2. Державне управління та функції управління

Теорія функцій управління корінням виходить з поглядів засновників сучасного управління Файоля, Емерсона, Тейлора, Форда. Класичний варіант функцій управління був запропонований Файолем, який в адміністративну функцію, те що сьогодні називається управлін­ням, включав передбачення, організацію, розпорядництво, координу­вання і контроль. Але разом з тим їх роботи в цій сфері мали більш прикладний характер і відповідей на теорію функцій управління в цілому не містили.Функція управління неминуче повинна виявляти цілеспрямо­ваний вплив, бо в іншому випадку управління припиняє виконувати своє основне призначення. Таким чином, основу життєдіяльності управління виконує керованість цього процесу, що і є змістом функції управління. Керованість процесу співіснування управління на практиці здійснюється шляхом принципів, засобів, каталізаторів та інших засобів, що в сукупно­сті ство­рюють форму функції управління. Таким чином, форма функції управління – це її інструментарій, що забезпечує реалізацію сутності і змісту.

Серед засобів форми функції особливий інтерес становлять каталізатори, через те, що в управлінні вони фактично недосліджені, а між тим мають велике значення. Каталізатори – це такі засоби в управлінні, що самі активно не беруть участь у його процесі, однак без них воно або здійснюється неефективно, або взагалі не може бути здійснено. Наприклад, держава може безпосередньо не брати участь в якомусь процесі управління, однак його наявність у цих відношеннях істотно впливає на результати управління. Одним з видів каталізаторів є гарантії. Гарантії, будучи умовою в будь-яких відносинах з управління, істотно впливають на їх реалізацію.

Функції управління породжують органи, в яких вони викристалізу­вані. Таким чином, функцію можна розглядати в більш вузькому аспекті, стосовно конкретного органу управління, його службових осіб. Функція, що породила орган управління, представлена як функція даного органу. Ззовні здається, що наявність того або іншого органу породжує якісь певні функції. Якраз навпаки. І вона представлена як сфера діяльності даного органу. У свою чергу, сфера управління може визначити і деякі інші функції з її регулювання. Крім того, функція управління породжує не тільки орган, але й функції з саморегулювання її внутрішньої структури. Тому в діяльності будь-якого органу управління є кілька функцій. Але діяльність органу управління завжди визначена його основною функцією.

Функція органу управління визначається низкою специфічних ознак (рис. 5.2).

Ознаки функції управління

Рис. 5.2. Ознаки функції управління

У сфері державного управління реалізується воля держави. Діяльність держави – це вольова чинність, в якій поставлена і сформу­льована кінцева мета. Таким чином, можна сказати, що функція органу управління – це владна діяльність з урегулювання об’єкта управління, що реалізує волю його центру на основі поставлених цілей і завдань. Стосовно державного управління, можна сказати, що функція органу державного управління – це юридично-владна діяльність відносно об’єктів управління.

Загальною причиною функції, що породжує управління, є розподіл праці. Кожна зі сфер, що управляється, володіє специфічними ознаками їх регулювання. Наприклад, необхідність постачання засобами виробни­цтва і предметами праці викликає необхідність виділення у сфері управління функції з постачання.

Прискорений розвиток науково-технічного прогресу на об’єднанні і підприємстві приводить до виникнення функції управління з організації підготовки виробництва. Таким чином, кожне явище, яке в ході свого розвитку вимагає управлінського впливу, породжує функцію управління, через яку явище регулюється і розвивається.