19. Періодизація первісної культури.Антропосоціогенез.

Походження культури пов’язане з походженням людства. Первісна доба історії людської культури сягає тих далеких часів, коли з’являється Homosapiens. Первісний лад був найдовшим в історії людства.

Усю цю історію археологи поділили на три віки: кам’яний, бронзовий та залізний. Кам’яний розподіляється на три доби: палеоліт (стародавній), мезоліт (середній) та неоліт (новий кам’яний вік).Початковою формою організації суспільства при палеоліті було «первісне стадо», або праобщина. Це коли людина почала поволі виділятися з тваринного світу, поступово накопичуючи навички виготовлення та застосування знарядь праці. Людина вже володіла вогнем. Первісні стада проводили життя просто неба або селилися в природних схованках. Господарювання мало привласню вальний характер. Вели кочовий спосіб життя. Важливим фактором первісної людини слід вважати необхідність докладання колективних зусиль для добування їжі. Поєднання матеріального та духовного факторів у житті первісного людства стало початком зародження феномену культури як синкретичного явища. Поява й розвиток мови сприяли не лише обміну інформацією, а й її збереженню й накопичуванню, що прискорювало інтегральний розвиток суспільства.

Еволюційний шлях від первісного стада до створення сім’ї та родової общини вважають одним з найбільших досягнень первісного ладу. Тотемізм – віра в надприродний зв’язок людини з якоюсь твариною чи рослиною, що розглядається як предок спільноти. Анімізм – віра в існування душі як надприродної субстанції, властивої кожному тілу. Фетишизм – віра в надприродні властивості певних предметів, які можуть впливати на перебіг подій в житті людини. Магія – віра в надприродні можливості людини впливати на оточуючий світ і перебіг подій в ньому. Провідну роль в організації прадавнього суспільства відігравали різноманітні табу – система заборон на виконання певних дій. Заборона інцесту та канібалізму. Виникає писемність. Вона пройшла три фази свого розвитку. Перший етап – піктографія (схематичні малюнки). Наступним видом стає ідеографія (знаки слів чи понять). Фонографія – звукове письмо. Людство пройшло ще два етапи економічного розвитку (перший і другий великі розподіли праці). Перший великий розподіл стався з відокремленням від загальної маси скотарів-землеробів племен, які займалися переважно скотарством. Другий розподіл праці був пов’язаний з появою і відокремленням у самостійний спосіб продуктивної діяльності ремесел. Це явище пожвавило обмін товарами та обмін культурними досягненнями між народами. Це ще більше прискорило еволюцію людства і призвело до появи перших цивілізацій.

Антропосоціогенез — історичний процес перетворення людини як антропоса, біологічної істоти, в члена суспільства, носія його основних, в першу чергу виробничих, етичних і естетичних стосунків.Питання про виникнення людини хвилює людство здавна. У XIX ст. склалося два погляди на дану проблему: релігійний і близькі до нього (наприклад, життя занесене на Землю інопланетянами), суть яких в тому, що життя і людина є неземного походження; та еволюційний, який, виходячи із сучасних наукових знань, пояснює виникнення людини поступовим розвитком і ускладненням форм матерії. Перший погляд не вимагає доказів, а приймається, як правило, на віру. Ми будемо виходити з другого погляду.

В еволюційній теорії на сьогоднішній день аксіомою є твердження, що людина — це підсумок космічної, біологічної та культурної еволюції. Всесвіт виник приблизно 20 млрд років тому в результаті Великого вибуху, згідно з уявленнями сучасної космології, і життя людства залежить від організації космосу, від процесів, які протікають у ньому.

Близько 3—4 млрд років тому в результаті космічної еволюції створились сприятливі умови для виникнення життя. Дальший розвиток життя хоч і залежав, безперечно, від космічної еволюції, та більшою мірою визначався еволюцією біологічною: 3,5—4 млрд років тому починається процес антропосоціогенезу. Матеріально-енергетичний вплив ближнього космосу як частини Всесвіту і протікання на Землі процесу антропосоціогенезу здійснювалися по двох каналах: через зміну неорганічної природи (клімату, ландшафтів тощо) і через зміну органічної природи (мутації, природний добір). Залежність зміни клімату, ландшафту і біологічних процесів, що відбуваються на Землі, від характеру й ступеня сонячної активності доведені багатьма вченими.

Сучасні дослідники показали, що людиноподібні мавпи здатні використовувати знаряддя праці. Первісна виробнича діяльність існувала в рефлекторній формі у австралопітеків (зробити край каменя гострішим або в окремих випадках навіть надати йому зручнішу форму). Виготовлення знарядь праці окремими індивідами епізодично зустрічалось і у Homo habilis, і все ж навіть їх більшість антропологів не вважає людьми, бо вони не мали стандартизованих знарядь праці. У стандартизованому знарядді праці втілена ідея, яка виходить за межі не лише кожного індивідуального моменту, але й кожного окремого індивіда, зайнятого конкретним відтворенням цього знаряддя. Одним словом, це поняття соціальне. Відтворити зразок — значить знати його, а це знання зберігається і передається суспільством.

Поява стандартизованого знаряддя пов'язується з початком становлення мислення, волі, мови, отже — з початком становлення суспільства. Стандартизовані знаряддя праці з'являються 1 млн років тому у Homo erectus (пітекантропів), і їх безперечно відносять вже до людей, хоча поки ще не готових, а таких, що формуються. Процес становлення людини і суспільства завершився 40—35 тис. років тому.