- •3. Структура культури. Культурна статика та культурна динаміка.
- •5. Базова культура, субкультура, контркультура: співвідношення понять.
- •6.Масова культура
- •7. Функції масової культури, її вплив на сучасну людину.
- •8.Особливості та пам’ятки елітарної культури.
- •9.Основні функції культури
- •16. Розмаїття інтерпретацій поняття «цивілізація».
- •17. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація».
- •18. Небезпека техногенної цивілізації.
- •19. Періодизація первісної культури.Антропосоціогенез.
- •20.Загальні риси архаїчної культури,її сенкритизм.
- •21.Міфологічна свідомість архаїчної людини.Функції магії та ритуали.
- •22.Первісне мистецтво.Походження,функції,памятки.
- •Мистецтво епохи палеоліту
- •Мистецтво епохи мезоліту і неоліту
- •Мистецтво епохи бронзи
- •Мистецтво епохи заліза
- •23. Памятки первісного мистецтва в Україні
- •25. Історико-цивілізаційна місія Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •26.Культурні домінанти давньосхідних культур (Стародавня Індія та Китай)
- •28. Головні риси давньогрецької культури
- •29. Головні етапи розвитку та особливості культури Стародавнього Риму
- •30. Літературні та мистецькі пам’ятки античної культури
- •Культура Стародавньої Греції
- •Вплив давьогрецької культури на римську.
- •Історичні умови формування західноєвропейської середньовічної культури.
- •33. Періодизація розвитку культури західноєвропейського середньовіччя.
- •Культурні домінанти культури європейського середньовіччя.
- •Християнська етика та її культурологічне значення.
- •36. Світська традиція в середньовічні культурі.
- •37. Література та мистецтво західно – європейської культури
- •38.Київська русь
- •39. Писемність і літературна традиція у культурі Київської Русі
- •40.Передумови епохи Відродження
- •41. Титанізм і його «зворотний бік»
- •42. Сутність Ренесансного гуманізму
- •43. Творчість Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело й Рафаеля
- •42. Втілення гуманістичного ідеалу у літературі Відродження. Творчість Данте, Петрарка, Макіавелі.
- •43. Передумов та хід Реформації
- •44. Особливості протенстанської етики та її культурологічне значення.
- •45. Мистецтво Північного Відродження.
- •46. Світомодель Нового часу в українській та європейських культурах.
- •47. Історичні та світоглядні передумови Просвітництва.
- •48. Головні ідеї та засади Просвітництва.
- •3 Головні риси п.:
- •49.Розвиток суспільно-політичної думки в епоху відродження
- •50.Ідейно-естетичне багатобарвя мистецтва17-18 ст провідні художні напрямки
- •52 Людина і рококо
- •53 Класицизм та його ідеал в європейській культурі
- •54. Особливості розвитку культури 19 ст.
- •55. Художнє життя Європи 19 ст. Головні художні стилі
- •56. Романтична концепція людини і світу
- •57. Реалізм в європейській та українській культурах
- •58. Відтворення суб’єктивної картини світу в творчості імпресіоністів
- •59. Звернення до основ людського бутя в творчості постімпресіоністів.
- •60. Духовна криза культури 20ст.
- •61. Пошук виходу з кризи. Діалог культур.
- •62. Осрбливості художньої культури 20ст. Пошук нових форм в літератури та мистецтві.
- •Образотворче мистецтво
- •64.Модерністська модель ствіту
- •70. Авангардні напрямки в мистецтві 20 століття
- •72.Постмодерністська модель світу
- •74.Культура як глобальні проблеми сучасності.
- •76.Культурна самобутність народів світу.Діалог культур.
- •77.Історичні умови розвитку української культури 14-16 ст.
- •78.Виникнення друкарської справи в Україні
- •79. Розвиток освіти і науки. Острозька академія.
- •80. Складність релігійного життя. Полемічна література.
- •81. Братства і відродження української культури 17 – 18 ст.
- •82. "Періодизація розвитку української культури"
- •83. Козацтво як явище історії та культури.
