- •Міністерство освіти і науки україни львівський інститут менеджменту історія економіки та економічної думки
- •Тема 1. Економіка стародавнього світу. План
- •Економіка країн Стародавнього Сходу та античності.
- •Господарство українських земель первісної доби.
- •Дослав'янські народи.
- •Економічний розвиток східнослов'янських племен.
- •Тема 2. Економіка середньовіччя.
- •Господарство Київської Русі.
- •Україна в литовсько-польські часи.
- •Тема 3. Економіка мануфактурного періоду.
- •Розклад феодального господарства і європейські буржуазні революції.
- •Розвиток українських земель другої половини 17-18 століття (Гетьманщина наприкінці хvіі – у хvііі ст.).
- •2. Розвиток українських земель другої половини 17-18 століття.
- •Тема 4. Економіка індустріальної епохи. План
- •Господарство України у 19 ст.
- •Світове господарство у 1914-1939 рр.
- •Господарство України: міжвоєнна доба.
- •Соціалістична модернізація: індустріалізація, колективізація.
- •Тема 5. Економіка періоду становлення постіндустріального суспільства. План
- •1. Економічний розвиток провідних країн світу у 1939-початку 2000-х рр.
- •Економіка України у 1939-початку 2000-х рр.
- •Економічний розвиток провідних країн світу у 1939-початку 2000-х рр.
- •2. Економіка України у 1939-початку 2000-х рр.
- •Тема 6. Зародження економічної думки. План
- •1.2. Антична економічна думка.
- •1.3. Економічна думка середньовіччя.
- •Тема 7. Меркантилізм - перша в історії економічна школа.
- •7.1. Особливості та економічні ідеї раннього і зрілого меркантилізму.
- •Прогресивне значення і обмеженість вчення меркантилізму.
- •7.3. Прогресивне значення і обмеженість вчення меркантилізму
- •Тема 8. Виникнення і розвиток класичної політичної економії.
- •8.1. Загальна характеристика класичної політичної економії.
- •8.3. Економічна школа фізіократів.
- •Економічне вчення Адама Сміта.
- •8.3. Економічна школа фізіократів.
- •8.4. Економічне вчення Адама Сміта.
- •Тема 9. Еволюція класичної політичної економії у хіх ст.
- •9.3. Виникнення дрібновласницьких економічних теорій у Франції.
- •Тема 10. Розвиток соціалістичних економічних ідей.
- •10.2. Марксистське економічне вчення.
- •10.3. Соціал-демократичні економічні концепції.
- •Тема 11. Маржиналізм – основний напрям в неокласичної економічній теорії.
- •Передумови виникнення та суть маржиналізму.
- •Австрійська школа граничної корисності.
- •11.1. Передумови виникнення та суть маржиналізму
- •11.2. Австрійська школа маржиналізму.
- •Тема 12. Неокласична економічна теорія. План
- •Розвиток неокласичної економічної теорії.
- •Кембриджська та американська школи. А. Маршалл.
- •12.1. Розвиток неокласичної економічної теорії. Кембриджська та американська школи. А. Маршалл.
- •Тема 13. Кейнсіанство та його еволюція. План
- •13.1. Кейнсіанське економічне вчення.
- •13.2. Неокейнсіанство та його особливості.
- •13.1. Кейнсіанське економічне вчення.
- •13.2. Неокейнсіанство та його особливості.
- •Тема 14. Неоліберальний та неоконсервативний напрям еволюції неокласичної школи у хх ст. План
- •14.1. Передумови виникнення, сутність та методологічні основи неолібералізму. Німецька школа ордолібералізму.
- •Сучасні неокласичні (неоконсервативні) ідеї та їх еволюція.
- •14.1. Передумови виникнення, сутність та методологічні основи неолібералізму.
- •14.2. Сучасні неокласичні (неоконсервативні) ідеї та їх еволюція.
- •Тема 15. Інституціоналізм. План.
- •15.2. Еволюція інституціоналізму у другій половині XX ст. – на початку XXI ст. Неоінституціоналізм.
- •15.3. Г. Мюрдаль: синтез інституціоналізму і шведської школи.
- •Література:
10.2. Марксистське економічне вчення.
Марксизм як напрям класичної політичної економії, що претендував на вдосконалення теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу, виник у 40-х роках ХІХ ст.
Засновники марксизму Карл Маркс (1818 – 1883) та Фрідріх Енгельс (1820 – 1895). Формування їх економічного вчення відбувалося в період загострення соціальних суперечностей і революційних потрясінь, зумовлених першими глибокими кризами капіталізму. Важливу роль у формуванні матеріальних передумов марксизму відіграв і промисловий переворот, який в основному закінчився в Англії до 1825 р. Саме в цей час беруть початок кризи,
банкрутства та швидке збільшення безробіття при одночасному бурхливому росту промисловості. Робітничий клас повністю залежав від стану розвитку капіталістичного виробництва і був найбільш беззахисним. Почалось формування профспілок, які вели боротьбу за економічні інтереси робітничого класу. В Англії виникає чартиський рух, де, поряд з економічними, з'являться і політичні гасла. В Німеччині і Франції суперечності розвитку капіталізму ведуть до повстань, які набирають комуністичного забарвлення.
