Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kultura_ekzamenUZK.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
434 Кб
Скачать
☆

43. Творчість Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело й Рафаеля

Творчість трьох італійських геніїв - Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело й Рафаеля вважається вершиною епохи Відродження.

Леонардо народився в невеликому містечку Да Вінчі недалеко від Флоренції. Леонардо з Вінчі - так він підписував свої картини, обессмертив маленьке містечко, що став відомий завдяки чи Леонардо не більше, ніж всі столиці миру.

Леонардо був позашлюбним сином нотаріуса й простій селянки. Помітивши здатності сина до живопису, батько віддав його в навчання до флорентійського скульптора й художника Андреа Верроккио. Шість років Леонардо осягав ремесло. Верроккио доручив йому написати на своїй картині "Водохрещення Добродії" одного з ангелів. У порівнянні з ангелами, написаними Леонардо, вся інша картина здавалася примітивною. Зрозумівши, що учень набагато перевершив його, Верроккио назавжди залишив живопис і більше ніколи не брав у руки кисть.

У двадцять років Леонардо почав працювати самостійно. У ті роки Флоренцією правил нащадок банкірів, щедрий заступник мистецтва Лоренцо Медичи Чудовий. Йому найбільше подобалися картини знаменитого Боттичелли, При дворі Лоренцо Леонардо не знайшов застосування своїм талантам і виїхав у Мілан.

Там він прожив сімнадцять років і прославився як художник, скульптор і великий інженер-винахідник. Леонардо завжди хотів перевершити всіх і у всьому. Він був гарний і сильний, міг руками ламати підкови, не мав рівних у фехтуванні, і жодна жінка не могла встояти перед ним.

Леонардо жадав спробувати себе у всіх областях діяльності. Він займався архітектурою, придумав танк і вертоліт, написав дослідження з математики, анатомії, ботаніці. Може бути, він був самим різнобічним генієм, коли-небудь, що жив на землі.

Леонардо був далекий від політичних подій свого часу - боротьби партій, міст. Флорентиец, він жив у Мілане, що враждовали із Флоренцією, потім знову повернувся на батьківщину, а наприкінці життя прийняв запрошення французького короля Франциска Й і прожив залишок своїх днів у королівському замку Клу біля міста Амблуаза.

Звичайне життя з її суєтою й боротьбою здавалися Леонардо незначної в порівнянні з його задумами. Однак й їх він часто залишав, не довівши до кінця, захоплюючись новими ідеями. Його начерків, планів вистачило б десяти геніям. Він умер, залишивши чотирнадцять томів рукописів, частина з них не зрозуміла й не розшифрована до сьогоднішнього дня.

Інший гігант Відродження - Мікеланджело - не прагнув виявити себе у всіх облаcтях мистецтва й науки, подібно Леонардо. Але як скульптор і живописець він, може бути, навіть перевершив свого великого сучасника.Мікеланджело теж почав свій шлях художника у Флоренції.

Чотирнадцятилітнім підлітком він надійшов у майстерню одного із флорентійських живописців. Після року навчання Мікеланджело так копіював малюнки старих майстрів, що його вчитель не міг відрізнити копію від оригіналу. Скульптура більше залучала молодого художника, і він перейшов у майстерню скульптора. Незабаром правитель Флоренції Лоренцо Медичи Чудовий звернув увагу на талановитого юнака й з йому можливість продовжувати займатися мистецтвом.

Зовсім парубком - йому не здійснилося й двадцяти років - Мікеланджело відвідав Рим. У Римі він виліпив одну зі своїх самих знаменитих скульптур - "Пьета", тобто "Оплакування Христа". Мати Ісуса Христа оплакує тільки що знятого із хреста сина. Скульптура викликала замилування. Мікеланджело ніхто не знав у Римі. Знавці сперечалися, кому належить ця прекрасна робота, і називали імена прославлених скульпторів. Тоді Мікеланджело вночі прийшов у церкву, де була виставлена "Пьета", і висік на ній гордий напис: "Мікеланджело Буонарроти флорентиец виконав".

Повернувшись у Флоренцію, молодий скульптор створив статую Давида. Відповідно до біблійної легенди, Давид переміг велетня Галиафа. Ця перемога вважалася символом перемоги з божественною допомогою над грубою силою.

Звичайно художники й скульптори зображували Давида слабким юнаком, що зневажає поваленого могутнього ворога. Мікеланджело створив Із сильним, атлетично складеним як би підкреслюючи, що він досяг перемоги завдяки самому собі. Флорентийцам дуже з робота Мікеланджело. Вони поставили З перед будинком, де засідав республіканський уряд. Давид став символом Флоренції, боровшейся зі своїми ворогами. Гордий юнак сприймається і як символ всієї епохи Відродження, як гімн людині.

Рафаель був добрим, дуже гарним юнаком. Син художника, він з дитячого років жив у світі живопису. Побувавши у Флоренції й познайомившись із творчістю сучасників - Леонардо й Мікеланджело,- він створив свій, ліричний, поетичний живопис. М'якість і ніжність характеру Рафаель сполучав з дивною працездатністю. Він написав безліч картин і фресок, ще більше по його ескізах завершили учні. У Ватиканському палаці Папи Римського Рафаеля розписав кілька залів.

Особливо знамениті дві фрески - "Парнас" й "Афінська школа". На фресці "Парнас" бог мистецтва Аполлон в оточенні муз і великих поетів стародавності - Гомера, Сапфо, Вергілія, Горация. Тут же й Данте, Петрарка, Боккаччо. Фреска "Афінська школа" присвячена філософам. У центрі - Платон й Аристотель. Вони продовжують суперечку про ідеальний і матеріальному: Платон указує нагору, на небо. Аристотель - униз, на землю. Рафаель зобразив всіх знаменитих філософів стародавності - Сократа, Демокрита, Диогена, математика Эвклида. Платону він додав подібність із Леонардо ДА Вінчі, Демокриту з Мікеланджело.

Сама знаменита картина Рафаеля - "Сікстинська мадонна". Її називають не тільки вершиною творчості Рафаеля, але й вершиною живопису італійського Відродження. Зображення прекрасної жінки з дитиною на руках стало символом любові, людяності, піднесеній натхненності.

Сам Рафаель був дуже влюбливий. Він схилявся перед жіночою красою. Може саме тому він і досяг таких висот у зображенні краси, що в кожній з мадонн відтворював образ своїх прекрасних коханих.

Умер Рафаель дуже рано. Він прожив усього тридцять сім років. За цей короткий строк він зробив так багато, що роки його життя історики й мистецтвознавці називають епохою, століттям Рафаеля.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]