8.2. Внутрішній аудит стратегій функціональних підсистем банку

Все частіше стратегія людського фактору стає головною, адже є єдино можливою для практичного старту стратегічних змін.

До стратегій функціональних підсистем належать: маркетин­гова стратегія, стратегія управління персоналом, фінансова стратега та інші. Стратегія управління персоналом - це підсистема загальної корпоративної стратегії банку, яка передбачає наявність довгострокової програми конкретних дій щодо використання і розвитку його кадрового потенціалу.

У кожному комерційному банку має бути розроблена стратегія управління персоналом, яка визначає стратегічні та оперативні засади Управління людськими ресурсами.

Стратегія полягає у здійсненні стратегічного планування та Управління персоналом банку (стратегічний фокус).

231

Оперативний фокус стратегії - це запровадження низкц р_егу, лярних заходів, спрямованих на управління людськими Ресур_Сами

банку.

У плані та стратегії мають бути визначені процедури:

• набору;

• відбору;

• навчання;

• оплати праці;

• оцінки ефективності управління персоналом;

• подальшого розвитку персоналу. Завданням внутрішнього аудиту є:

• визначення об"єктів аудиту залежно від рівня ризику на основі аналізу існуючої документації та проведення співб_есі_ди Із працівниками служби управління персоналом;

• оцінка достатності контролю за реалізацією стратег^ утгоав-ління персоналом з боку відповідного підрозділу.

Внутрішнього аудитора мають цікавити питання чи:

• відповідає комплексна програма підготовки персон^,, _мет-

діяльності банку;

• виникають трудові конфлікти і скарги та як сл^ж§_{а упоав}. ління персоналом і керівники функціональних шдроздщ|_в „„ _ue

реагують;

• вирішуються спірні питання, що виникають у проц_Єс- _ОО5_ОТИ

окремих функціональних підрозділів банку;

• здійснюються профілактичні заходи щодо запобі_Гання никпення конфліктних ситуацій у трудових колективах;

• здійснений опис робочих місць;

• визначені функціональні обов'язки працівників бац_ку.

• розроблені кваліфікаційні вимоги до кожної гру^' _СПЄІІ;, лістів банку (економістів, начальників відділів, управлінь тощоу

• проводиться оцінка ефективності роботи окремих підпозділів банку та стимулювання їх працівників залежно від результатів

діяльності;

• переглядаються періодично функціональні обоь'я^

.,. . „ . ^л*ки та ква-

ліфікаційні характеристики;

• визначає служба управління персоналом разом ;.

,- ... ІЗ ІНШИМИ

структурними підрозділами банку критерії ефективно^ _П0б₀ти відповідно до функціональних обов'язків фахівців банку;

• здійснюється аналіз плинності кадрів та з'ясовую-*, _г ни та розробляються заходи щодо її зниження;

232

• існує план підвищення кваліфікації персоналу щ> всіх кате-горіях спеціалістів банку;

• виконується цей план;

• має банк програму відбору, просування та розстановки кадрів по основних ключових позиціях;

• діє в банку система мотивації, яка забезпечувала б адекватну компенсацію витраченої праці;

• чітко визначені вигоди усіх співробітників за результатами своєї роботи.

Якщо об'єктом уваги внутрішнього аудитора є підвищення кваліфікації персоналу, то необхідно з'ясувати чи:

• визначається потреба у навчанні;

• встановлені цілі навчання;

• розроблені критерії оцінки персоналу;

• порівнюються результати навчання із критеріями оцінки. Внутрішній аудитор має переглянути:

• особові справи співробітників банку;

• базу даних щодо управління персоналом;

• інформацію щодо обліку робочого часу;

• матеріали атестації співробітників банку;

• штатний розклад;

• документи, що засвідчують право співробітників на пільги та компенсації;

• умови відряджень працівників банку тощо.

Фінансова стратегія - це підсистема корпоративної стратегії, яка представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій щодо мобілізації та використання фінансових ресурсів як в цілому банком, так і окремими його підрозділами.

Стратегію відображено у фінансових планах банку, до яких можна віднести:

• плановий баланс;

• бюджет;

• план руху грошових потоків;

• план руху акціонерного капіталу.

Плановий баланс - це плановий документ банку, який визначає основні пропорції між окремими статтями його активів пасивів. При розробці планового балансу необхідно враховуваті норми та нормативи за статтями активів та пасивів, визначені внутрішніми положеннями банку.

233

Бюджет - це формалізоване, кількісне повідомлення про очіку­вання менеджменту з приводу майбутніх доходів, грошових потоків і загального фінансового стану банку.

У загальному вигляді бюджет можна представити у вигляді плану доходів і витрат як банку в цілому, так і по його окремих підрозділах.

План руху грошових потоків - це різниця між грошовими припливом та відтоком в певний період часу. Грошовий приплив - це кошти, отримані банком у певний період часу. Грошовий відтік - це платіж, який здійснюється банком у певний період часу.

