- •3. Структура культури. Культурна статика та культурна динаміка.
- •5. Базова культура, субкультура, контркультура: співвідношення понять.
- •6.Масова культура
- •7. Функції масової культури, її вплив на сучасну людину.
- •8.Особливості та пам’ятки елітарної культури.
- •9.Основні функції культури
- •16. Розмаїття інтерпретацій поняття «цивілізація».
- •17. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація».
- •18. Небезпека техногенної цивілізації.
- •19. Періодизація первісної культури.Антропосоціогенез.
- •20.Загальні риси архаїчної культури,її сенкритизм.
- •21.Міфологічна свідомість архаїчної людини.Функції магії та ритуали.
- •22.Первісне мистецтво.Походження,функції,памятки.
- •Мистецтво епохи палеоліту
- •Мистецтво епохи мезоліту і неоліту
- •Мистецтво епохи бронзи
- •Мистецтво епохи заліза
- •23. Памятки первісного мистецтва в Україні
- •25. Історико-цивілізаційна місія Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •26.Культурні домінанти давньосхідних культур (Стародавня Індія та Китай)
- •28. Головні риси давньогрецької культури
- •29. Головні етапи розвитку та особливості культури Стародавнього Риму
- •30. Літературні та мистецькі пам’ятки античної культури
- •Культура Стародавньої Греції
- •Вплив давьогрецької культури на римську.
- •Історичні умови формування західноєвропейської середньовічної культури.
- •33. Періодизація розвитку культури західноєвропейського середньовіччя.
- •Культурні домінанти культури європейського середньовіччя.
- •Християнська етика та її культурологічне значення.
- •36. Світська традиція в середньовічні культурі.
- •37. Література та мистецтво західно – європейської культури
- •38.Київська русь
- •39. Писемність і літературна традиція у культурі Київської Русі
- •40.Передумови епохи Відродження
- •41. Титанізм і його «зворотний бік»
- •42. Сутність Ренесансного гуманізму
- •43. Творчість Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело й Рафаеля
- •42. Втілення гуманістичного ідеалу у літературі Відродження. Творчість Данте, Петрарка, Макіавелі.
- •43. Передумов та хід Реформації
- •44. Особливості протенстанської етики та її культурологічне значення.
- •45. Мистецтво Північного Відродження.
- •46. Світомодель Нового часу в українській та європейських культурах.
- •47. Історичні та світоглядні передумови Просвітництва.
- •48. Головні ідеї та засади Просвітництва.
- •3 Головні риси п.:
- •49.Розвиток суспільно-політичної думки в епоху відродження
- •50.Ідейно-естетичне багатобарвя мистецтва17-18 ст провідні художні напрямки
- •52 Людина і рококо
- •53 Класицизм та його ідеал в європейській культурі
- •54. Особливості розвитку культури 19 ст.
- •55. Художнє життя Європи 19 ст. Головні художні стилі
- •56. Романтична концепція людини і світу
- •57. Реалізм в європейській та українській культурах
- •58. Відтворення суб’єктивної картини світу в творчості імпресіоністів
- •59. Звернення до основ людського бутя в творчості постімпресіоністів.
- •60. Духовна криза культури 20ст.
- •61. Пошук виходу з кризи. Діалог культур.
- •62. Осрбливості художньої культури 20ст. Пошук нових форм в літератури та мистецтві.
- •Образотворче мистецтво
- •64.Модерністська модель ствіту
- •70. Авангардні напрямки в мистецтві 20 століття
- •72.Постмодерністська модель світу
- •74.Культура як глобальні проблеми сучасності.
- •76.Культурна самобутність народів світу.Діалог культур.
- •77.Історичні умови розвитку української культури 14-16 ст.
- •78.Виникнення друкарської справи в Україні
- •79. Розвиток освіти і науки. Острозька академія.
- •80. Складність релігійного життя. Полемічна література.
- •81. Братства і відродження української культури 17 – 18 ст.
- •82. "Періодизація розвитку української культури"
- •83. Козацтво як явище історії та культури.
- •85.Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія та її загальнослов’янське значення.
- •86 Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво
- •87. Специфіка національного варіанту бароко в архітектурі ,мистецтві, музиці
- •88.Культурно-національне відродження в Україні 19 ст
- •89. Місце т. Г. Шевченка в українській і світовій культурах
- •90. Розвиток укр. Літератури та мистецтва 19 ст.
- •91. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •92 Трагедія української культури у період сталінізму
- •93. Українська художня культура 20ст.
- •94.Українська державність як передумова піднесення української національної культури
- •95. Особливості розвитку Української культури в умовах глобалізації.
19. Періодизація первісної культури.Антропосоціогенез.
Походження культури пов’язане з походженням людства. Первісна доба історії людської культури сягає тих далеких часів, коли з’являється Homosapiens. Первісний лад був найдовшим в історії людства.
