3.4.5. Трансформація рельєфу

Трансформація рельєфу - це порушення форм земної поверхні, яке змінює природні процеси переміщення водних потоків і повітряних мас, а також шляхи міграції біологічних об'єктів.

Процеси антропогенної трансформації рельєфу звичайно кла­сифікуються на дві групи: прямого впливу (первинні) і непрямого впливу (вторинні).

Процеси прямого впливу, у свою чергу, поділяються на дві категорії. До першої категорії належить утворення так званих вироблених поглиблень: кар'єрів, шахт, котлованів, тунелів, каналів, ставків, водоймищ Другу категорію складає утворення насипних форм рельєфу: відвалів, валів, териконів, дамб, гребель, засипаних ярів.

Процеси непрямого впливу на рельєф виявляються в активізації вторинних форм трансформації ландшафтів під впливом раніше спричинених антропогенних змін. До подібних процесів належать: утворення так званих «оживлених» ярів, зсувів, осі­дання ґрунту в місцях підземного видобутку корисних копалин, ерозія морського берега внаслідок використання прибережних ґрунтів (скель, піску).

Для запобігання вторинним процесам трансформації рельє­фу використовують ряд комплексних заходів: терасування й обваловування схилів - для попередження ерозії ґрунтів і утворення ярів; формування дренажної мережі та шляхів від­воду води - для уникнення підтоплення земель; спеціальні землезахисні конструкції - проти зрушень і відвалів; берегоукріплюючі спорудження - для запобігання ерозії берегу моря чи ріки.

Руйнування (усунення) природних геологічних об'єктів є однією з форм трансформації рельєфу місцевості. Однак порів­няно а охарактеризованими вище процесами даний вид впливу відбувається в протилежному напрямку. Якщо названі вище види деструкції ландшафтів пов'язуються з формуванням «нерівнос­тей» на земній поверхні, то цей вид трансформації, навпаки, пов'язаний з ліквідацією природних підйомів та поглиблень поверхні: гір, скель, пагорбів, ярів тощо, тобто зі штучним «вирівнюванням» рельєфу.

Штучно «вирівняні» ландшафти дуже зручні для людини, але такий вид трансформацій може спричинити серйозні еколо­гічні наслідки, які, щоправда, можуть проявитися через знач­інні інтервал часу. Справа в тому, що до згаданих природних «нерівностей» встигають пристосуватися існуючі там біоцено­зи, які утворюють екосистеми саме в поєднанні з даними геоло­гічними об'єктами. Ці форми рельєфу, які можуть здаватися непотрібними, насправді виконують дуже важливі екологічні функції, що підтримують системний метаболізм. На скелях можуть. гніздитися птахи, пагорби можуть створювати необхідний мікроклімат для рослин і тварин, яри - служити водоводами для весняних і зливових потоків чи шляхами міграції тварин та насіння рослин тощо.

Часто людина навіть може завдати шкоди, ліквідуючи ті наслідки своєї попередньої екодеструктивної діяльності, до яких природа вже встигла пристосуватися. Йдеться про руйнування так званих реліктових форм трансформації ландшафтів, що з'явилися внаслідок діяльності людини десятки і сотні років тому: курганів, валів, старих гірничих виробок тощо (Яцик, 2001).

Пневматичний вплив на природне середовище є одним із видів фізичного забруднення. Він пов'язаний із генерацією під час антропогенної діяльності енергетичних імпульсів: разових (у результаті вибухів) чи у формі періодично повторюваних ко­ливань (шум і вібрація).

Джерела планованих імпульсів - це військові дії, випробу­вання зброї і будівельні роботи. Хоча ці вибухи здійснюються в плановому порядку, наслідки їх впливу на геологічне й антропо­генне середовище не завжди передбачувані і можуть завдавати значних збитків економіці та об'єктам природного середовища.

Вибухи можуть спричинити будь-яку із згаданих вище форм руйнації рельєфу. Часто вторинні наслідки вибухів (зсуви, лави­ни, цунамі) своїм енергетичним впливом на середовище можуть на кілька порядків перевищувати силу імпульсу самого вибуху. За однією з гіпотез більшість землетрусів провокується антропо­генною діяльністю, зокрема випробуваннями ядерної зброї.

Причинами не запланованих вибухів є техногенні аварії і катастрофи (вибухи на виробництвах, ємкостей з небезпечними речовинами, трубопроводів, транспортних засобів тощо), інци­денти, пов'язані зі зберіганням вибухових речовин і неправиль­ною експлуатацією вибухових пристроїв. Один із техногенних вибухів - той, що привів до руйнування реактора на Чорнобиль­ській АЕС, - у сукупності з повторними наслідками став причи­ною першої в історії Землі глобальної екологічної катастрофи.

Причинами шуму і вібрації, достатніми для деструктивно­го впливу на рельєф, можуть бути різні технічні пристрої, ве­ликі транспортні засоби (особливо авіаційні), запуски косміч­них апаратів.