Об’єктивна- людина обіймає певну позицію в структурі спільноти

ДОХІД

Престиж

Критерії стратифікації

ВЛАДА

Функціональна- людина виконує певні функції і ролі

Функціональна- людина виконує певні функції і ролі

ОСВІТА

3.3. Теорія соціальної мобільності. Поняття соціальної мобільності було введено у 1927 р. П. Сорокіним. Люди знаходяться в постійнім русі, а суспільство – у розвитку. Сукупність соціальних переміщень людей у суспільстві, тобто змін їхнього статусу, називається соціальною мобільністю. Між підняттям та зниженням існує асиметрія: тяжіння до підняття по соціальній драбині, тобто підняття – добровільне, як правило, а зниження – примусове. Об’ективні обставини, які зумовлюють соціальну мобільність:

• структурні зрушення в економіці;

• зміни в характері і змісті суспільного розподілу праці і відносин власності;

• послаблення закріпленості груп працівників за соціально і економічно нерівноцінними видами діяльності.

Два основних види:

міжпоколінна та внутрішньопоколінна (соціальна кар’єра). Міжпоколінна – довготерміновий процес , внутріпоколінна – короткотерміновий процес.

Два типи:

1)Вертикальна мобільність – переміщення з однієї страти до іншої, буває спрямованою вгору і вниз.

2)Горизонтальна мобільність передбачає перехід індивіда з однієї соціальної групи до іншої, що знаходиться на тому ж рівні. Різновид горизонтальної – географічна мобільність (переїзд). Якщо до зміни місця додається зміна статусу, виходить міграція.

Велику роль в соціальній стратифікації і мобільності суспільства відіграє соціальний статус особистості - це становище індивіда в суспільстві відповідно до його віку, статі, походження, освіти, власності, сімейного стану тощо.

Види статусів:

1. приписаний (аскриптивний) – складова соціального статусу, що формується незалежно від волі, бажання та зусиль самого індивіда ( стать, раса, успадкований титул тощо);

2. здобутий – формується завдяки волі та зусиллям самого індивіда (освіта, кваліфікація, професія, почесне звання тощо;

3. особистий – становище індивіда у малій групі, яке обумовлюється ставленням до нього оточення.

Соціально-класова структура має унікальні специфічні риси і підпадає під постійні зміни і трансформації.

Питання для самоконтролю:

1. Навіщо соціологія досліджує соціальну структуру суспільства?

2. Які соціальні проблеми досліджуються в соціально-етнічній структурі суспільства?

3. Яким чином переплітаються соціальні проблеми, які виникають в соціально-класовій, соціально-демографічній і соціально-переселенській структурах?

4. Чи погоджуєтесь ви з критеріями соціальної стратифікації європейських і американських соціологів?

5. Які фактори впливають на соціальну мобільність і соціальний статус конкретної особи?

6. Які зміни пройшли в соціальній структурі України за роки незалежності?

7. Які нові класи та страти виникли в Україні за останні роки?

Тема 4. Соціології сім’ї і молоді

План

4.1.Сім’я як мала соціальна група і соціальний інститут

4.2.Соціальні функції сім’ї

4.3.Історичні типи і форми сімейно-шлюбних відносин

4.4. Сутність соціології молоді, основні категорії, поняття, розробка молодіжних проблем у вітчизняній соціології

Ключові поняття і терміни :

Сім’я, шлюб, шлюбний контракт, моногамія, полігамія, матріархат, патріархат, егалітарна сім’я, ендогамія, екзогамія.

4.1. Сім’я як мала соціальна група і соціальний інститут

Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає формування, розвиток та функціонування родини та шлюбних, сімейних відносин.

Об’єкт дослідження – шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя.

Предмет дослідження включає до себе широке коло питань:

1. загальні основи та принципи шлюбу і сім’ї;

2. типи соціальних відносин, характерних для сім’ї;

3. зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільнотами та сферами соціального життя;

4. історичні типи і форми сімейно-шлюбних відносин, умови життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї;

5. взаємозв’язок сім’ї з суспільством;

6. суспільні функції сім’ї, мотивація шлюбів і розлучень.

Основні соціологічні підходи до вивчення сім’ї:

• інтеракціоністський – взаємодія членів сім’ї;

• інституціональний – аналіз сімейно-шлюбних відносин;

• структурно-функціональний – аналіз сім’ї як системи;

• еволюційний – єдина система підходів;

• ситуаційний – цінності сім’ї

Основні ознаки сім’ї, які спільні для членів спільноти

ШЛЮБ