3.4.6. Вплив на біоту

Вплив на біоту здійснюється внаслідок антропогенних проце­сі в, які прямо чи опосередковано діють на біологічні об'єкти (рослинний світ і царство тварин) аж до їх знищення, або ведуть. до погіршення їх репродуктивних чи інших функцій.

Говорячи про негативні наслідки впливу на біоту, звичайно виділяють два основні аспекти: екологічний і моральний. Екологічні наслідки пов'язані з погіршенням екологічних функцій біоценозів, порушенням їх динамічного рівноважного стану (заміною на інший небажаний для людини вид рівноваги), деградацією екосистем - унаслідок ушкодження і вилучення части­ми біологічних об'єктів, порушення умов їх життєдіяльності, блокування усталених зв'язків між організмами.

Моральні наслідки звичайно пов'язують із тим моральним збитком, якого зазнає людина, вихована на засадах поваги до будь-яких форм життя на Землі, при знищенні інших представників фауни чи флори або нанесенні їм ушкоджень. Саме цей моральний аспект здебільшого є причиною багатьох «енвайронменталістських» рухів на Заході. При цьому деякі з них узагалі заперечують будь-які форми вбивства тварин, відмовляючись із цієї причини від вживання м'ясної і рибної їжі, носіння шкіря­ного і хутряного одягу. Інші, визнаючи необхідність споживан­ня м'яса і використання шкіряного одягу, вважають амораль­ним тільки невмотивоване заподіяння шкоди тварині. Як най­більш несприятливі дії поряд з іншими називаються проведен­ня наукових експериментів над тваринами і використання їх у промисловому тестуванні.

Процеси прямого впливу спричинюють ушкодження або загибель біологічних об'єктів. До подібних процесів відносять усвідомлені або непередбачені дії людини. Усвідомлені дії по­в'язані з полюванням, збиранням, рибальством, промисловою заготівлею рослин, вирубуванням лісів, знищенням рослин і тварин унаслідок промислового або цивільного будівництва.

Звичайно за первинними процесами прямого впливу на біо­ту відбуваються вторинні процеси деградації екосистем. Так, вирубування лісів веде до заміни біоценозів і появи пустель. Вилучення біологічних видів при досягненні критичного міні­муму популяції веде до її деградації та вимирання.

Цифри і факти

Близько 10 тисяч років тому в Північній Америці майже одночасно вимерли 36 видів ссавців (великі лінивці і броненосці, мастодонти, шерстисті носоро­ги, мамонти, ведмеді, олені, карібу та ін.). Цей час ознаменувався появою там одного-єдиного виду - людини розумної. Звернемо ува­гу на одну цікаву обставину: майже всі зниклі тварини були дуже привабливі з погляду мисливця (Баландин, 2001).

Напевно, особливо уважно слід поставитися до промислово­го культивування та споживання сільськогосподарських рослин і тварин, а також використання останніх для проведення експе­риментів. Саме сільськогосподарське виробництво звичайно рі­дко кваліфікують як форму екодеструктивного впливу. Ймовір­но, це пояснюється тим, що контрольоване сільськогосподарсь­ке виробництво і споживання біологічних об'єктів вважається не пов'язаним напряму з порушенням функціонування природ­них екосистем. Більш того, контрольоване людиною відтворен­ня рослинних культур і тварин іноді рятує їх від повного зник­нення в природних умовах (як це сталося із зубрами, лосями, багатьма породами хутрових). Облишимо поки що, м'яко кажу­чи, дискусійну тезу про екологічну безпечність самого сільсько­господарського виробництва. Моральний же аспект даного виду природокористування виправдовується «мотивованістю» спожи­вання даного виду ресурсів для забезпечення продуктами хар­чування, одягом або промисловою сировиною. Інша річ - вико­ристання тварин в експериментах і промисловому тестуванні. Практично за тих самих екологічних наслідків останній вид впливу несе в собі куди більш вагомий тягар моральної де­струкції. Припускаючи можливість задоволення своїх не першочергових потреб за рахунок життя тварин чи завдавання їм стра­ждань, людина руйнує свою власну природу. Не випадково остан­нім часом поширюються рухи за заборону або, принаймні, мак­симальне обмеження подібної діяльності.

