7. Порядок приватизації державного житлового фонду

Правові основи приватизації житла, що перебуває в державній власності, його подальшого використання й утримання регулює Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. (з подальшими змінами і доповненнями).

Приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні й збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

До об’єктів приватизації відносяться : квартири багатоквартирних будинків і одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму. Не підлягають приватизації : квартири-музеї, квартири в будинках закритих військових поселень, заповідників, національних парків тощо; квартири, які не придатні для житла; квартири, в яких проживають два чи більше наймачів, при відсутності згоди всіх на приватизацію квартири.

Приватизацію державного житлового фонду здійснюють шляхом :

1) безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 кв. м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 кв. м. на сім’ю;

2) продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадян України, які мешкають у них або перебувають у черзі тих, хто потребує поліпшення житлових умов.

При здійсненні приватизації державного житлового фонду всі громадяни України отримують і використовують житлові чеки – приватизаційні папери. Кожний громадянин України має право приватизувати житло, що він займає, безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

За громадянами, які не виявили бажання приватизувати житло, що вони займають, зберігається чинний порядок отримання і користування житлом на умовах найму.

Приватизація житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створюваними виконкомами місцевих рад, райдержадміністраціями, державними підприємствами, установами та організаціями. Передача квартир у власність громадян оформляється свідоцтвом на право власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Орган приватизації не має права відмовити громадянинові України у приватизації ним житла, крім випадків :

1) якщо відсутня згода на приватизацію всіх повнолітніх членів сім’ї, які мешкають в державній квартирі (будинку);

2) якщо заява на приватизацію квартири надана наймачем, на якого подано позов про розірвання договору найму;

3) якщо заява подана на приватизацію житла, що не підлягає приватизації.

Приватизоване житло включається до приватного житлового фонду України. Відповідно до закону власник приватизованого житла має право розпоряджатися квартирою(будинком) на свій розсуд : продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законодавством. Порядок здійснення цих прав власником житла регулюється цивільним законодавством України.