Інформаційні джерела

1. Господарський кодекс України. – Харків : ТОВ «Одіссей», 2004.– 248 с.

2. Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы / Алек­сеева М. М. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 248 с.

3. Барроу К., Барроу П., Браун Р. Бізнес-план : практ. посіб. / пер. з англ, К. : Т-во «Знання», КОС, 2001. – 233 с.

4. Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в улови­ях рынка : учеб. пособие. / Басовский Л. Е. – М. : ИНФ­РА-М, 1999. – 183 с.

5. Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

6. Гридчина М. В. Финансовый менеджмент : курс лекций. – 3-е изд., стереотип. – К. : МАУП, 2004. – 160 с.

7. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування / Кра­ма­ренко Г. О. – К. : Центр навчаль­ної літератури, 2003. – 224 с.

8. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства : підручник / Орлов О. О. – К. : Скарби, 2002. – 336 с.

9. Стоянова Е. С. Финансовый менеджмент / Стоянова Е. С. – М. : Перспектива, 1998. – 656 с.

10. Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. /  Швайка Л. А. – Львів : «Новий світ» – 2000, 2005. – 268 с.

[Вгору] [Вниз]

Тема 6. Система планових балансів підприємства Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення питань цієї теми необхідно розпочати зі з’ясування необхідності, сутності, призначення та мети складання планових поточних балансів підприємства.

Нагадаємо, фінансовий план є завершальним розділом бізнес-плану, його найважливішим елементом, в якому узагальнюється економічно обґрунтовані видатки, джерела їх покриття і кінцеві фінансові результати, очікувані внаслідок виконання прогнозованих завдань.

Основні розділи фінансового плану:

1. план доходів, витрат і прибутків;

2. баланс грошових ресурсів (оборотних активів підприємства);

3. баланс реальних інвестицій;

4. кошторис використання коштів соціального спрямування;

5. прогнозний баланс активів і пасивів підприємства на кінець планового періоду.

Відповідно до розробленої фінансової стратегієї в межах періоду, що не перевищує 1 рік, розробляються зазначені поточні фінансові плани, які, як правило, мають поквартальну деталізацію.

В попередній темі ми розглядали теоретико-методичні засади складання плану доходів, витрат і прибутків.

Наступним плановим балансом є баланс грошових коштів. У літературі можна зустріти іншу його назву – баланс оборотних активів та джерел їх формування (табл. 14).

Таблиця 14

Баланс грошових ресурсів підприємства на плановий рік

Напрями вкладання грошових ресурсів	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Джерела грошових ресурсів	Сума, тис. грн	Питома вага, %
1	2	3	4	5	6
Операційні обороти			Джерела формування операційних оборотних активів
Готова продукція, запаси, товари			Власні оборотні кошти (капітал) на початок планового періоду
Дебіторська заборгованість за товари, ро­боти і послуги			Планове поповнення власних оборотних кош­тів (капіталу)
Грошові кошти			Разом
Разом			Норматив власних оборотних коштів
Власні оборотні кош­ти (капітал) понад нор­матив			Стійка кредиторська заборгованість
			Короткострокові кредити банку
Всього			Всього

Мета складання балансу грошових ресурсів − визначити потребу в оборотних коштах для формування планових оборотних засобів, ув’язати її з наявними і реально можливими до залучення джерелами їх покриття, забезпечити передумови фінансової стійкості, платоспроможності й ліквідності.

Слід звернути увагу на те, що саме шлях економічно обґрунтованого планування дозволяє зробити процес кругообороту оборотних засобів регульованим, а тривалість виробничого циклу контрольованою, з одного боку, й оптимізувати потребу в оборотних коштах для формування оборотних активів, — з іншого. Зазначеним і пояснюється необхідність складання цього фінансового плану.

Вивчаючи дану тему необхідно опрацювати інформаційні дже­рела складання балансу грошових ресурсів.

Основні етапи складання балансу грошових ресурсів:

1-й − визначення планової потреби в оборотних коштах;

2-й − розрахунок нормативу власних оборотних коштів;

3-й − ув’язування планової потреби в оборотних коштах з наявними і реальними до залучення в оборот коштами.

Баланс грошових ресурсів доцільно складати на рік за кварталами з урахуванням прогнозованих обсягів діяльності. В ньому слід передбачати оборотні кошти за джерелами їх формування та напрями використання на весь плановий період (за кварталами) як програмне завдання щодо оптимізації їх структури і забезпечення фінансової стабільності. Величину необхідних оборотних коштів слід визначати кожного кварталу з урахуванням прогнозованих обсягів діяльності на квартал і фактичного складу та структури грошових ресурсів на початок кварталу.

Особливу увагу необхідно приділити питанню методичного забезпечення планування оборотних коштів.

Розрізняють такі методи розрахунку потреби в оборотних кош­тах:

• метод прямого рахунку;

• метод коефіцієнтів;

• дослідно-статистичний.

Необхідно чітко засвоїти питання сфери застосування та інструментарію (особливу увагу слід приділити розрахунковим формулам) зазначених методів.

Наступним питанням даної теми є визначення джерел форму­вання оборотних коштів. Джерелами формування оборотних кош­тів є:

• власні кошти (фінансові ресурси підприємства);

• залучені кошти (кошти кредиторів з товарних і нетоварних операцій);

• позичені кошти (короткострокові кредити банків та інших кредитних установ).

