- •1 .Основи гідрокінетики
- •2.Газоочищеня
- •4. Перемішування
- •5.Псевдозрідження
- •6.Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •7.Основи масопереносу
- •8.Абсорбція
- •11.Подрібнення
- •9.Перегонка рідин
- •10. Екстракція
- •1 .Основи гідрокінетики
- •1.1 .Загальні відомості
- •1.2.Класифікація рідких неоднорідних систем та гідромеханічних процесів.
- •1.3. Методи очищення неоднорідних систем
- •2. Газоочищення.
- •2.1. Диференційне рівняння осадження частинок під дією сили тяжіння
- •2.2 Розв'язок диференційного рівняння з метою визначення швидкості осадження
- •2.3.Визначеннч швидкості осадження частинок пі дією сили тяжіння
- •2.4.Гравітаційне осадження . Визначення продуктивності газового відстійника
- •2.5. Розділення сумішей в полі відцентрових сил.
- •1.9. Циклонний процес.
- •Розрахунок циклонів
- •1.10. Осадження під дією електричного поля
- •2.Фільтрування Вступ
- •2.1 Кінетика фільтрування.
- •Виведення рівняння Нав'є – Стокса .
- •Отримання основного рівняння фільтрації
- •2.2.Основне рівняння фільтрації
- •Промивка осаду
- •3. Центрифугування
- •3.2. Розрахунок відстойної центрифуги
- •З.З.Центробіжне фільтрування
- •4. Перемішування
- •4.1. Перемішування в рідкій фазі
- •5.Псевдозріження твердого зернистого матеріалу
- •5.1. Гідродинамічна суть процесу псевдозрідження
- •5.2. Визначення еквівалентного діаметра каналу в зернистому слою. Гідравлічний опір зернистого слою
- •5.3. Визначення швидкості початку псевдозрідження
- •6. Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •6.1. Найважливіші мембранні методи та межі їх застосування.
- •6.2. Функціональні характеристики мембран.
- •6.3. Кінетика процесів мембранного розділення сумішей.
- •7. Основи масопереносу
- •7.1. Загальні відомості про масообмінні процеси.
- •7.2. Основне рівняння масопередачі
- •7.3. Рівняння і лінії рівноваги
- •7.4. Матеріальний баланс масообмінних процесів.
- •7.5. Рушійна сила масообмінних процесів
- •7.6. Модифіковане рівняння масопередачі.
- •7.10. Визначення числа одиниць переносу
- •7.11.Основні закони масопередачі
- •Диференційне рівняння масовіддачі ( конвективної дифузії)
- •7.12.Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •8.1 Рівновага в процесах абсорбції.
- •8.2. Кінетика процесу абсорбції
- •Абсорбція, що супроводжується хімічною реакцією
- •8.4. Тепловий баланс і температура абсорбенту.
- •8.5. Принципіальні схеми абсорбції
- •9.Перегонка рідин.
- •9.1. Характеристики двофазних систем рідина - пар.
- •9.2. Ректифікація
- •9.3. Аналіз роботи ректифікаційних колон
- •Матеріальний баланс ректифікаційних колон
- •Рівняння робочих ліній
- •Побудова робочих ліній на діаграмі у-х
- •10. Екстракція
- •10.1. Рівновага в процесах екстракції
- •10.2 Діаграма х-у
- •10.3. Трикутна діаграма
- •10.4. Зображення процесів розведення на трикутній діаграмі
- •10.5. Процеси змішування на трикутній діаграмі. Правило ричага
- •10.6. Крива рівноваги на трикутній діаграмі
- •10.7.3Находження хорд рівноваги і критичної точки
- •10.8. Види трикутних діаграм
- •10.9. Вплив температури на рівновагу
- •10.10. Матеріальний баланс екстракції
- •10.11. Кінетика екстракції
- •10.12. Принципові схеми екстракції
- •11.Подрібнення
- •11.2. Щокова дробарка. Визначення кута захвата
11.Подрібнення
Процес зменшення розмірів кусків твердого матеріалу шляхом прикладання зовнішніх зусиль називають подрібненням. Розрізняють:
крупне подрібнення: розміри матеріалів 1300 - 500 мм;
середнє подрібнення - 300 - 50 мм;
дрібне - від 50 до 20 мм;
супертонке - 10-7.
Основною характеристикою подрібнення є ступінь подрібнення:
(11.1.1)
де D, d - відповідно початковий і кінцевий діаметри куска матеріалу.
Розрізняють наступні методи подрібнення: роздавлення, розколювання, удар, тертя. Вибір метода залежить від твердості матеріалу. Гіпотези подрібнення.
Єдиної гіпотези не існує.
1.Фіттінгер: поверхнева гіпотеза подрібнення. Виходить з того, що при подрібненні робота витрачається на подолання сил молекулярного тяжіння. Тобто, робота, яка необхідна для подрібнення, пропорційна знов утвореній поверхні подрібненого матеріалу.
Нехай робота, що витрачається на утворення однієї поверхні буде А. Тоді загальна робота:
Т = А·п = А·3(і - 1),
T1 = 3A(i1 - 1 ),
T2=3A(i2 - 1)
при чому і »1, для дрібного подрібнення.
dT = K1dF
2. Об'ємна теорія (теорія Кирпичова).
Робота, яка необхідна для подрібнення, пропорційна зменшенню об'єму кусків матеріалу перед їх руйнуванням.
Роботу деформації можна визначити:
, (11.1.2)
де σ - тимчасове напруження, межа міцності; ΔV - зміна об'єму; Е - модуль Юнга.
,
dT = K1 · dV
dT = K1dF + K2dV (11.1.3)
K1, K2 - коефіцієнти пропорційності, які залежать від конструктивних особливостей матеріалів та інших властивостей.
11.2. Щокова дробарка. Визначення кута захвата
Рис.11.2.1. Схема щокової дробарки: 1 - нерухома плита; 2 - рухома плита; 3 - рухома щока; 4 - вісь рухомої щоки; 5 - ексцентричний вал; 6 - маховик; 7 - клин; 8 - пружина; 9 - шатун; 10 - тяга; 11 - розпірні плити.
Для визначення кута захвату запишемо суму сил, що діють на кусок матеріалу (проекція на вісь ОХ (див. рис. 11.2.2)):
Рис. 11.2.2. До визначення кута захвата.
Р1 = Р2 (cosα + fsinα)
P2 fcosα - P2 f 2 sinα + P2 sinα - P2 fcosα = 0
fcosα – f 2sinα + sinα – f cosα = 0 - 2 fcosα + sinα (l – f 2 ) = 0 2 fcosα = sinα ( l – f 2 )
