- •1 .Основи гідрокінетики
- •2.Газоочищеня
- •4. Перемішування
- •5.Псевдозрідження
- •6.Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •7.Основи масопереносу
- •8.Абсорбція
- •11.Подрібнення
- •9.Перегонка рідин
- •10. Екстракція
- •1 .Основи гідрокінетики
- •1.1 .Загальні відомості
- •1.2.Класифікація рідких неоднорідних систем та гідромеханічних процесів.
- •1.3. Методи очищення неоднорідних систем
- •2. Газоочищення.
- •2.1. Диференційне рівняння осадження частинок під дією сили тяжіння
- •2.2 Розв'язок диференційного рівняння з метою визначення швидкості осадження
- •2.3.Визначеннч швидкості осадження частинок пі дією сили тяжіння
- •2.4.Гравітаційне осадження . Визначення продуктивності газового відстійника
- •2.5. Розділення сумішей в полі відцентрових сил.
- •1.9. Циклонний процес.
- •Розрахунок циклонів
- •1.10. Осадження під дією електричного поля
- •2.Фільтрування Вступ
- •2.1 Кінетика фільтрування.
- •Виведення рівняння Нав'є – Стокса .
- •Отримання основного рівняння фільтрації
- •2.2.Основне рівняння фільтрації
- •Промивка осаду
- •3. Центрифугування
- •3.2. Розрахунок відстойної центрифуги
- •З.З.Центробіжне фільтрування
- •4. Перемішування
- •4.1. Перемішування в рідкій фазі
- •5.Псевдозріження твердого зернистого матеріалу
- •5.1. Гідродинамічна суть процесу псевдозрідження
- •5.2. Визначення еквівалентного діаметра каналу в зернистому слою. Гідравлічний опір зернистого слою
- •5.3. Визначення швидкості початку псевдозрідження
- •6. Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •6.1. Найважливіші мембранні методи та межі їх застосування.
- •6.2. Функціональні характеристики мембран.
- •6.3. Кінетика процесів мембранного розділення сумішей.
- •7. Основи масопереносу
- •7.1. Загальні відомості про масообмінні процеси.
- •7.2. Основне рівняння масопередачі
- •7.3. Рівняння і лінії рівноваги
- •7.4. Матеріальний баланс масообмінних процесів.
- •7.5. Рушійна сила масообмінних процесів
- •7.6. Модифіковане рівняння масопередачі.
- •7.10. Визначення числа одиниць переносу
- •7.11.Основні закони масопередачі
- •Диференційне рівняння масовіддачі ( конвективної дифузії)
- •7.12.Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •8.1 Рівновага в процесах абсорбції.
- •8.2. Кінетика процесу абсорбції
- •Абсорбція, що супроводжується хімічною реакцією
- •8.4. Тепловий баланс і температура абсорбенту.
- •8.5. Принципіальні схеми абсорбції
- •9.Перегонка рідин.
- •9.1. Характеристики двофазних систем рідина - пар.
- •9.2. Ректифікація
- •9.3. Аналіз роботи ректифікаційних колон
- •Матеріальний баланс ректифікаційних колон
- •Рівняння робочих ліній
- •Побудова робочих ліній на діаграмі у-х
- •10. Екстракція
- •10.1. Рівновага в процесах екстракції
- •10.2 Діаграма х-у
- •10.3. Трикутна діаграма
- •10.4. Зображення процесів розведення на трикутній діаграмі
- •10.5. Процеси змішування на трикутній діаграмі. Правило ричага
- •10.6. Крива рівноваги на трикутній діаграмі
- •10.7.3Находження хорд рівноваги і критичної точки
- •10.8. Види трикутних діаграм
- •10.9. Вплив температури на рівновагу
- •10.10. Матеріальний баланс екстракції
- •10.11. Кінетика екстракції
- •10.12. Принципові схеми екстракції
- •11.Подрібнення
- •11.2. Щокова дробарка. Визначення кута захвата
Промивка осаду
В більшості випадках отримані на фільтратах осади промивають для видалення з них рідини, що входить в склад суспензії. Тривалість промивки може бути визначена зрівняння (2.2.3), котре у відповідності з умовами:
П
(2.2.14)
(2.2.15)
д
е
Rзаг-сума
опорів фільтруючої перетинки іосаду.