- •85.Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія та її загальнослов’янське значення.
- •86 Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво
- •87. Специфіка національного варіанту бароко в архітектурі ,мистецтві, музиці
- •88.Культурно-національне відродження в Україні 19 ст
- •89. Місце т. Г. Шевченка в українській і світовій культурах
- •90. Розвиток укр. Літератури та мистецтва 19 ст.
- •91. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •92 Трагедія української культури у період сталінізму
- •93. Українська художня культура 20ст.
- •94.Українська державність як передумова піднесення української національної культури
- •95. Особливості розвитку Української культури в умовах глобалізації.
61. Пошук виходу з кризи. Діалог культур.
Кризові риси сучасної культури знайшли своє найбільш яскраве вираження в різних симптомах розпаду соціальної комунікабельності. Ця тема отримала художнє втілення в сучасному мистецтві у різних формах (в сюрреалістичних живопису і поезії, неореалістіческіх прозі та кінематографі, «абсурдистської театрі» і т. д.) у великого кола авторів: Т. Уїльямса, С. Далі, І. Бергмана. С. Беккета та багатьох і інших. Початок теоретичного розгляду проблеми людського спілкування в 20-ті роки XX століття було покладено німецьким філософом М. Хайдеггером в його книзі «Буття і час» і французьким дослідником Г. Марселем в «метафізичному щоденнику», Ж.-П. Сартром та А. Камю в роботах 40-60-х років. Ситуацію філософської полеміки навколо поставленої проблеми допомогли створити праці М. Бубера і X. Ортеги-і-Гассета.
Під спілкуванням прийнято розуміти відносини, що виникають між двома індивідами, пов'язаними між собою соціальними зв'язками, під зберігають свої індивідуальні риси. Уміння розуміти його бік, вступати в діалог позбулося сучасне суспільство, прищепивши людині неприйняття культурних цінностей різного характеру.
На думку російського філософа В. С. Біблера, що закінчується століття породило немислимий синтез культур, поставивши тим самим проблеми їхнього діалогу, «типологічно різні« культури »(цілісні кристали творів мистецтва, релігії, моральності ...) втягуються в одне тимчасове і духовне« простір », дивно і болісно сполучаються один з одним, майже побороскі« доповнюють », тобто виключають і припускають, один одного» (Див. Біблера В. Культура. Діалог культур / / Питання філософії. 1989. № 6). І тому дуже важливо хаос різних культур перетворити на осмислений і зацікавлений діалог.
Двадцяте століття змусила багатьох вчених розглядати культуру як протилежне цивілізації освіту. Якщо цивілізація завжди прагне до неухильного руху вперед, її шлях - сходження по сходах прогресу, то культура здійснює свій розвиток, відмовившись від односпрямованого лінійного руху вперед. Культура не використовує попереднє духовна спадщина як трамплін для нових досягнень з тієї причини, що вона не може відмовитися цілком або частково від культурного фонду. Навпаки, величезне значення в культурному процесі має причетність з різними втіленнями традиції.
Культура може будуватися тільки на основі духовної наступності, тільки з урахуванням внутрішнього діалогу культурних типів. Такий принцип В. С. Біблера називає «драматичним твором», а Г. Померанц - «концертом». Культура - це величезне поліфонічне простір подібне витвору мистецтва. У ньому помітні «голосу» різних культурних персонажів, значимість яких не зменшується ні віком, ні національною приналежністю, ні будь-якими іншими обставинами. Формування художнього світу будь-якого філософа або композитора, архітектора або модельєра завжди протікає з опорою на цілий комплекс культурно-мистецьких традицій. У нинішньому столітті стало ясно, що діалог культур припускає взаєморозуміння і спілкування не тільки між різними культурними утвореннями в рамках великих культурних зон. а й вимагає духовного зближення величезних культурних регіонів, які сформували на зорі цивілізації свій комплекс характерних рис. Говорячи про союз середземноморської культурної групи і індійсько-далекосхідної, Г. Померанц висуває наступний варіант діалогу.
