5. Стадії вчинення злочину

Згідно зі ст. ст. 13, 14, 15 КК України можна виокремити такі стадії злочину:

1. готування до злочину;

2. замах на злочин;

3) закінчений злочин.

При готуванні винний ще не вчиняє жодних дій, безпосередньо спрямованих на предмет злочинного посягання, не виконує діяння, що є необхідною ознакою складу злочину.

Законодавець у ст. 14 КК України закріпив вичерпний перелік діянь, що є готуванням до вчинення злочину: підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; пристосування засобів чи знарядь для вчинення; підшукування співучасників; змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Чинний КК України звільняє від кримінальної відповідальності за готування до злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14 КК України).

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі (ч. 1 ст. 15 КК України).

Законодавець визначає види замаху: закінчений замах (ч. 2 ст. 15 КК) и незакінченій замах (ч. 3 ст. 15 КК).

Надзвичайно важливим є визначення моменту закінчення злочину. Саме тут прийнято виділяти злочини з матеріальним складом, злочини з формальним складом, а також злочини з усіченим складом.

У випадку вчинення злочину з матеріальним складом, закінченим злочином буде вважатися з моменту, коли настав вказаний у відповідній статті Особливої частини КК України суспільно-небезпечний наслідок. Так, наприклад, вбивство (ст.ст. 115-119 КК України) вважається закінченим з моменту позбавлення життя іншої людини, крадіжка (ст. 185 КК України) – з моменту спричинення майнової шкоди власності.

При формальному складі злочину для того, щоб злочин було визнано закінченим, досить вчинення відповідного діяння (дії чи бездіяльності). Так, наприклад, розголошення державної таємниці (ч. 1 ст. 328 КК України) є закінченим з моменту розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, шпигунство (ст. 114 КК України) – з моменту передачі або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Потрібно зазначити, що відповідальність за даними статтями настає незалежно від того, було в результаті злочинних дій завдано реальну шкоду українській державі, чи інші.

Злочин з усіченим складом – це різновид злочинів з формальним складом, тому вони також вважаються закінченими з моменту вчинення злочинного діяння. Особливістю їх є те, що законодавець переносить момент закінчення злочину на стадію готування до злочину чи на стадію замаху на злочин. Так, наприклад, бандитизм (ст. 257 КК України) вважається закінченим з моменту організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації або на окремих осіб.

6. Співучасть у вчиненні злочину

Співучастю у злочині є умисна спільна участь кількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК України).

Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та посібник.

У ст. 28 КК конкретизовані форми співучасті: вчинення злочину групою осіб; групою осіб за попередньою змовою; організованою групою; злочинною організацією.

Відповідно до КК України кримінальна відповідальність за вчинення злочину при співучасті більш сувора ніж вчиненні такого злочину однією особою. Такій підхід обґрунтований більшою степеню суспільної небезпечності злочинного діяння, вчиненого групою осіб або злочинним об’єднанням осіб (організованою групою, злочинною організацією).