• матеріали аналізу доходів, витрат і прибутку за останні 3–5 років;

• прогнозований обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, по­с­луг);

• чинні нормативні акти з питань ціноутворення, податкових і неподаткових платежів до бюджету;

• прогнозовані операційні витрати.

Особливу увагу необхідно приділити визначенню межі беззбитковості підприємства.

Його доцільно складати як при економічно обґрунтованому плані прибутку, так і у випадках, коли прогнозований валовий прибуток не покриває операційних витрат. У першому випадку можна ви­значити межу можливого ризику щодо зниження валового прибут­ку чи росту умовно-постійних витрат, а у другому – за яких умов підприємство зможе досягти беззбитковості. Іншими словами, роз­рахунок межі беззбитковості – це інструмент управління доходами і витратами підприємства.

З раніше вивчених курсів слід пригадати розрахункові формули визначення межі беззбитковості.

Наступним етапом планування є розрахунок плану прибутку від звичайної діяльності

При плануванні прибутку від звичайної діяльності необхідно скоригувати операційний прибуток на величину очікуваних доходів (втрат) від участі в капіталі, інших фінансових доходів і витрат та інших доходів і витрат.

У процесі планування чистого прибутку треба визначити мінімально необхідну його величину, але достатню для:

• нарахування прогнозованих дивідендів власникам капіталу;

• прогнозованих відрахувань на економічний розвиток під­приємства (необхідних для забезпечення простого і роз­ши­ре­но­го відтворення);

• фінансування прогнозованих заходів соціального спрямуван­ня;

• створення (поповнення) резервного капіталу.

Завершується планування доходів, витрат і прибутку прогно­зуванням використання чистого прибутку. Чистий прибуток за ви­рахуванням витрат за рахунок прибутку підлягає розподілу.

У процесі прогнозування напрямів використання прибутку не­обхідно виходити із:

• дивідендної політики підприємства;

• потреби в ресурсах для поповнення власних оборотних коштів;

• потреби в капіталі для реальних інвестицій;

• потреби в коштах для соціальних потреб (соціальний роз­виток і матеріальне заохочення).

Прибуток, скерований на економічний і соціальний розвиток – це реінвестований прибуток, який до його використання є нероз­поділеним.