- •3. Структура культури. Культурна статика та культурна динаміка.
- •5. Базова культура, субкультура, контркультура: співвідношення понять.
- •6.Масова культура
- •7. Функції масової культури, її вплив на сучасну людину.
- •8.Особливості та пам’ятки елітарної культури.
- •9.Основні функції культури
- •16. Розмаїття інтерпретацій поняття «цивілізація».
- •17. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація».
- •18. Небезпека техногенної цивілізації.
- •19. Періодизація первісної культури.Антропосоціогенез.
- •20.Загальні риси архаїчної культури,її сенкритизм.
- •21.Міфологічна свідомість архаїчної людини.Функції магії та ритуали.
- •22.Первісне мистецтво.Походження,функції,памятки.
- •Мистецтво епохи палеоліту
- •Мистецтво епохи мезоліту і неоліту
- •Мистецтво епохи бронзи
- •Мистецтво епохи заліза
- •23. Памятки первісного мистецтва в Україні
- •25. Історико-цивілізаційна місія Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •26.Культурні домінанти давньосхідних культур (Стародавня Індія та Китай)
- •28. Головні риси давньогрецької культури
- •29. Головні етапи розвитку та особливості культури Стародавнього Риму
- •30. Літературні та мистецькі пам’ятки античної культури
- •Культура Стародавньої Греції
- •Вплив давьогрецької культури на римську.
- •Історичні умови формування західноєвропейської середньовічної культури.
- •33. Періодизація розвитку культури західноєвропейського середньовіччя.
- •Культурні домінанти культури європейського середньовіччя.
- •Християнська етика та її культурологічне значення.
- •36. Світська традиція в середньовічні культурі.
- •37. Література та мистецтво західно – європейської культури
- •38.Київська русь
- •39. Писемність і літературна традиція у культурі Київської Русі
- •40.Передумови епохи Відродження
- •41. Титанізм і його «зворотний бік»
- •42. Сутність Ренесансного гуманізму
- •43. Творчість Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело й Рафаеля
- •42. Втілення гуманістичного ідеалу у літературі Відродження. Творчість Данте, Петрарка, Макіавелі.
- •43. Передумов та хід Реформації
- •44. Особливості протенстанської етики та її культурологічне значення.
- •45. Мистецтво Північного Відродження.
- •46. Світомодель Нового часу в українській та європейських культурах.
- •47. Історичні та світоглядні передумови Просвітництва.
- •48. Головні ідеї та засади Просвітництва.
- •3 Головні риси п.:
- •49.Розвиток суспільно-політичної думки в епоху відродження
- •50.Ідейно-естетичне багатобарвя мистецтва17-18 ст провідні художні напрямки
- •52 Людина і рококо
- •53 Класицизм та його ідеал в європейській культурі
- •54. Особливості розвитку культури 19 ст.
- •55. Художнє життя Європи 19 ст. Головні художні стилі
- •56. Романтична концепція людини і світу
- •57. Реалізм в європейській та українській культурах
- •58. Відтворення суб’єктивної картини світу в творчості імпресіоністів
- •59. Звернення до основ людського бутя в творчості постімпресіоністів.
- •60. Духовна криза культури 20ст.
- •61. Пошук виходу з кризи. Діалог культур.
- •62. Осрбливості художньої культури 20ст. Пошук нових форм в літератури та мистецтві.
- •Образотворче мистецтво
- •64.Модерністська модель ствіту
- •70. Авангардні напрямки в мистецтві 20 століття
- •72.Постмодерністська модель світу
- •74.Культура як глобальні проблеми сучасності.
- •76.Культурна самобутність народів світу.Діалог культур.
- •77.Історичні умови розвитку української культури 14-16 ст.
- •78.Виникнення друкарської справи в Україні
- •79. Розвиток освіти і науки. Острозька академія.
- •80. Складність релігійного життя. Полемічна література.
- •81. Братства і відродження української культури 17 – 18 ст.