З
(2.2.16)
О
скільки
питомий опір прямопропорційний в’язкості
рідини,і вязкість промивної рідини
може відрізнятися від в’язкості
фільтру,в рівняння (2.2.16) вводять
поправочний коефіцієнт kb=пр/ф,який
являє собою відношення в’язкостей
промивної рідини та фільтрату.З
урахуванням цієї поправки рівняння
(2.2.16) набуває вигляду:
(2.2.17)
Потрібно відмітити,що кінетичні закони фільтрування іноді суттєво ускладнюються рядом побічних явищ (наприклад,осадження,кристалізація і т.д.),тому розрахунки,що базуються на використанні виведених рівняннь,не можуть давати велику точність.Враховуючи це, фільтруючу апаратуру розраховують з деяким “запасом” по продуктивності.
3. Центрифугування
Центрифугування - це процес розділення суспензій і емульсій під дією відцентрової сили, що здійснюється в обертаючих апаратах, які називаються центрифугами.
Процес осадження в центрифугах характеризуються тими ж законами, що і осадження в циклонах, тому всі формули виведені в розділі 1 для циклоного процесу, використовують і при розрахунку апаратів відстойного центрифугування.
Центрифуги використовують в техніці для проведення процесів відцентрового відстоювання та фільтрування. Центрифуги, що використовуються для осадження, називають відстойними, а ті, що для фільтрування - фільтруючими. Крім того, центрифуги розрізняють
- за принципом дії:
1) періодичні,
2) безперервні,
3) напівбезперервні (автоматичні).
-за способом розвантаження осаду :з ручною і механізованою.
-за способом розміщення валу:
вертикальні,
2) горизонтальні,
- за числом обертів: нормальні (число обертів до 5000-6000об/хв) та суперцентрифуги (більше 10000об/хв, використовують для розділення ізотопів).Але основний показник,за яким відрізняються звичайни центрифуги від суперцентрифуг- це фактор розділення, який для останніх- більше 3500.
Розділення суміші проводиться по принципу відстоювання, але сила тяжіння не є вирішальною, а вирішальною є відцентрова. Барабан є суцільний і частинки рухаються під дією відцентрових сил (Рис. 2.2.18)
Осад припадає до стінок в залежності від густини (першими "прилипають" ті частинки, у котрих густина більша). Рідка фаза під дією відцентрових сил переливається.
Швидкість осадження не є постійною величиною і іде вона не під дією сили тяжіння, а під дією відцентрового прискорення a=W2R=const
І - суспензія;
II -осад;
- освітлена рідина;
Рис. 2.2.18. Схема відстійної центрифуги періодичної дії з ручним вивантаженням осаду:
1 – вал;2 -барабан;3 - кожух;
3.1. Кінетика центрифугування
Величина відцентрової сили для центрифугування
Процес центрифугування проходить під дією відцентрової сили:
(3.1.1)
де W- лінійна швидкість, м/с;
m - маса тіла, що обертається на відстані г від осі обертання ,м.
Сила тяжіння без урахування архімедових сил складає:
GT=mg,звідки m=GT/g (3.1.2)
Лінійну швидкість можна визначити з рівняння :
д
(3.1.3)
д = 9.8 м/с2;
Підставивши рівняння (3.1.2) та (3.1.3) в рівняння (3.1.1), отримаємо:
(3.1.4)
З
останнього рівняння визначають величину
відцентрової сили для центрифуги.
Фактор розділення в центрифугах
Ф
(3.1.5)
П
ідставимо
в рівняння (3.1.5) значення лінійної
швидкості (3.1.3), отримаємо
(3.1.6)
Рівняння (3.1.6) визначає фактор розділення в центрифугах.
Для суперцентрифуг значення фактору розділення перевищує 3500. Скориставшись виразом (3.1.6) можна визначити частоту обертів центрифуги, або радіус обертання за умови відомого значення Фr.
