7.3. Внутрішній аудит управління ліквідністю банку

Ліквідність банку - це "повітря " для його економічного організму.

Ліквідність комерційного банку - це його спроможність своє­часно виконувати зобов'язання перед клієнтами шляхом перетворен­ня активних статей балансу в грошові кошти.

Ліквідність банку передбачає своєчасне виконання усіх взятих на себе зобов'язань як реальних, так і потенційних.

Реальні зобов'язання відображені в балансі банку у вигляді депозитів юридичних та фізичних осіб, залучених міжбанківських ресурсів, коштів кредиторів.

Потенційні або позабалансові зобов'язання - це надані банком гарантії, відкриті кредитні лінії тощо.

194

Виконання зобов'язань з ліквідності обумовлене торами внутрішнього та зовнішнього характеру.

1. Внутрішні фактори:

• достатність капіталу;

• якість активів;

• стабільність депозитів;

• залежність від зовнішніх джерел;

• відповідність активів і пасивів за термінами і сумами;

• ефективність управління активами і пасивами;

• імідж банку.

2. Зовнішні фактори:

• загальна політична та економічна ситуація в країні;

• ступінь розвитку ринку цінних паперів та міжбанкІвського ринку;

• організація системи рефінансування комерційних банків;

• ефективність наглядових функцій центрального банку.

Достатність капіталу відіграє важливу роль у підтримці ліквідності. Капітал виступає головним джерелом покриття ризиків активів, гарантування коштів вкладників, кредиторів, а також вико­нання взятих зобов'язань.

Якість активів оцінюється за допомогою чотирьох критеріїв: ліквідності, ризикованості, дохідності, диверсифікації.

Критерієм якості активів є оцінка їх ризикованості. Чим більший сукупний ризик по активних операціях, тим нижчою є ліквідність банку.

Дохідність активів - це здатність активів створювати джерело для розвитку банку та росту його капіталу.

За ступенем дохідності активи поділяються на 2 групи: активи, що приносять дохід та активи, що не приносять доходу.

Прагнення отримати високі прибутки може призвести до втрати ліквідних активів банку.

Критерієм якості активів є їх диверсифікованість за:

* напрямками вкладення ресурсів;

* структурою кредитних вкладень по об'єктах і суб'єктах;

* видами цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестиції; " типами валют, з якими банк здійснює операції.

Внутрішній аудитор повинен взяти до відома, що чим більші диверсифіковані активи, тим вище ліквідність банку; чим вища частка стабільних депозитів, тим вище ліквідність банку. Найбільш стабіл ними є кошти, що зберігаються на поточних рахунках клієнтів. Вони

195

не підлягають міграції з банку до банку у зв'язку зі зміною рівня процентної ставки. Залишки коштів на строкових рахунках юри­дичних і фізичних осіб у банку залежать від рівня процентної ставки, а відтак не є стабільними.

Внутрішній аудит повинен звернути увагу на зовнішні джерела підтримки банківської ліквідності, залежність банку від зовнішніх джерел, що призводить до ризику ліквідності. Якщо частка міжбанківського кредиту у залучених коштах банку е значною, то при перевищенні попиту над пропозицією та високих процентних ставках на міжбанківському ринку може виникнути несприятлива ситуація щодо забезпечення ліквідності банку.

Якість менеджменту впливає на ефективність механізму управління активами і пасивами банку, а наявність різних процедур, положень, лімітів, нормативів тощо сприяє прийняттю правильних управлінських рішень.

Позитивний імідж дозволяє швидко та за прийнятною ціною (у разі дефіциту ліквідності) підтримати ЇЇ за рахунок міжбанківського кредиту. Банку із гарною репутацією легше залучити кошти на міжбанківському ринку.

Стан ліквідності залежить також від дії зовнішніх факторів.

Стабільна політична та економічна ситуація в країні є запо­рукою надійності банківської системи, а відповідно і довіри вклад­ників, кредиторів та Інвесторів до комерційних банків.

Розвиток та стабільність ринку цінних паперів (насамперед, державного) дає можливість комерційним банкам завдяки вкладенням в цінні папери забезпечити ліквідність активів при збереженні їх прибутковості.

Значною мірою підтримка ліквідності банків залежить від можливостей доступу до централізованих джерел, а саме коштів Національного банку України. Комерційні банки за необхідності можуть залучити кошти НБУ. Але доступ до цих ресурсів має певні обмеження.