Особливу увагу необхідно приділити механізму встановлення нормативу власних оборотних коштів. Норматив власних оборотних коштів в обороті доцільно встановлювати у розмірі фактичної їх наявності за даними балансу на початок планового періоду, але не менше мінімальної потреби в них.

Мінімальну потребу у власних оборотних коштах доцільно встановлювати у розмірі, достатньому для забезпечення підприємству фінансової стійкості, платоспроможності та кредитоспро­можності. Для цього необхідно не менше 50 % планової пот­реби в оборотних засобах формувати за рахунок власного капіталу.

У випадках, коли на початок планового періоду власні оборотні кошти становлять менше мінімальної потреби або відсутні, то норматив власних оборотних коштів доцільно встановлювати в розмірі реально можливого поповнення власного капіталу, але не менше 10 відсотків прогнозованої потреби в оборотних коштах.

Якщо підприємство не може забезпечити участі власного капіталу у формуванні планових оборотних засобів на рівні 10 відсотків, то треба вирішувати питання про зменшення обсягів діяльності, реалізацію незадіяного у виробництві майна або реорганізацію підприємства.

Різницю між плановою потребою в оборотних коштах і нормативом власних оборотних коштів необхідно покрити за рахунок залучення коштів кредиторів, банків та інших кредитних ус­танов.

Слід звернути увагу, що одним із відносно сталих джерел формування планових оборотних засобів є кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги, яка традиційно визначається за даними балансу на початок планового періоду в розмірі 50 відсотків її величини. Також 50 відсотків заборгованості з оплати праці за даними балансу слід вважати стійким джерелом формування планових оборотних засобів.

Наступним джерелом залучення в оборот коштів є короткострокові кредити банку. Необхідно опрацювати механізм визначення загальної потреби в кредиті та умов, за яких він буде вигідний.

Наступним напрямом самостійного опрацювання теми є з’я­сування методики складання кошторисів (балансів) використання коштів соціального спрямування.

Кошторис використання коштів соціального спрямування – це плановий документ обчислення витрат соціального спря­му­ван­ня за передбачуваними положеннями (напрямами) в межах планових асигнувань (табл. 15).

Таблиця 15

Примірна форма кошторису використання коштів соціального спрямування на рік

№ з\п	Показники	Всього		У т.ч.
		сума, тис. грн	питома вага, % до підсумку	І кв.	II кв.	III кв.
1	2	3	4	5	6	7
1.	Залишок коштів на початок року		X
2.	Джерела надходження коштів		X
2.1			X
2.2			X
Разом (р. 1+2)			X
3.	Напрями використання
3.1
3.2
Усього (р. З)			100,0
4	Залишок коштів на кінець року

Мета складання кошторисів – забезпечити цільове, прозоре використання коштів соціального спрямування, формування яких передбачене статутом і відповідними положеннями підприємства.

Основними напрямами використання коштів соціального спря­мування є:

• розвиток власної соціальної інфраструктури;

• підготовка і перепідготовка кадрів;

• матеріальне заохочення.

За кожним із напрямів доцільно складати кошторис (а на ве­ликих підприємствах баланс) використання коштів соціального спрямування. Слід звернути увагу на вихідні дані та джерела, що їх містять, для складання кошто­рисів використання коштів соціального спрямування.

При складанні кошторису використовуються методи:

• нормативний;

• до­слідно-статистичний;

• балансовий методи.

Необхідно засвоїти питання сфери застосування та інструментарію (особливу увагу необхідно приділити розрахунковим формулам) зазначених методів. Квартальні показники використання коштів визначаються з ура­хуванням планових надходжень і передбаченої структури за напря­мами їх використання.

Вивчення теми зумовлює розгляд наступного питання, а саме дослідження форми, змісту та методики складання балансу реальних інвестицій (капітальних вкладень) (табл. 16).

Таблиця 16

Баланс капітальних вкладень на плановий період (рік)

№ з/п	Напрями використання коштів	Сума, тис. грн	№ з/п	Джерела інвестиційних ресурсів	Сума, тис. грн
1	2	3	4	5	6
1	Капітальні вкладення за планом		1	Залишок коштів на по­ча­ток року
1.1	на нове будівництво об’єк­тів		2	Амортизаційні відраху­ван­ня
1.2	на розширення, реконструкцію і технічне переоснащення діючих основних фондів		3	Відрахування від роз поділюваного прибутку
1.3	на придбання основних фондів		4	Кошти від реалізації основних фондів та іншого майна
2	Сплата відсотків за кредитами банку		5	Цільові інвестиції внутрішніх інвесторів
3	Погашення довгострокових кредитів банку		6	Безкоштовно надані кошти меценатами на цільове фінансування
4	Погашення внутрісистемних позик		7.	Емісія акцій
5	Різниця в цінах на будівельні матеріали й обладнання		8	Довгострокові кредити банку
6	Інші витрати		9	Внутрісистемні позики
	Разом			Разом (ряд. 2-9)
7	Залишок коштів на кінець року
БАЛАНС			БАЛАНС

Таблиця 17