- •Система виконання покарань Києворуської доби;
- •Особливості формування кримінально-виконавчого законодавства та система виконання покарань Запорізької Січі.
- •Принципи судочинства військової демократії в запорізькій січі
- •Створення Головного тюремного управління 27 лютого 1879 р. Визначна подія в створенні кримінально-виконавчої системи;
- •Завдання Головного тюремного управління;
- •Загальна характеристика «Статуту про триманих під вартою» в редакціях 1857, 1886, 1890 років;
- •Роль і значення прийняття «Загальної тюремної інструкції», затвердженої 28 грудня 1915 р.
- •Реалізація питання представництва ув’язнених в органах управління місцями позбавлення волі.
- •Пенітенціарна система України за часів Української Центральної Ради;
- •Пенітенціарна система України за часів Гетьманату Павла Скоропадського;
- •Пенітенціарна система України за часів Української Народної республики;
- •Роль і значення «Статуту внутрішньої служби» 1919 року для відновлення кримінально-виконавчої системи і законодавства України;
- •Утримання ув'язнених.
- •Діяльність Розподільної і Спостережної Комісій
- •Охорона ув'язнених
- •Медико-санітарного стан бгпр
- •Стан матеріально-технічного забезпечення
- •Обмундирування ув'язнених.
- •Постачання бгпр.
- •Ремонт будинків:
- •Неповнолітні правопорушники
- •Культурно - просвітня робота серед ув'язнених
- •Виробнича частина
- •Сільськогосподарські колонії
- •Виправно-трудові табори;
- •Ліквідація нквс усрр;
- •Політика держави, щодо організації праці у втк;
- •Ліквідація дитячої безпритульності. І бездоглядності
- •Кадрова і репресивна політика Радянської влади в 1935-1938рр.В пенітенціарній сфері.
- •Організація таборів військовополонених у ході возз’єднання Західної України з урср у вересні 1939 р
- •Політика держави в 1977 р., щодо виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
- •Характеристика кримінально-правових інститутів:
Медико-санітарного стан бгпр
У відношенні медико-санітарного стану БГПР округу відзначалось, що перевантаженість БГПР, недостатня забезпеченість білизною, одягом і постільними приналежностями не дали можливості довести санітарний стан БГПР до належного. Усе-таки, не дивлячись на сприятливий ґрунт для розвитку інфекційних захворювань, останніх у звітному періоді не було, тому що для попередження їх проводився суворий карантин всіх знову прибуваючих у БГПР ув'язнених, що продовжувався не менш 2х тижнів, з наступної після цього санобробкою: стрижка волосся, пропуск через лазню з дезінфекцією натільної і верхньої білизни. Завдяки наявності в БГПР дезкамер, особливого розвитку комах не спостерігалось, але великий проміжок часу між миттям засуджених і ув'язнених в лазні ( 1 раз на місяць), недолік білизни і верхнього одягу заважали зжити зовсім це зло. Карантинні приміщення в БГПР із санітарної точки зору не задовольняли своєму призначенню, тому що приміщень під карантини за їх браком було відведено недостатньо, постійно спостерігалось їх переповнення, а тому поставлений у несприятливі умови організм при хронічної перенаселеності камер не в змозі був побороти самотужки зачатки хвороби, з якими він міг прийти в БГПР, і захворювання однієї людини неминуче спричиняла захворювання всіх осіб, що знаходяться в карантині. Тобто те, що в БГПР, незважаючи на ненормальні санітарні умови не було інфекційних захворювань, можна пояснити лише тим, що в окрузі майже не було епідемій.
Лікарська допомога засудженим була налагоджена. Гострого недоліку в медикаментах не було, але відчувався недолік у перев'язному матеріалі. Медичний персонал був при кожному БГПР в достатньому числі. Так, наприклад, при Чернігівському БГПР були лікар і 3 - помічника лікаря, а в інших БГПР по 1 - лікарю і 1 - помічнику лікаря. Утриманням медперсонал задовольнявся за рахунок відділу охорони здоров'я. Лікарня була тільки при Чернігівському БГПР, розрахована на 20 ліжок. Інвентарем як м'яким, так і твердим за винятком туфель, лікарня була забезпечена задовільно, була окрема кухня, завдяки чому їжа була різною в залежності від роду хвороби. При інших БГПР лікарень не було, а відведені були лише окремі камери, призначені для приміщення не важко хворих ув'язнених, яких необхідно було виділити з загальних камер. Важко хворі і ті, котрим не могла бути надана допомога в лікарні БГПР, спрямовувались для лікування в загальні лікарні, де вони охоронялись особовим складом нагляду БГПР. Хворі на туберкульоз, коросту і венеричні хвороби були виділені в окремі камери. Хворі на туберкульоз користувались посиленим харчуванням, а хворі на венеричні хвороби спрямовувались для лікування у венеричний диспансер. Амбулаторний прийом хворих ув'язнених проводився щодня. На амбулаторний прийом у Чернігівському БУПР прибувало щодня в середньому 70 осіб, з яких найбільший відсоток складали хворі бронхітом, фурункульозом і грипом. Зуболікарська допомога ув'язненим надавалась зубним лікарем, що відвідував БГПР 2 рази на тиждень. Смертність у БГПР була незначна: усього з 1 липня по 25 грудня 1925 року у всіх БГПР було смертних випадків - 2; у Городнянському БГПР - 1, у Чернігівському - 1.
Лікарня при Чернігівському БГПР утримувалась за кошторисом Окружного відділу охорони здоров'я, а при інших БГПР, як було зазначено вище, лікарень не було, тому за кошторисом Окружного відділу охорони здоров'я їм відпускались лише медикаменти. На всі інші витрати по БГПР санітарно-гігієнічного не медичного характеру кредити відпускались за кошторисом БГПР. Сюди входило придбання мила, дезінфекція приміщень і вивезення нечистот.
Прогулянками ув'язнені користувались щоденно тривалістю від 15 до ЗО хвилин, а хворі на туберкульоз - по 2 години в день. У Чернігівському БГПР параші дезінфікувались щотижня, крім того, була обладнана сірчана камера для постійної дезінфекції постільної білизни і верхнього одягу.
