Інформаційні джерела

1. Анализ и обоснование хозяйственных решений / Б. И. Майданчик, М. Г. Карпунин, Я. Г. Любинецкий и др. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 136 с.

2. Балабанов И. Т. Финансовый анализ и планирование хозяйст­вующего субъекта. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 60 с.

3. Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка : учеб. пособие /  Басовский Л. Е. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 183 с.

4. Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування та планування: навч. посіб. / Грабовецький Б. Є. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

5. Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

6. Костіна Н. І. Фінансове прогнозування: методи та моделі : навч. посіб. / Костіна Н. І., Алексєєв А. А.. Василик О. Д. – К. : Тов-во «Знання» , КОО, 1997. – 183 с.

7. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування / Крамаренко Г. О. – К. : Центр навчаль­ної літератури, 2003. – 224 с.

8. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства : підручник / Орлов О. О. – К. : Скарби, 2002. – 336 с.

9. Свінцицька О. М. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / Свінцицька О. М. – К. : Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – 232 с.

10. Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. / Швайка Л. А., видання 3-тє, стереотипне. – Львів : «Новий світ–2000» – 268 с.

[Вгору] [Вниз]

Тема 2. Фінансовий план підприємства як інструмент ринкового механізму Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчаючи дану тему, слід чітко усвідомлювати сутнісне наповнення фінансового плану як програми управління фінансами підприємства.

Фінансовий план як програма управління фінансами

• економічний прогноз фінансової стійкості підприємства;

• засіб координації дій у процесі кругообігу виробничих фондів;

• програма формування і використання валового доходу, опе­раційного і чистого прибутку та запобігання збитковості під­приємства;

• основа для мобілізації та ефективного використання власного і сукупного капіталу;

• засіб делегування повноважень структурним підрозділам;

• основа для контролю ступеня виконання завдань фінансового плану;

• інформаційна база для розробки фінансового плану на наступний період.

Фінансовий план слід розглядати як бюджет підприємства, в якому в балансовій ув’язці відображені прогнозовані доходи, витра­ти й очікувані фінансові результати. Виконання бюджету для су­б’єкта господарювання є обов’язковим.

Економічно обґрунтований фінансовий план є програмою управління процесами формування, розміщення і ви­користання сукупного капіталу і водночас програмою збереження і примно­ження власного капіталу підприємства.

У межах теми необхідно вміти охарактеризувати форму і зміст фінансового плану підприємства.

Слід зазначити, що в ринкових умовах суб’єкти господарювання користуються пра­вом самостійно моделювати форму фінансового плану, визначати його зміст. Для кожного суб’єкта господарювання форма і зміст фінансового плану – це результат творчого пошуку шляхів ефек­тивного управління капіталом, забезпечення його дохідності, до­сягнення фінансової стабільності і конкурентоспроможності. Найадекватнішою формою є форма балансу.

Форма і зміст фінансового плану повинні випливати з основ­ного завдання фінансового планування, враховувати конкретні умо­ви господарювання і спиратися на чинні нормативні документи.

Фінансове планування за своїм змістом включає три підсистеми:

• перспективне фінансове планування;

• поточне фінансове планування;

• оперативне фінансове планування.

Кожній підсистемі відповідають певні завдання і терміни ви­конання, що зумовлюють необхідність моделювати властиві їм фор­ми фінансових планів.

Перспективне фінансове планування включає розробку фінан­сової стратегії і прогнозування фінансової діяльності на наступні 5 і більше років. При цьому основна увага зосереджується на найваж­ливіших показниках, пропорціях і темпах розширеного відтворення, прогнозується фінансовий стан підприємства на перспективу.

Перспективне планування включає розробку фінансової стра­тегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Необ­хідно опрацювати етапність дій у процесі формування фінан­сової стратегії та їх сутнісне наповнення.

Слід звернути увагу на харак­терні риси стратегічного фінансового планування.

Основу перспективного фінансового планування становить про­г­нозування, що являє собою втілення стратегії підприємства на рин­ку.

За часом і характером вирішуваних проблем прогнози поділяються на: стратегічні і тактичні; оперативні; короткострокові; середньострокові; довгострокові. За функціональною оз­накою (напрямами прогнозування) прогно­зи поділяються на два види: пошукові (генетичні) та нормативні (теологічні).

