Тема 3. Економічне господарство і його категорії

Мета вивчення теми – засвоєння понять цінності, вартості, споживчої вартості та ціни, та оволодіти основними підходами до ціноутворення у конкурентно-ринковому середовищі.

Вивчення матеріалу теми має сприяти формуванню наступних професійних компетентностей:

здатність визначати способи організації господарства;

оволодіння теоретичними та практичними засадами ціноутворення;

здатність розрізняти види економічної конкуренції.

3.1. Товар і товарне господарство.

Історія економіки знає два основних роди організації господарства (способи господарювання): натуральне й товарне. Вони прямо протилежні один одному й розрізняються за наступними ознаками:1)роз­виненості або нерозвиненості суспільного поділу праці;2)замкнутості або відкритості господарства;3)економічної форми продукту, що виготовля­ється;4) видами господарських зв’язків між виробництвом і споживанням благ.

Натуральне господарство– така система організаційно-економічних відносин, при якій люди створюють продукти для задоволення власних потреб. Ця система має такі специфічні риси:

1) ручна універсальна праця, щовиключає його поділ на відособлені види. Кожна людина виконує всі основні роботи. Матеріальною основою служить найпростіша техніка й кустарний інструмент;

2)замкнута система організаційно-економічних відносин. Суспільс­тво, у якому воно панує, складається з маси економічно ізольованих один від одного господарських одиниць (сімей, громад, маєтків), кожна з яких спирається на власні виробничі ресурси й самозабезпечує себе всім необ­хідним для життя, виконуючи всі види господарських робіт, починаючи від добування різних видів сировини й завершуючи остаточною підготовкою їх до споживання;

3) прямі економічні зв’язки між виробництвом і споживанням. Вони розвиваються за формулою: «виробництво – розподіл – споживання». Тобто створена продукція розподіляється між всіма учасниками виробництва й, минаючи обмін, іде в особисте й продуктивне споживання.

Натуральне господарство є історично першим типом господарської організації суспільства. Воно виникло в період становлення первіснооб­щинного ладу, коли з’явилися галузі виробництва: землеробство й скотарс­тво.Натуральне господарство переважало в економіці, що ґрунтувалася на системі особистої (позаекономічної) залежності. Воно панувало в рабовлас­ницьких державах, а також становило одну з головних рис феодальної економіки. Тобто натуральний спосіб господарювання охоплює первіснообщинний, рабовласницький і феодальний способи виробництва.

Через панування натурального господарства і його низької технічної озброєності законом його функціонування є повторення процесу виробни­цтва в попередніх розмірах, на незмінній основі. У західній літературі систему натурального господарства називають традиційна економіка.

Товарне господарство– така система організаційно-економічних відносин, при якій корисні продукти створюються для їхнього продажу на ринку.Економічною основою товарного господарства є товар. Товар – це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу, або, товар – це продукт праці, який має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини; по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Отже, йому властиві споживча вартість і вартість.