Управління ліквідністю - це встановлення оптимального спів­відношення між окремими видами пасивів та активів, які визначаються показниками ліквідності та дозволяють банку своєчасно виконувати свої зобов'язання перед кредиторами.

У процесі внутрішнього аудиту управління ліквідністю доціль­но зосередити увагу на тому чи:

•S розроблено внутрішнє положення про управління ліквід­ністю банку;

196

S дотримується банк затвердженої стратегії та методів управ­ління ліквідністю;

S готує відповідний підрозділ банку внутрішні звіти про стан ліквідності та чи своєчасно ця інформація надається керівництву банку;

S здійснюється прогноз потреби у ліквідних коштах та на­скільки він точний;

^ проводиться контроль за станом ліквідності на основі еко­номічних нормативів та відповідної звітності.

У положенні про управління ліквідністю мають бути визначені підходи до управління ліквідністю, внутрішні ліміти на проведення окремих операцій; перелік внутрішніх звітів та методика їх аналізу, а також процедура моніторингу.

Управління ліквідністю здійснюється через управління акти­вами та пасивами банку. При управлінні ліквідністю банк може дотримуватися однієї з трьох стратегій; управління ліквідністю через активи, управління ліквідністю через пасиви, збалансованої стратегії управління ліквідністю.

Характерні особливості стратегії управління ліквідністю через активи:

S забезпечення накопичення ліквідних активів у вигляді грошових коштів та цінних паперів, що швидко реалізуються;

S ліквідні активи повинні мати власний ринок для швидкої реалізації, стабільні ціни та можливість повернення в початкові інвес­тиції з мінімальним ризиком;

^ дешевий спосіб управління ліквідністю.

Стратегія управління запозиченими ліквідними коштами через управління пасивами має такі особливості;

• підтримка ліквідних коштів здійснюється на незначному рівні, а тимчасова потреба у коштах забезпечується за рахунок міжбанківського кредиту або продажу ліквідних цінних паперів;

S є найбільш ефективним способом управління банком з точки зору прибутковості, але водночас є більш ризикованим шляхом вирішення проблеми забезпечення ліквідності;

S є дорогим способом підтримки ліквідності, оскільки Інші банки обізнані у фінансових проблемах банку-позичальника, що впливає на вартість ресурсів.

Стратегія збалансованого управління ліквідністю (активами І пасивами) - це компромісна стратегія. Вона передбачає залежність між активною та пасивною частинами балансу банку (рис. 3.24).

197

Каса та	Кошти, які можуть бути
рахунок	запитання)
Короткострокові	Короткострокові
депозит, цінні *С "" папери та кредити Довгострокові	(кредити та депозити) Довгострокові залучені
депозити, цінні ^ папери та кредити	кошти (кредити та депозити)

Рис. 3.24. Залежність між активами і пасивами, що забезпечує ліквідність банку

Вибір стратегії управління ліквідністю залежить від ринкових умов та рівня кредитного і відсоткового ризику на який наражається банк. При виборі стратегії управління ліквідністю банк повинен враховувати:

•S витрати на забезпечення ліквідності;

•S можливість щоденного залучення нових депозитів та пролонгування своїх зобов'язань, строк сплати яких настає.

Загальна стратегія управління активами і пасивами банку визначається спостережною радою банку, а за її реалізацію відповідає правління банку.

Координацію діяльності різних підрозділів банку щодо управління ліквідністю здійснює управління активно - пасивних операцій.

У випадку виникнення проблем із ліквідністю внутрішній аудитор має звернути увагу на правильність визначення потреби у ліквідних коштах. У світовій банківській практиці є такі методи оцінювання потреби у ліквідних коштах:

S метод фондового пулу (оцінювання надходжень і платежів);

/ метод структурування фондів (поділу джерел фінансування);

•S метод показників ліквідності.

Кожний з методів базується на певних принципах І дає набли­жену оцінку суми ліквідних коштів, які необхідні банку в даний момент.

Метод фондового пулу - це зіставлення загальної потреби у ліквідних коштах з наявними джерелами їх надходження, які пере­бувають у розпорядженні банку. Усі надходження розглядаються як єдиний пул без диференціації за джерелами фінансування.

