Питання для самоконтролю

1. Основні елементи класичного підходу до оцінки ефективності інформаційних проектів.

2. Збалансована система чинників.

Питання для самостійного вивчення

1. Сутність бізнес-процесів.

2. Критерії оптимізації бізнес-процесів.

Тема 27. Економічна безпека підприємства

Головними загрозами, які перешкоджають забезпеченню економічної безпеки є:

• різноспрямованість економічних інтересів держави, регіонів і підприємств;

• низький рівень мотивації працівників до попередження загроз і їх незацікавленість в кінцевих результатах діяльності підприємства;

• перевага значної частини дебіторської та кредиторської заборгованості в балансі підприємства;

• значна зношеність активної частини основних засобів.

Об'єктом економічної безпеки підприємства є звичайна, опе­раційна, фінансова та інша діяльність підприємства, безпеку яких необхідно забезпечити.

Суб'єктами економічної безпеки є керівництво (менеджери) підприємства та його персонал.

Предметом економічної безпеки підприємства є діяльність суб'єктів економічної безпеки, яка знаходить своє віддзеркалення в реалізації принципів, функцій, стратегічної програми або конкретних заходів щодо забезпечення економічної безпеки, спрямованих на об'єкти економічної безпеки.

Економічна безпека підприємства формується з урахуванням відповідних принципів:

• первинність господарського законодавства під час забезпечення економічної безпеки підприємства;

• збалансованість економічних, фінансових та майнових інтересів підприємства в особі його власників і керівництва;

• моніторинг реальних і потенційних загроз економічній безпеці підприємства та програма заходів щодо відвернення загроз.

Функціональні складові економічної безпеки підприємства наведено на рис. 27.1.

Оцінка економічної безпеки підприємства здійснюється за декількома напрямами.

Оцінку фінансової безпеки підприємства можна виконати на основі аналізу його фінансової стійкості.

В цьому випадку оціночними показниками є:

+ Е_с — надлишок (+) чи нестача (-) власних оборотних коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства;

± Е_т- надлишок (+) чи нестача (-) власних оборотних коштів, а також середньострокових, довгострокових кредитів і позик;

± Е_н - надлишок (+) чи нестача (-) загальної величини оборотних н коштів.

Рисунок 27.1 - Складові системи економічної безпеки підприємства

Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування. Вони розраховуються за такими формулами:

±E_C = E_C – Z, ±Е_т = (Е_с +Kc._д) - Z., ±Е_Н = (Е_С + K_C._д + Kк) - Z.

де Z - сума запасів і витрат;

Е_с - сума власних оборотних коштів підприємства;

Кс._д - середньострокові, довгострокові кредити і позикові кошти;

К_к - короткострокові кредити (до 1 року), позич­ки, не погашені в термін.

У залежності від значень оціночних показників виділяють п'ять меж фінансової стійкості (меж ризику):

Абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека, коли для функціонування підприємству досить власних оборотних коштів, що можна представити у вигляді такої залежності: ±Е_С ≥ 0, ±E_m ≥ 0, ±E_н ≥ 0.

Межа нормальної фінансової стійкості і нормальний рівень безпеки, коли підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат, що характеризується такими показниками: ±Е_С ≈ 0, ±E_m ≈ 0, ±E_н ≈ 0.

Межа хиткого фінансового стану і нестабільного рівня безпеки, тобто підприємство має недостатньо власних оборотних коштів, і воно використовує середньострокові та довгострокові позики і кредити, що можна описати за допомогою таких показників: ±Е_С < 0, ±E_m ≥ 0, ±E_н ≥ 0.

Межа критичного фінансового стану і критичного рівня безпеки проявляється тоді, коли підприємство для фінансування своєї дія­льності використовує короткострокові кредити (крім середньострокових і довгострокових), характеризується таким показниками: ±Е_С < 0, ±E_m < 0, ±E_н ≥ 0.

Межа кризового фінансового стану і кризового рівня безпеки виразно проявляється тоді, коли підприємство не в змозі забезпе­чити фінансування своєї діяльності ні власними, ні позиковими засо­бами, тобто знаходиться на межі банкрутства, і цей стан можна визначити за допомогою таких показників: ±Е_С < 0, ±E_m < 0, ±E_н < 0.

Рівень правової безпеки може бути визначений у залежності від співвідношення втрат, понесених підприємством внаслідок порушення правових норм і загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Для оцінки може бути запропонована наступна шкала:

втрат немає - абсолютна правова безпека;

частка правових втрат складає від 0 до 25% - нормальна правова безпека;

частка правових втрат від 25-50% - нестабільний стан;

частка правових втрат від 50-75% - критичний стан;

частка правових втрат від 75 до 100% - кризовий стан.

Рівень екологічної безпеки підприємства може бути укрупнено визначений у такий спосіб:

абсолютна екологічна безпека, якщо забруднюючих речовин у викидах, що супроводжують діяльність підприємства, немає;

нормальна екологічна безпека, якщо фактична концентрація забруднюючих речовин у викидах знаходиться в межах гранично припустимої концентрації;

хиткий екологічний стан, якщо фактична концентрація забруднюючих речовин у викидах перевищує рівень гранично припустимої концентрації не більше, ніж на 50 %.

критичний екологічний стан, якщо фактична концентрація забруднюючих речовин у викидах (за більшістю забруднювачів) перевищує рівень гранично припустимої концентрації більш, ніж у два рази.

Для оцінки рівня інформаційної безпеки можуть бути використані наступні коефіцієнти:

• коефіцієнт повноти інформації(Кп), який розраховується як відношення обсягу інформації, що знаходиться в розпорядженні особи, яка приймає рішення і обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення;

• коефіцієнт точності інформації (Кт), який розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної інформації в розпорядженні особи, яка приймає рішення;

• коефіцієнт суперечливості інформації (Кс), який розраховується як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Рівень інформаційної безпеки (Кі) може бути визначений на основі значень добутку трьох згаданих коефіцієнтів:

Тоді, якщо: Кі > 0,7 - рівень безпеки високий; 0,3 < Кі < 0,7 - рівень безпеки середній; Кі < 0,3 - рівень безпеки низький.