- •Система виконання покарань Києворуської доби;
- •Особливості формування кримінально-виконавчого законодавства та система виконання покарань Запорізької Січі.
- •Принципи судочинства військової демократії в запорізькій січі
- •Створення Головного тюремного управління 27 лютого 1879 р. Визначна подія в створенні кримінально-виконавчої системи;
- •Завдання Головного тюремного управління;
- •Загальна характеристика «Статуту про триманих під вартою» в редакціях 1857, 1886, 1890 років;
- •Роль і значення прийняття «Загальної тюремної інструкції», затвердженої 28 грудня 1915 р.
- •Реалізація питання представництва ув’язнених в органах управління місцями позбавлення волі.
- •Пенітенціарна система України за часів Української Центральної Ради;
- •Пенітенціарна система України за часів Гетьманату Павла Скоропадського;
- •Пенітенціарна система України за часів Української Народної республики;
- •Роль і значення «Статуту внутрішньої служби» 1919 року для відновлення кримінально-виконавчої системи і законодавства України;
- •Утримання ув'язнених.
- •Діяльність Розподільної і Спостережної Комісій
- •Охорона ув'язнених
- •Медико-санітарного стан бгпр
- •Стан матеріально-технічного забезпечення
- •Обмундирування ув'язнених.
- •Постачання бгпр.
- •Ремонт будинків:
- •Неповнолітні правопорушники
- •Культурно - просвітня робота серед ув'язнених
- •Виробнича частина
- •Сільськогосподарські колонії
- •Виправно-трудові табори;
- •Ліквідація нквс усрр;
- •Політика держави, щодо організації праці у втк;
- •Ліквідація дитячої безпритульності. І бездоглядності
- •Кадрова і репресивна політика Радянської влади в 1935-1938рр.В пенітенціарній сфері.
- •Організація таборів військовополонених у ході возз’єднання Західної України з урср у вересні 1939 р
- •Політика держави в 1977 р., щодо виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
- •Характеристика кримінально-правових інститутів:
Утримання ув'язнених.
На території Чернігівського округу було розміщено три БГПР: Чернігівський, Городнянський і Остерський.
Будівлі цих БГПР були побудовані на початку XIX століття і представляли із себе типові колишні дрібні повітові в'язниці, які для утримання в них ув'язнених ніяк за своїм обладнанням не були придатні. По кубатурі вони були розраховані для утримання в них не більш 522 осіб, а саме: Чернігівський - 296, Городнянський - 108, Остерський - 118, а в дійсності на 1 грудня утримувалося всього по Окружних БГПР - 853 осіб., з них у Чернігівському - 578, Городянському - 137 і в Остерському - 138, тобто значно більше, ніж можливо було утримувати. Загальна перевантаженість складала БГПР складала 67,2 відсотків, а по окремим БГПР наступна; Чернігівський - 102 відсотків , Городнянський - 26,8 відсотків, Остерський - 17 відсотків.
Звідси видно, що перевантаженість БГПР Чернігівського округа заважала правильному розподілу ув'язнених по категоріях, залежно від характеру злочину; ізоляції осіб, які надають шкідливий вплив на інших ув'язнених; виділенню та ізолюванню неповнолітніх; проведенню шкільної і клубної роботи; організації в стінах БГПР майстерень; правильній постановці охорони; виділенню штрафних і одиночних камер, а також можливості проведення санітарно-профілактичних заходів. Це ставило БГПР, що вимагають капітального ремонту, у вкрай важке положення. Завдяки цьому не була зжита можливість спалаху в БГПР епідемічних захворювань, боротьба з якими при наявному навантаженні, відсутності коштів та окремих будинків для карантину і ізолятора була дуже важкою. Крім того, при тій службовій перевантаженості жодна з галузей БГПР, навіть за умови поліпшення матеріального положення, правильно функціонувати не могла без доведення навантаження БГПР до нормального.
Це пояснювалось не тільки зростанням злочинності, але Іноді І затяжним веденням слідства, що видно з того, що в БГПР округу значна кількість підслідних ув'язнених утримувалась під слідством достатньо тривалі строки:
У Чернігівському БГПР:
До 2-х місяців 160 осіб;.
До 3-х місяців 19;
До 4-х місяців 18;
До 6-х місяців 14;
До 1 року 46;
Понад рік 7.