До речі, моральний аспект впливу на біоту присутній і у всіх інших видах екодеструктивних процесів. Актуальність його обумовлена тим рівнем технічної потужності, якого досягло люд­ство. Не стримувана внутрішніми моральними обмеженнями, людина перетворюється на «технократичного монстра». Вико­ристання вибухівки в рибному промислі, а гелікоптерів і авто­матів - у полюванні на тварин перетворюють шляхетний поєди­нок між людиною і твариною на акт винищення останніх.

Форми непрямого впливу на біоту пов'язані з порушенням рівноваги природних екологічних систем. Основні причини цих явищ обумовлені діями людей, які через свою неосвіченість, неуцтво, технічну неспроможність, моральну недосконалість не можуть або не хочуть передбачати і запобігати вторинним нас­лідкам впливу на біоту. До таких найбільш характерних проце­сів можна віднести:

• блокування технічними спорудами (трубопроводами, дамба­ми, насипами, транспортними магістралями) або об'єктами первинної екодеструктивної діяльності (кар'єрами, відвалами, каналами) шляхів міграції тварин; зокрема, величезну шкоду популяціям тварин можуть завдавати в тундрі трубо­проводи, що перерізають звичні шляхи міграції тварин;

• ускладнення або повне блокування пересування тварин, спря­мованого на задоволення репродуктивних функцій; прикла­дом є каскади водоймищ, що перешкоджають нересту риби;

• порушення умов зростання рослин і проживання тварин; конкретними причинами можуть бути: різноманітні види за­бруднення, кислотні дощі, так звані чинники неспокою (шуми, вибухи, вібрація); останні особливо суттєві для тва­рин у періоди розмноження;

• спрощення екологічних зв'язків; цей вид деструктивного впливу М.Ф. Реймерс порівняв із фізичними процесами, що відбуваються и провідниках: «для забезпечення цілісності біосфери даного типу нею має йти «струм» (через біоценози повинна проходити енергія сонця) певної сили. При зник­ненні значної кількості видів - «дротів» - інші почнуть «пе­регоряти» (вимирати) подібно до запобіжників в електроме­режі, і може виникнути загроза існуванню всієї тваринної речовини біосфери (Реймерс, 1990);

• гіпертрофія кількості популяцій деяких біологічних видів, які, на думку людини, є «більш корисними», ніж інші види; при­родно, це погіршує умови життя тих самих «інших видів»;

• порушення екологічної рівноваги внаслідок вилучення час­тини популяцій або привнесення {інтродукування) чужорі­дних для даної екосистеми екологічних видів.

Основні показники непрямого впливу на біоту показані в табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Фактори, які загрожують первинним тваринам (Реймерс, 1990)

Фактори	Кількість видів під загрозою	Процент від за­гальної кількості таких видів *
Руйнування або деградація місця існування Переексплуатація Вплив привнесених людиною видів Втрата, скорочення або погіршення кормової бази Знищення з метою захисту с/г рослин, свійської худоби, об'єктів промислу Випадкова попутна здобич	449 250 127 25 21 12	67 37 19 4 3 2

Вчені застерігають

Скорочення генетичного фонду рослин і тварин - ознака екологічної безгра­мотності людства, вважає Роберт Аллен. «Гонитва за сортовою однорідніс­тю та високою продуктивністю спричинила звуження генетичного фонду... Усього чотири сорти жита дають 75 відсотків урожаю, який вирощують у преріях Канади. У США чотири сорти картоплі дають 72 відсотки його виро­бництва, і лише два сорти гороху - все його виробництво. Майже всі кофей­ні дерева Бразилії виникли від однієї-єдиної рослини... Ці та інші культури, схожі з ними, зовсім не захищені від масового нападу шкідників, спалахів хвороб і раптових негативних змін умов існування... Прикладів довго шукати не треба. В 1860 році філоксера - комаха, яка живе на коренях винограду, - потрапила в Європу з Північної Америки. Наслідки виявилися катастрофіч­ними: на материку були знищені майже всі виноградники. Але швидко з'ясу­валося, що американський виноград несприйнятливий до філоксери. Євро­пейське виноградарство було врятоване прищепленням кореневих пагінців американського винограду до пагінців винограду європейського, і це куль­тивується до цього часу...» (Аллен, 1983).

Збереження диких і примітивних сортів культур у всьому світі - головна гарантія того, що їхніх «окультурених сородичей» можна буде врятувати від хвороб.