- •3. Структура культури. Культурна статика та культурна динаміка.
- •5. Базова культура, субкультура, контркультура: співвідношення понять.
- •6.Масова культура
- •7. Функції масової культури, її вплив на сучасну людину.
- •8.Особливості та пам’ятки елітарної культури.
- •9.Основні функції культури
- •16. Розмаїття інтерпретацій поняття «цивілізація».
- •17. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація».
- •18. Небезпека техногенної цивілізації.
- •19. Періодизація первісної культури.Антропосоціогенез.
- •20.Загальні риси архаїчної культури,її сенкритизм.
- •21.Міфологічна свідомість архаїчної людини.Функції магії та ритуали.
- •22.Первісне мистецтво.Походження,функції,памятки.
- •Мистецтво епохи палеоліту
- •Мистецтво епохи мезоліту і неоліту
- •Мистецтво епохи бронзи
- •Мистецтво епохи заліза
- •23. Памятки первісного мистецтва в Україні
- •25. Історико-цивілізаційна місія Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •26.Культурні домінанти давньосхідних культур (Стародавня Індія та Китай)
- •28. Головні риси давньогрецької культури
- •29. Головні етапи розвитку та особливості культури Стародавнього Риму
- •30. Літературні та мистецькі пам’ятки античної культури
- •Культура Стародавньої Греції
- •Вплив давьогрецької культури на римську.
- •Історичні умови формування західноєвропейської середньовічної культури.
- •33. Періодизація розвитку культури західноєвропейського середньовіччя.
- •Культурні домінанти культури європейського середньовіччя.
- •Християнська етика та її культурологічне значення.
- •36. Світська традиція в середньовічні культурі.
- •37. Література та мистецтво західно – європейської культури
- •38.Київська русь
- •39. Писемність і літературна традиція у культурі Київської Русі
- •40.Передумови епохи Відродження
- •41. Титанізм і його «зворотний бік»
- •42. Сутність Ренесансного гуманізму
- •43. Творчість Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело й Рафаеля
- •42. Втілення гуманістичного ідеалу у літературі Відродження. Творчість Данте, Петрарка, Макіавелі.
- •43. Передумов та хід Реформації
- •44. Особливості протенстанської етики та її культурологічне значення.
- •45. Мистецтво Північного Відродження.
- •46. Світомодель Нового часу в українській та європейських культурах.
- •47. Історичні та світоглядні передумови Просвітництва.
- •48. Головні ідеї та засади Просвітництва.
- •3 Головні риси п.:
- •49.Розвиток суспільно-політичної думки в епоху відродження
- •50.Ідейно-естетичне багатобарвя мистецтва17-18 ст провідні художні напрямки
- •52 Людина і рококо
- •53 Класицизм та його ідеал в європейській культурі
- •54. Особливості розвитку культури 19 ст.
- •55. Художнє життя Європи 19 ст. Головні художні стилі
- •56. Романтична концепція людини і світу
- •57. Реалізм в європейській та українській культурах
- •58. Відтворення суб’єктивної картини світу в творчості імпресіоністів
- •59. Звернення до основ людського бутя в творчості постімпресіоністів.
- •60. Духовна криза культури 20ст.
- •61. Пошук виходу з кризи. Діалог культур.
- •62. Осрбливості художньої культури 20ст. Пошук нових форм в літератури та мистецтві.
- •Образотворче мистецтво
- •64.Модерністська модель ствіту
- •70. Авангардні напрямки в мистецтві 20 століття
- •72.Постмодерністська модель світу
- •74.Культура як глобальні проблеми сучасності.
- •76.Культурна самобутність народів світу.Діалог культур.
- •77.Історичні умови розвитку української культури 14-16 ст.
- •78.Виникнення друкарської справи в Україні
- •79. Розвиток освіти і науки. Острозька академія.
- •80. Складність релігійного життя. Полемічна література.
- •81. Братства і відродження української культури 17 – 18 ст.
- •82. "Періодизація розвитку української культури"
- •83. Козацтво як явище історії та культури.
- •85.Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія та її загальнослов’янське значення.
- •86 Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво
- •87. Специфіка національного варіанту бароко в архітектурі ,мистецтві, музиці
- •88.Культурно-національне відродження в Україні 19 ст
- •89. Місце т. Г. Шевченка в українській і світовій культурах
- •90. Розвиток укр. Літератури та мистецтва 19 ст.