198

Під час оцінювання потреби банку в ліквідних коштах врах<ь вуються не тільки фактичні, а й очікувані грошові потоки

У разі використання методу структурування фондів необхщиг

S розподілити всі ресурси за джерелами формування залежно від терміну їх залучення;

S за кожним із джерел встановити вимоги щодо збереження фіксованої частки ресурсів у ліквідній формі: для стабільних джерел ця частка може становити 10-15%, для мінливих вкладів і неде-позитних зобов'язань - 25-30%, для зобов'язань за "гарячими гроши­ма", що чутко реагують на зміну процентних ставок - 80-90%;

S розподілити кошти кожного джерела на фінансування відповідних активів.

Метод показників ліквідності. Управління ліквідністю банку може здійснюватись за допомогою розрахунку певних показників, які характеризують рівень забезпеченості банку ліквідними коштами. Внутрішній аудитор порівнює значення обчислених коефіцієнтів із нормативами, середньогалузевими показниками або з рівнем, визна­ченим банком, виходячи з практичного досвіду.

Для перевірки правильності визначення потреби у ліквідних коштах внутрішній аудитор може використовувати як нормативні, так і оціночні показники (рис. 3.25). За нормативними показниками банк може встановити більш жорсткі значення, ніж це передбачено нормативами НБУ, оскільки банк повинен працювати із ліквідністю набагато вищою за нормативну.

Зовнішні показники

Внутрішні показники
Норматив Н1.2			Норматив Н1.3

Рис. 3.25. Показники ліквідності комерційного банку

199

Вибір показників для оцінки стану та потреби у ліквідних коштах кожний банк визначає самостійно (табл. 3.8)

Таблиця 3.8 Показники оцінки стану ліквідності комерційного банку

№ з/п	Назва показника	Алгоритм розрахунку	Значення
1	2	3	4
1	Нормативні	Н 1 - норматив миттєвої ліквідності	й: 20%
	показники	Нп = Ккр + Ка /Пр; Ккр+Ка - кош-
		ти на коррахунках в інших банках +
		банкноти та монети в касі банку
		+ банкноти та монети в касі без-
		балансових установ банку + банк-
		ноти та монети у обмінних пунк-
		тах, банкоматах; банкноти та моне-
		ти, інкасованої грошової виручки,
		яка підлягає зарахуванню на рахун-
		ки клієнтів + банкноти та монети в
		дорозі + (дорожні чеки в касі банку,
		безбалансових установ банку, в об-
		мінних пунктах, в дорозі) • 0,5
		Пр - поточні рахунки
1.2	Н2 - норматив	А 3x100%, де:	й 100%
	загальної	А - активи банку
	ліквідності	3 - зобов'язання банку
1.3	НЗ - доля ви-	НЗ = Ва/Ра*100%,де	*20%
	соколіквідних	Ва - високоліквідні активи:
	активів в	* банкноти І монети, дорожні чеки,
	робочих	банківські метали, кошти НБУ;
	активах	" строкові депозити в НБУ;
		• казначейські та інші цінні папе-
		ри, що рефінансуються НБУ;
		* боргові цінни папери, що рефі-
		нансуються НБУ у портфелі банку
		на інвестиції;
		• кошти в інших банках.
		Ва - зменшується на суму резервів
		під знецінення боргових цінних па-
		перів, що рефінансуються НБУ
		Ра - робочі активи

200

		, -------------------------- Закінчетт. тая™ І о
1	2	3	"4
•^	Оціночні показники
2.1	Доля первин­них резервів у депозитах (К1)	Первинні резерви (каса + коррахунок у центральному банку)	Не менше 5-10%
		Депозити
2.2	Доля первин­них та вторинних резервів у депозитах (К2)	Первинні + вторинні резерви	Не менше 1 5 ?S%
		Депозити
2.3	Співвідношен­ня наданих кредитів до депозитів	Надані кредити	Аналізується у динаміці: чим більше 1 тим ліквід­ність нижча
		— Депозити

Ліміти встановлюються у вигляді граничних значень норматив­них та оціночних показників ліквідності банку, а також лімітів на кредитування окремих банків.

Внутрішній аудитор перевіряє дотримання банком норматив­них та оціночних (внутрішніх) показників ліквідності.