Поточне фінансове планування передбачає розробку фінансо­вого плану на рік. У процесі розробки деталізуються показники щодо забезпечення виконання завдань, передбачених перспектив­ним фінансовим планом на поточний рік. В ньому конкретизують­ся фінансові показники, враховуються непередбачені перспектив­ним планом чинники впливу на фінансовий стан і фінансові можливості суб’єкта господарювання, проводиться ресурсне забез­печення кругообігу виробничих фондів, конкретизуються прог­нозні обсяги операційної та інвестиційної діяльності, корегуються кінцеві фінансові результати діяльності (табл. 3).

Таблиця 3

Види і зміст фінансових планів

Види фінансових планів	Зміст
Перспективний фінансовий план	Програма інвестицій в економічний і соціальний розвиток підприємства на найближчі 5 і більше років
Поточний фінансовий план	План доходів, витрат і прибутку від операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності
	Баланс грошових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання в господарському обороті
	Баланс реальних інвестицій та інновацій за джерелами фінансування і напрямами інвестування
	Кошториси (баланси) використання коштів соціального спрямування
	Прогнозний баланс активів і пасивів підприємства
Оперативний фінансовий план	Баланс грошових потоків (платіжний календар)
	Календар платежів (касовий план або план обороту го­тівкових грошових коштів)

За результатами поточного фінансового планування розробляються три основні документи:

• план руху грошових коштів;

• план звіту про фінансові результати;

• план бухгалтерського балансу.

На середніх і великих підприємствах поточний фінансовий план доцільно складати у формі окремих таблиць (розділів), які відобра­жають рух грошових потоків за цільовим призначенням. На малих підприємствах поточний фінансовий план може скла­датися за формою балансу доходів і витрат, в якій логічно групу­ються всі доходи і витрати або джерела грошових надходжень і авансовий капітал, з однієї сторони, напрями їх використання, – з другої.

Згідно із законодавчими вимогами до звітності за її періодизацією складають поточний фінансовий план на рік з розбивкою за кварта­лами.

Вивчаючи дану тему, слід опрацювати параметри, які характеризують дані, включені у поточні фінансові плани.

Оперативне фінансове планування проводиться з метою за­безпечення платоспроможності підприємства шляхом збалансуван­ня поточних грошових надходжень на поточний рахунок в банку з платежами за зобов’язаннями підприємства та ефективного вико­ристання тимчасово вільних коштів на рахунках у банку.

Оперативний фінансовий план складається у формі балансу гро­шових потоків або платіжного календаря, в яких збалансовуються грошові надходження і платежі як за величиною, так в часі, і прог­нозується ефективне використання тимчасово вільних грошових коштів підприємства.

Касовий план або план обороту готівкових грошових коштів відображає надходження і виплати готівки через касу. Він необхідний для контролю за надходженням і витрачанням готівкових коштів.

Процес розробки кожного з видів фінансового плану має свої особливості, включає певний, притаманний даній підсистемі фінан­сового планування, цикл робіт, обумовлений основною ме­тою і завданням його розробки. В той же час можна виділити спільні узагальнюючі етапи робіт, на які треба звернути увагу під час опрацювання даної теми.

Як невід’ємна складова процесу фінансового планування фінансовий контроль здійснюється на всіх його етапах і завершується забезпеченням виконання прогнозованих завдань фінансового плану. Необхідно з’ясувати сутність, призначення та завдання контролю виконання фінансового плану.

Поряд з факторами, які вимагають широкого застосуван­ня фі­нансового планування у сучасних економічних умовах, діють також фактори, що обмежують його використання підприємствами України. Необхідно їх виявити та довести вагомість впливу.

Сьогодні особливої актуальності набувають питання планування виходу з кризи та передбачення банкрутства.

На етапі оперативного фінансового планування необхідно пе­редбачити заходи антикризового змісту, спрямовані на швидке від­новлення платоспроможності, забезпечення достатнього рівня фі­нансової стійкості підприємства, запобігання банкрутства. Необхідно опрацювати комплекс рекомендованих планом оздоровлення фінансового стану підприємства організаційно-тех­нічних та соціально-економічних заходів і заходів, що передбачають залучення коштів від зовнішніх джерел фінансування. Слід згадати засоби відновлення платоспроможності підприємств, забезпечен­ня їх фінансової стійкості.