Серед осіб, що утримувались в БГПР округу, підслідні ув'язнені числились за наступними посадовими особами і органами.
за Окружним прокурором 7 осіб;
за Окружним судом 100;
за Народними судами 63;
за Реввоєнтрибуналами 9;
за народними слідчими 84;
за ДПУ 20;
за іншими установами 25.
Ув'язненими для підкріплення вимог про прискорення слідства інколи оголошувалось голодування. Ці ув'язнені у зв'язку з відсутністю приміщень не могли бути ізольовані в окремі камери, а тому голодування бували тривалими і негативно впливали на настрій інших ув'язнених.
Одночасно з перевантаженістю БГПР необхідно відзначити і значну плинність ув'язнених в БГПР, що також заважає проведенню культурно-просвітньої роботи, підтримці чистоти в приміщеннях, правильному обліку ув'язнених за соціальним положенням, спеціальності тощо.
Крім утримання термінових і підслідних ув'язнених БГПР виконували судові вироки і відносно засуджених до примусових робіт без позбавлення волі. Окремого бюро примусових робіт при БГПР немає, а вся робота була покладена на начальників БГПР та їх канцелярію. Порядок приведення у виконання вироків у відношенні засуджених до примусових робіт без позбавлення волі існував наступний: судовий орган після вступу вироку в законну силу надсилав БГПР для приведення у виконання виконавчий лист, а БГПР, отримавши цей лист, через міліцію або райвиконкоми викликали засуджених на наявні при ВТІ роботи. Але бувало і так, що суд направляли виконавчий лист не БГПР, а міліції. Тоді міліція направляла БГПР лист уже разом із засудженим.
Кількість приведених у виконання вироків над засудженими до примусових робіт без позбавлення волі за останні 6 місяців 1925 року:
По Чернігівському БГПР 387;
Городнянському 94;
Остерському 45.
Всього - 526 вироків.
Але є дуже багато вироків, що не були приведені до виконання. Так наприклад, по Чернігівському БГПР було 443 вироків, виконати які не представлялось можливим за наступними причинами:
• Під час польових робіт, коли можна було використовувати засуджених до примусових робіт без позбавлення волі, приведення у виконання вироків над ними часто відстрочувались судами до закінчення польових робіт, тому що ця категорія складалась переважно із селян;
• За зазначеними вище причинами залучення засуджених до примусових робіт без позбавлення волі до відбування примусових робіт можливо було тільки після закінчення польових робіт, а ці роботи при БГПР округу були найголовнішими, а тому потреби в робочій силі після цих робіт не було;
• Використовувати засуджених до примусових робіт без позбавлення волі на приватних або громадських роботах теж було не можливо, тому що цих робіт взагалі було мало і до них у першу чергу залучались безробітні з числа членів профспілок і при наявності цього контингенту робочої сили, БГПР не мали права посилати на зазначені роботи засуджених до примусових робіт без позбавлення волі тому що, згідно циркулярного розпорядження НКЮ, НКТ і НКВС від 25 квітня 1923р. за №23 використання засуджених до примусових робіт без позбавлення волі можливо було лише на роботах, що організовані при БГПР;
• Залучення засуджених до примусових робіт без позбавлення волі до робіт майстерень і до господарського обслуговування БГПР і сільськогосподарських колоній також було неможливим, тому що тоді вся маса осіб, засуджених до позбавлення волі, що виконувала ці роботи, була приречена на повне неробство, що є ні в якому разі не могло бути припустимим.
За цими причинами число не приведених у виконання вироків над засудженими до примусових робіт без позбавлення волі не зменшувалось. За тими вироками, що приводились у виконання, засуджені до примусових робіт без позбавлення волі спрямовувались або на роботу до сільськогосподарських колоній, або ж на „чорні" роботи при БГПР.
Особі, які відбувають примусові роботи, зараховувались на постачання при БГПР або колоніях нарівні з іншими ув'язненими, але плата за їх роботу не видавалась, тому що для цього не було коштів.
Визнаючи, що працю засуджених до примусових робіт без позбавлення волі використовувати при БГПР не можливо, Окрадмінвідділом було порушене перед Окрвиконкомом клопотання про організацію бюро примусових робіт у тих місцях, де немає БГПР, при Райвиконкомах з покладанням керівництва і контролю над ними на ОкрВТІ.