У разі невиконання показників ліквідності аудитор аналізує фактори, що вплинули на цей процес, а саме:

• потреба в коштах на даний момент та на перспективу;

• прибутковість банку при заданому рівні ліквідності та очікувана;

• якість активів на цей момент та у майбутньому;

• можливість використання альтернативних джерел фінансування, тощо.

Підтримку миттєвої ліквідності банк може забезпечувати за рахунок залучення міжбанківського кредиту, або мобілізації коштів клієнтів на депозити, або шляхом реалізації ліквідних активів. Підтримка загальної ліквідності може здійснюватися банком через:

• реалізацію ліквідних активів;

• скорочення суми неліквідних активів;

• збільшення обсягу капіталу тощо.

201

Внутрішній аудитор має проаналізувати, чи не наражається банк на. ризик ліквідності, тобто ризик недостатності притоку гро­шових коштів для покриття їх відтоків.

Внутрішній аудитор повинен перевірити, чи здійснюється пла­нування потреби у ліквідних коштах та наскільки справджуються прогнози. При плануванні ліквідності слід враховувати зміни у поведінці клієнтів, яка відбувається в результаті зміни процентних ставок та валютних курсів.

З метою планування ліквідності банк щоквартально складає план грошових потоків та щомісяця, щотижня і щоденно - платіжний

календар.

Планування ліквідності банку ґрунтується на: - очікуваних макроекономічних прогнозах;

- даних про необхідний обсяг коштів на плановий період;

- прогнозах зміни облікової та ринкової ставки на ресурси;

- даних про собівартість залучених коштів;

- фактичних та очікуваних показниках розриву (дисбалансу) між строками та сумами до погашення зобов'язань і строками та сума­ми сплати за активами.

Розрахувати прогнозну потребу в ліквідних коштах можна за

формулою:

Зп~ Ап

Клп =

Акп

де Зп - зміна зобов'язань за період; Ап - зміна активів за період; Акп - передбачений обсяг активів із коливаною відсотковою

ставкою; Клп - коефіцієнт прогнозної ліквідності.

або

Загальна потреба банку в коштах для забезпечення зобов'язань за період

Клп =

Загальна сума активів, пов'язаних із коливаною

відсотковою ставкою * 100

Цей коефіцієнт вказує на те, яка частина зобов'язань не буде забезпечена ліквідними активами.

Для розрахунку цього коефіцієнта необхідно скласти таблицю, в якій активи та пасиви розраховуються на перспективу як різниця між фактичними залишками коштів за мінусом передбачених змін.

202

Аналіз ліквідності банку може здійснюватися аудитором на основі форми звітності № 631, в якій активи та пасиви подані з розбивкою за строками, що залишилися до їх погашення Слід відстежувати великі суми зобов'язань, строк сплати за якими настає в найближчому майбутньому і не узгоджений зі строком або сумами повернення коштів з активних вкладень банку. У таких випадках банку необхідно або вдатися до пролонгації пасивів, або спробувати погасити частку активів.

Внутрішній аудитор повинен впевнитися, що керівництво банку отримує точну інформацію про повернення активів та пасивів для прийняття рішення про необхідні коригування з метою забезпе­чення належного рівня ліквідності.

За результатами проведення перевірки підрозділу, на який покладені повноваження щодо управління ліквідністю внутрішній аудитор готує інформацію про наявність проблем з ліквідністю. При цьому увага акцентується на тих факторах, які негативно вплинули або можуть вплинути на ліквідність та на заходи, які можна вжити для запобігання їх дії.

Контрольні запитання

1. Що являє собою ліквідність банку та які фактори на неї впливають ?

2. Яких стратегій може дотримуватися банк в процесі управління ліквідністю та які характерні ознаки кожної з них?

3. Які показники ліквідності Ви знаєте та як вони розраховуються?

4. На яких питаннях має зосередити увагу внутрішній аудитор при оцінці ефективності управління ліквідністю банку?

Дискусійні питання

^ Розгляньте ситуацію, коли нормативні показники ліквідності НБУ виконуються, а внутрішні - ні. Яким чином на це має відреагувати внутрішній аудитор банку?

^ У результаті проведення внутрішнього аудиту підрозділу управ­ління активно-пасивних операцій було виявлено, що внутрішньс технологічний контроль за управлінням ліквідністю банку є слао-ким. На підставі яких фактів, внутрішній аудитор мав зробити такий висновок?

203