- •82. "Періодизація розвитку української культури"
- •83. Козацтво як явище історії та культури.
- •85.Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія та її загальнослов’янське значення.
- •86 Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво
- •87. Специфіка національного варіанту бароко в архітектурі ,мистецтві, музиці
- •88.Культурно-національне відродження в Україні 19 ст
- •89. Місце т. Г. Шевченка в українській і світовій культурах
- •90. Розвиток укр. Літератури та мистецтва 19 ст.
- •91. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •92 Трагедія української культури у період сталінізму
- •93. Українська художня культура 20ст.
- •94.Українська державність як передумова піднесення української національної культури
- •95. Особливості розвитку Української культури в умовах глобалізації.
16. Розмаїття інтерпретацій поняття «цивілізація».
Поняття “цивілізація” в сучасному розумінні слова – для позначення певного етапу в розвитку суспільства – з’явилося ще у ХVІІІ ст. Його вперше вжив Мірабо-старший в опублікованому в 1756 p. трактаті “Друг людей”. Взагалі виникнення цього поняття була пов’язана з поширеним в епоху Просвітництва уявленням про перевагу раціонально мислячих і діючих європейців над іншими, “непросвіщеними”, “варварськими” народами. З того часу європоцентризм став причиною широкого розповсюдження поняття “цивілізація”. До середини XIX ст. уявлення про цивілізацію як результат добробуту, виховання і доброчинності європейців усе більше ставало предметом самолюбування, ідеологізованим нормативним поняттям, що втрачало пояснювальну силу як категорія науки.
Зараз немає єдиного уніфікованого поняття “цивілізація”, тлумачення якого задовольнило б усіх. У різні часи існувало й існує зараз кілька пояснень слова “цивілізація”:
1) синонім культури – історично визначеного рівня розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, який виражається насамперед у створюваних нею матеріальних і духовних цінностях;
2) рівень, ступінь суспільного розвитку, що проявляється в сукупності культурних надбань як таких (наприклад, антична цивілізація – унікальна культура, яка покладена в основу європейської культури наступних епох);
3) ступінь суспільного розвитку, яка слідує за дикістю і варварством (за Л. Морганом і Ф. Енгельсом). Дикість – назва першого етапу людської історії, який бере відлік з появою людини й закінчується виникненням гончарства. Це час становлення самої людини і раннього родового ладу (припадав на палеоліт і мезоліт). Варварство – другий етап історії людства. Розпочався з виникненням гончарного виробництва і завершився з появою писемності;
4) стадіязанепадуівмираннякультури, втратилюдствомтворчихсил (визначеннянімецькогофілософаО. Шпенглера, якевінзапропонуваввопублікованійу 1918 p. першійчастинікниги “ЗанепадЄвропи”);
5) характеристика капіталізму в цілому (таке вживання характерне для XIX ст.).
Сучаснісоціологи, політологи, історикинайчастішепідцивілізацієюмаютьнаувазісукупністьунікальнихекономічних, соціальних, політичних, духовних, моральних, психологічних, цінніснихтаіншихструктур, яківідрізняютьодніісторичніспільнотилюдейвідінших. Тобто, поняття “цивілізація” означає в першу чергу рівень соціального прогресу суспільства на певному історичному етапі його розвитку.
Прикладомтакогорозумінняцивілізаціїможебутитеорія “стадійросту” американськогосоціологаУ. Ростоуіконцепція “трьоххвиль” американськогофутурологаО. Тоффлера. У. Ростоу в працях “Стадії економічного росту. Heкoмyніcтичний Маніфест” і “Політика і стадії росту” обгрунтував п’ять стадій суспільного розвитку: 1) традиційного або аграрного суспільства; 2) перехідного суспільства, коли створювалися передумови індустріальної революції; 3) суспільства промислової революції (“стадія зрушення”); 4) стадію зрілості індустріального суспільства; 5) постіндустріальне суспільство як ера високого масового споживання.