- •91. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •92 Трагедія української культури у період сталінізму
- •93. Українська художня культура 20ст.
- •94.Українська державність як передумова піднесення української національної культури
- •95. Особливості розвитку Української культури в умовах глобалізації.
44. Особливості протенстанської етики та її культурологічне значення.
Реформація – рух за відновлення віри; це протест проти ренесансного звеличування л.
Реформація – загальновизнана назва широкого суспільно-політичного руху, що на початку ХУІ ст. охопив майже всю Європу. Спрямований проти католицької церкви, він спричинив створення кількох нових церков, так званих протестантських.
Засновником реформації є Мартін Лютер. Він відстоював думку про те, що перед лицем Бога в людини немає ні волі, ні достоїнства. Тільки якщо л. усвідомлює, що вона не може бути творцем своєї долі, вона може врятуватися. А єдиною й достатньою умовою спасіння є віра. Також він розробив «95 тез проти індульгенцій (грамот що свідчать про відпущення гріхів)», які були вивішені в 1517 році на дверях церкви у Віттенбергу і мали величезний резонанс. Вони стали потужним стимулом для виступів проти офіційної церковної ідеології, що і послужило початком Реформації, яка була не тільки релігійним оновленням, а й глибокою трансформацією всієї християнської культури. Ці процеси призвели до розколу римської церкви і створенню нової течії в християнстві – протестантизму, який виявлявся з різним ступенем інтенсивності у всіх країнах католицької Європи.
Притистантизм виробив особливу етику, що й нині визначає свідомість і звичаї мільйонів л. у багатьох країнах західної Європи і Нового Світу, -- етику праці, економічної діяльності, договірних відносин, акуратність, педантизм та ін. бюргерські чесноти. Названі тут соціокультурні засади – своєрідна і потужна коренева система сучасного добробуту багатьох розвинених націй континенту, підстава високого рівня життя, працелюбності, організованості, політичної культури. Протистанська цивілізація всотила кращі досягненя західного середньовіччя: зберегла традиції римського права, самоврядування міст, автономію університетів тощо.
Великий внесок у культуру Німеччини зробив Лютер, переклавши нім. мовою Біблію. Прагнучи бути зрозумілим усьому нім. народові, Лютер у своїх промовах користувався найуживанішою народною мовою. Після перемоги Реформації його переклад Біблії набув дуже широкого розповсюдження. За ним все життя віруючої л. має бути покаянням , і немає необхідності в особливих справах. Ізольованих від звичайного життя й спеціально призначених для спасіння. Л. не повинна як ченці тікати від світу. Їй варто сумлінно виконувати своє земне покликання. Це призвело до формування нової підприємницької етики .
Протестантизм вважає працю не одвічним прокляттям л., а богоугодною справою. Успіх праці може переконати л. в її обраності, в її щасливому перед визначеності. Сенс життя л. – чесно працювати, бути зразковим громадянином, дотримуватися своїх обіцянок, чесно виконувати свої обов’язки відповідно до становища, професії та місця.
Кальвінізм, лютеранство та ін. протестантські течії виробили сувору, логічну й послідовну етику праці. Праця є встановлена Богом, мета всього життя л.. небажання працювати розцінюється як симптом відсутності благодаті. Навіть багата л. не звільняється від обов’язку напружено і плідно працювати. Ефективне виробництво, підприємництво мотивуються як виконання релігійного обов’язку, високе служіння Богу, «покликання». Як це формулював Лютер. В праці л. виявляє себе як особистість і як раб Божий, вступаючи до божественного космосу
Багатство розглядається не як можливість забезпечити собі гріховно-безтурботне життя, а як основа служіння вищому ідеалові. Багатство має бути наслідком виконання професійного обов’язку. Бажання бути бідним – це все одно. Що бажання бути хворим. Ділова л. стає в Новий час ідеалом протестантизму. Найбільш привабливим стає тверезий, практичний, стриманий у виявах своїх почуттів буржуа. Протестанти знайшли, побачили і прочитали в Біблії лише те що відповідало їхнім власним переконанням, що сприяло створенню нової буржуазної цивілізації. Не викликає сумнівів велике значення етики аскетичного протестантизму для розвитку капіталізму.
