Тема 2. Економіка середньовіччя.

План.

1. Економічний розвиток країн Західної Європи.

2. Господарство Київської Русі.

3. Україна в литовсько-польські часи.

Основні поняття теми: рента, феодальна вотчина, панщина, цех, торгова гільдія, міське самоврядування, фільварок, унії.

1. Економічний розвиток країн Західної Європи.

Основний доход і разом із тим можливість вижити люди отримували з землі, яка стала головним богатством. У феодалів була власність на землею і неповна власність на селян –кріпаків. Місце людини в суспільстві визначалося походженням. Син селянина – селянин, син ремісника – ремісник. Селянин отримував у феодала землю, а за це повинен був відпрацювати ренту (з латини: повертаю, сплачую). Рента могла бути:

• відробіткова (панщина)

• продуктова (натуральний оброк)

• грошова.

Основні форми господарства:

• феодальна вотчина (французька сеньйорія, англійський манор)

• ремісничний цех

• торгова гільдія.

У розвитку феодалізму можна виділяити 3 періоди:

1. Період генези (5-10 ст.) формування всіх рис феодального господарства – великого землеволодіння, поступове закріпачення вільних селян, панування натурального господарства, становлення держав феодального типу).

2. Період зрілості (11-15 ст.) внутрішня колонізація, розвиток міст, ремесла і товарного виробництва, доба феодальної роздробленості і нового формування централізованих феодальних держав.

3. Період розкладу – (16-початок 17 ст.) виникнення мануфактур, ліквідація системи поземельної і особистої залежності селян, зародженняринкового господарства.

Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.

У Західній Європі міста були започатковані ще римлянами. Пізніше міста виникала на торгівельних шляхах, біля замків та монастирів, які давали захист, на річках та берегах морів тощо.

Місто відрізнялося тим, що у ньому був торг – ринок. У центрі міста знаходилася ратуша – адміністрація. Спочатку всі міста були власністю феодалів, тільки вони судили, встановлювали дні торгу, податки, мито купцям, захищали від ворога тощо, але згодом у 11-13 ст. міста отримали повне або часткове самоврядування. Такі міста стали мати власні органи управління (виборний муніципалітет, 12 або 24 радників і бургомістра (або мера). Міста мали свої правні кодекси. Приміром: Саксонське дзеркало, Швабське дзеркало, Магдебургське право тощо.

Міста були осередками промисловості – ремесла. А характерною рисою ремесла стала цехова організація. Це об'єднання ремісників однієї професії у межах міста в спілки. Таки спілки забезпечували захист своїх членів, давали їм спільні ринкові приміщення (бо кожен ремісник був ще й купцем), взаємодопомогу, оберігали майно тощо. Ремісничний цех мав цехові статути – внутрішні правила, там контролювалася тривалість робочого дня, кількість учнів у одного майстра, розміри платні, кількість сировини тощо –всі аспекти виробничої діяльності. Окрім того і це важливо – запобігання технічному прогресу – технічні винаходи у цехах нерідко знищувалися, а їх автори переслідувалися.

Кожен цех мав свою атрибутику, свої свята, святих, кольори тощо. Був і військовою організацією – у випадку нападу – захищав місто.

Спочатку цехи слугували прогресу – виховували учнів, сприяли розвитку ремесла, але згодом стали його основним гальмом.

Торгівля. Фінанси.

Інтенсивно розвивалася зовнішня торгівля між країнами всередині країн внутрішня торгівля не дуже – натуральний характер економіки, міські ремісники продавали свої речі селянам а ті давали продукти. Виділялася морська торгівля – сухопутна була більш небезпечною –багато розбійників, а також і численні феодали які на свій розсуд встановлювали правала проїзду по їх землі.

Купці теж об'єднувалися у торгові гільдії.

Також перешкодою у розвитку торгівлі стала велика кількість грошових одиниць (гроші карбували різні королі, єпископи, окремі міста тощо). Тому були потрібні міняли, які поступово перетворилися на банкірів. Причому християнська церква спочатку забороняла своїм віруючим займатися лихварством, тому як правило євреї.