Усю цю історію археологи поділили на три віки: кам’яний, бронзовий та залізний. Кам’яний розподіляється на три доби: палеоліт (стародавній), мезоліт (середній) та неоліт (новий кам’яний вік).Початковою формою організації суспільства при палеоліті було «первісне стадо», або праобщина. Це коли людина почала поволі виділятися з тваринного світу, поступово накопичуючи навички виготовлення та застосування знарядь праці. Людина вже володіла вогнем. Первісні стада проводили життя просто неба або селилися в природних схованках. Господарювання мало привласню вальний характер. Вели кочовий спосіб життя. Важливим фактором первісної людини слід вважати необхідність докладання колективних зусиль для добування їжі. Поєднання матеріального та духовного факторів у житті первісного людства стало початком зародження феномену культури як синкретичного явища. Поява й розвиток мови сприяли не лише обміну інформацією, а й її збереженню й накопичуванню, що прискорювало інтегральний розвиток суспільства.
Еволюційний шлях від первісного стада до створення сім’ї та родової общини вважають одним з найбільших досягнень первісного ладу. Тотемізм – віра в надприродний зв’язок людини з якоюсь твариною чи рослиною, що розглядається як предок спільноти. Анімізм – віра в існування душі як надприродної субстанції, властивої кожному тілу. Фетишизм – віра в надприродні властивості певних предметів, які можуть впливати на перебіг подій в житті людини. Магія – віра в надприродні можливості людини впливати на оточуючий світ і перебіг подій в ньому. Провідну роль в організації прадавнього суспільства відігравали різноманітні табу – система заборон на виконання певних дій. Заборона інцесту та канібалізму. Виникає писемність. Вона пройшла три фази свого розвитку. Перший етап – піктографія (схематичні малюнки). Наступним видом стає ідеографія (знаки слів чи понять). Фонографія – звукове письмо. Людство пройшло ще два етапи економічного розвитку (перший і другий великі розподіли праці). Перший великий розподіл стався з відокремленням від загальної маси скотарів-землеробів племен, які займалися переважно скотарством. Другий розподіл праці був пов’язаний з появою і відокремленням у самостійний спосіб продуктивної діяльності ремесел. Це явище пожвавило обмін товарами та обмін культурними досягненнями між народами. Це ще більше прискорило еволюцію людства і призвело до появи перших цивілізацій.
Антропосоціогенез — історичний процес перетворення людини як антропоса, біологічної істоти, в члена суспільства, носія його основних, в першу чергу виробничих, етичних і естетичних стосунків.Питання про виникнення людини хвилює людство здавна. У XIX ст. склалося два погляди на дану проблему: релігійний і близькі до нього (наприклад, життя занесене на Землю інопланетянами), суть яких в тому, що життя і людина є неземного походження; та еволюційний, який, виходячи із сучасних наукових знань, пояснює виникнення людини поступовим розвитком і ускладненням форм матерії. Перший погляд не вимагає доказів, а приймається, як правило, на віру. Ми будемо виходити з другого погляду.
В еволюційній теорії на сьогоднішній день аксіомою є твердження, що людина — це підсумок космічної, біологічної та культурної еволюції. Всесвіт виник приблизно 20 млрд років тому в результаті Великого вибуху, згідно з уявленнями сучасної космології, і життя людства залежить від організації космосу, від процесів, які протікають у ньому.
Близько 3—4 млрд років тому в результаті космічної еволюції створились сприятливі умови для виникнення життя. Дальший розвиток життя хоч і залежав, безперечно, від космічної еволюції, та більшою мірою визначався еволюцією біологічною: 3,5—4 млрд років тому починається процес антропосоціогенезу. Матеріально-енергетичний вплив ближнього космосу як частини Всесвіту і протікання на Землі процесу антропосоціогенезу здійснювалися по двох каналах: через зміну неорганічної природи (клімату, ландшафтів тощо) і через зміну органічної природи (мутації, природний добір). Залежність зміни клімату, ландшафту і біологічних процесів, що відбуваються на Землі, від характеру й ступеня сонячної активності доведені багатьма вченими.
Сучасні дослідники показали, що людиноподібні мавпи здатні використовувати знаряддя праці. Первісна виробнича діяльність існувала в рефлекторній формі у австралопітеків (зробити край каменя гострішим або в окремих випадках навіть надати йому зручнішу форму). Виготовлення знарядь праці окремими індивідами епізодично зустрічалось і у Homo habilis, і все ж навіть їх більшість антропологів не вважає людьми, бо вони не мали стандартизованих знарядь праці. У стандартизованому знарядді праці втілена ідея, яка виходить за межі не лише кожного індивідуального моменту, але й кожного окремого індивіда, зайнятого конкретним відтворенням цього знаряддя. Одним словом, це поняття соціальне. Відтворити зразок — значить знати його, а це знання зберігається і передається суспільством.
Поява стандартизованого знаряддя пов'язується з початком становлення мислення, волі, мови, отже — з початком становлення суспільства. Стандартизовані знаряддя праці з'являються 1 млн років тому у Homo erectus (пітекантропів), і їх безперечно відносять вже до людей, хоча поки ще не готових, а таких, що формуються. Процес становлення людини і суспільства завершився 40—35 тис. років тому.
