18.2. Порівняння екологічного законодавства України з чинним у єс

Порівняльний аналіз правових документів ЄС і України у сфері регламентації використання й охорони природних ресурсів є скла­дним і трудомістким завданням. Процес наближення національ­ного законодавства до чинного в ЄС передбачає проведення рете­льного порівняльного аналізу всіх без винятку статей директив, поданих у спеціальному переліку, який дістав назву «екологічне надбання», із статтями націо­нального екологічного законодавства і внесення до нього відпові­дних змін і доповнень, а також виконання підготовчих робіт для забезпечення імплементації регуляцій. Тобто за ос­нову слід брати перелік конкретних директив і регуляцій, що входять до складу. При цьому необхідно проаналізувати рівень їх актуальності для України на даний час і дати пропо­зиції щодо перенесення положень менш важливих актів на більш віддалений час. Робота щодо гармонізації екологічного законо­давства України може проводитися відповідно до програми, про­ект якої вже розроблений. Також слід зауважити, що Указом Президента України від ЗО серпня 2000 року з метою забезпечен­ня входження України в європейський правовий простір, гармо­нізації законодавства України з нормами і стандартами Європей­ського Союзу створено Національну раду з питань адаптації зако­нодавства України до законодавства Європейського Союзу. Саме ця Рада визначатиме пріоритетні напрямки адаптації законодав­ства, здійснюватиме його моніторинг, аналіз і узгодження проек­тів законів та інших нормативно-правових актів.

Значне різноманіття географічних, історичних, політичних, соціально-економічних, національних і культурних особливос­тей різних країн накладає відбиток на структуру і зміст докуме­нтів, що регулюють відносини у сфері охорони навколишнього середовища в СС. Ці особливості не дають змоги подати чинні правові системи СС і Україні в єдиному форматі, який система­тизував би всі відомі правові норми.

Характеризуючи асортиментну, структурну і змістовну від­повідність українського екологічного законодавства прийнято­му в ЄС, слід зауважити, що за жодним із цих компонентів навіть близька відповідність не спостерігається.

Як видно з табл. 18.1, кількість законодавчих актів у ЄС майже в 4 рази перевищує кількість таких в Україні. До того ж більшість таких актів у ЄС має значну кількість додатків, до­тримання вимог яких є обов'язковим.

Зіставлення структур законодавств зручно провести з вико­ристанням табл. 18.2. Як можна бачити, ці структури мають подібні складові частини (загальні положення, вода, атмосфер­не повітря, природні території), інші частини є різними.

Як видно, структури екологічного законодавст­ва України та ЄС мають певну відмінність. їх порівняння пока­зує певні недоліки структури українського законодавства, у якому відсутні розділи: управління відходами, контроль проми­слового забруднення та управління ризиком, хімічні речовини і генетично модифіковані організми, шум від машин і механіз­мів, - що є в структурі законодавства ЄС.

Слід визнати, що структура законодавства ЄС більш прийня­тна для класифікації законодавчих актів, ніж структура зако­нодавства України.