Передумови формування марксизму:
- завершення промислового перевороту в країнах Західної Європи;
- зміна соціальної структури суспільства - розорення селян і ремісників та формування пролетаріату як класу;
- загострення соціальних суперечностей в результаті погіршення становища найманих робітників, викликаного зростанням фізичних, психічних, нервових навантажень, виникнення масового безробіття та жахливої злиденності;
- соціальні потрясіння і боротьба робітничого класу за свої права у загрозливих формах (збройні повстання і масовий чартиський рух на захист прав робітників);
- періодичні кризи надвиробництва і потрясіння ринкової економіки.
Таким чином, до середини ХІХ ст. соціально-економічний розвиток країн Західної Європи нагромадив новий матеріал для теоретичних узагальнень, а антифеодальні революції і збройні повстання робітників підводили до думки про неминучість зміни суспільного устрою насильницьким шляхом. Водночас соціально-економічні потрясіння капіталізму сприяли зростанню популярності соціалістичних ідей.
ідейно-теоретичні джерела марксизму:
- англійська класична політична економія, насамперед вчення Д. Рікардо;
- німецька філософія (діалектика Г. Гегеля і матеріалізм Л. Фейєрбаха);
- французький утопічний соціалізм.
Для методології К. Маркса характерними є такі риси:
- підпорядкованість економічного дослідження ідеї неминучої загибелі капіталізму і заміни його більш прогресивним суспільним ладом –комунізмом
- поділ капіталістичного суспільства на два антагоністичних класи (капіталістів і пролетаріату) і трактування класової боротьби як рушійної сили історії;
- визначення предметом політичної економії дослідження сукупності виробничих відносин, а також економічних законів і визнання її наукою класовою, партійною.
Система економічних поглядів К. Маркса
- нагромадження багатства у капіталістів і нагромадження злиднів, муки праці, рабства, темноти, здичавіння і моральної деградації робітничого класу – є абсолютним загальним законом капіталістичного нагромадження;
- гонитва за додатковою вартістю, яка є спонукальним мотивом і кінцевою метою капіталістичного виробництва, неминуче призводить до погіршення становища робітничого класу, загострення класової боротьби, закономірним наслідком якої є зміна існуючого соціального устрою.
Проблема відтворення цікавила К. Маркса не для того, щоб дослідити умови збалансованої підтримки макроекономічної рівноваги, а довести існування внутрішньосистемних чинників її постійного порушення, які постійно викликатимуть кризи надвиробництва. В подальшому К. Маркс запропонує власну концепцію економічних криз надвиробництва, яка стане вихідним пунктом для багатьох дослідників економічної теорії.
Тобто, вся система економічних поглядів Маркса була підпорядкована доказу експлуататорської суті капіталізму і обґрунтуванню неминучості його загибелі в силу притаманних йому внутрішніх суперечностей.
Аналізуючи процеси розвитку концентрації та централізації капіталу, поглиблення кооперації праці, він приходить до висновку про неминучість загострення суперечностей між суспільним характером виробництва та приватним характером привласнення його результатів. Наступить певний момент, коли усуспільнення праці стане несумісним з “капіталістичною оболонкою”, що і призведе до соціалістичної революції, до встановлення диктатури пролетаріату і до створення нового суспільного устрою – комунізму.
Проте слід відмітити, що у працях К. Маркса і Ф. Енгельса немає розробленої наукової моделі соціалізму, а є лише деякі загальні положення,які відобразили їх бачення комуністичного суспільства:
1. Комуністичне суспільство у своєму розвитку пройде дві стадії: соціалізм і комунізм. Спільними рисами обох стадій будуть:
- утвердження суспільної власності, рівність усіх трудящих щодо засобів виробництва;
- відсутність товарного виробництва, конкуренції, ринку та грошей;
- відсутність експлуатації, колективізм, планомірне і безкризове ведення господарства.
2. Для соціалізму характерним буде збереження деяких рис попередніх суспільних устроїв: поділу праці, розподілу за працею, держави.
3. При комунізмі відбудеться докорінне перетворення людського суспільства; не буде ніяких суперечностей, характерних попереднім устроям і людське суспільство житиме за принципом “від кожного за здібностями, кожному за потребами”.
Серед найважливіших здобутків марксизму слід відмітити:
- збагачення методології дослідження економічних і соціальних явищ, створення оригінального аналітичного апарату наукового аналізу;
- глибоке дослідження еволюції індустріально-ринкового господарства, виявлення важливих рис капіталістичної економічної системи;
- розвиток теорії суспільного відтворення і його циклічності і поглиблення трудової теорії вартості.
Водночас сучасна оцінка економічної теорії К. Маркса дає змогу виявити її суттєві недоліки:
- тенденційність, політичну упередженість і запрограмованість кінцевих результатів наукового дослідження;
- претензію на володіння абсолютною істиною, жорстку непримиренність до інших теоретичних позицій, визначення власного учення єдино науковим;
- переконання у тому, що стрижень історії становить боротьба класів на основі антагоністичності їх інтересів;
- однофакторний аналіз вартості, ціни та доходів на основі визнання пріоритетності єдиного ресурсу – праці.