План руху акціонерного капіталу - це процес планування джерел формування капіталу банку.

Завдання внутрішнього аудиту - оцінити систему контролю за виконанням вищезазначених планів. Аналіз цих планів здійснює відповідний функціональний підрозділ банку (планово-економічний, фінансовий або аналітична служба). Внутрішній аудитор має лише уточнити, чи існують проблеми, пов'язані з реалізацією фінансової стратегії. Якщо такі проблеми є, то доречно з'ясувати причини їх появи та запропонувати систему заходів щодо їх ліквідації.

У процесі стратегічного аудиту внутрішній аудитор може скористатися такою анкетою (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Анкета внутрішнього аудиту стратегічного управління банком

№ з/п	Перелік питань	Так	Ні
1 2		3	4
1	Чи здійснюється в банку аналіз зовнішнього середовища?
2	Чи проводиться оцінка сильних та слабких сторін діяльності банку?
3	Чи досягає банк поставлених цілей?
4	Чи дотримується банк визначеної місії?
5	Чи розробляються та оцінюються альтернативні стратегії по основних підсистемах банку?
6	Чи здійснюється контроль за реаіізацією страте­гічних завдань окремими підрозділами банку?

Закінчені

конкретних бізнес-планів?

10

11

11.1

п.:

Чи стратегія банку є:

правильною; ситуаційною; унікальною?

Чи враховуються загрози та додаткові можливості банку, пов'язані зі змінами зовнішнього сере­довища?

Чи досягае_банк^онкретних переваг на ринку:

сьогодні;

у майбутньому.

Обгрунтований стратегічний план та дієвий контроль за його виконанням з боку функціональних підрозділів та внутрішнього аудиту є запорукою успішного та динамічного розвитку банку в майбутньому.

Контрольні запитання

•

і стратегії належать до стратегій функціональних підсистем

банку?

Яким чином внутрішній аудитор оцінює стратегію управління персоналом банку?

Іо таке фінансова стратегія банку та які завдання постають ^ перед внутрішнім аудитором при погляді?

^ питання можуть міститися в анкеті внутрішнього аудиту стратегічного управління банком ?

234

235

ВИРОБНИЧІ СИТУАЦІЇ

Виробнича ситуація №1

Вам пропонується розробити правила організації внутрішнього аудиту в комерційному банку за наступною схемою:

1. Вступ

2. Цілі і задачі служби внутрішнього аудиту

3. Предмет і об 'єкт внутрішнього аудиту

4. Принципи роботи внутрішнього аудиту

5. Напрямки діяльності служби внутрішнього аудиту

6. Права та обоє 'язки служби внутрішнього аудиту

7. Бюджет служби внутрішнього аудиту

Прийміть до відома!

Ідея створення правил базується на концепції інтенсифікації маркетингових зусиль¹, коли вважається, що споживачі не будуть ку­пувати товар установи в достатній кількості, якщо вона не докладе значних зусиль в сфері збуту і стимулювання. У нашому випадку бан­кіри є споживачами, які купують послуги, що надає служба внут­рішнього аудиту. Таким чином, служба внутрішнього аудиту повинна самостійно докладати значних зусиль у сфері збуту і стимулювання своїх послуг. Сучасні служби внутрішнього аудиту не вичерпали у повному обсязі свої можливості. Правила організації внутрішнього аудиту надають внутрішнім аудиторам почуття власної гідності і розкривають шляхи реалізації їх потенціалу, що підносить їх авторитет в очах керівництва.

Правила націлені на тлумачення основних організаційних мо­ментів для запровадження механізму внутрішнього аудиту. Структура правил - це перелік проблем, які потребують першочергового роз­в'язання з боку керівництва при запровадженні служби внутрішнього аудиту. Узгодженість реального організаційного стану внутрішнього аудиту в комерційному банку з цими правилами є однією з необ­хідних умов ефективного функціонування цієї служби.

¹ Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. В.Б. Боброва. Под обш. Е.М.Пеньковой. -М: Прогресе, 1991.

236

Виробнича ситуація № 2

У посадовій інструкції аудитора банку міститься таке форму­лювання: "Аудитор банку є спеціалістом, який проводить внутрішній аудит з питань дотримання і виконання чинного законодавства України, нормативних актів НБУ, правильності проведення операцій,

обліку і достовірності звітності в банку та його структурних

підрозділів

1. Чому це визначення можна вважати неповним?

2. На яких аспектах діяльності внутрішнього аудиту в ньому наголошується?

3. Які важливі аспекти діяльності внутрішнього аудитора не знайшли відображення у цьому визначенні?

Виробнича ситуація № З

Капітал банку повністю належить державі. Але згідно зі статутом банк не несе відповідальності по зобов'язаннях держави, так само і держава не несе відповідальності по зобов'язаннях банку (за винятком особливо обумовлених випадків).

У банку функціонує затверджене правлінням "Положення про управління внутрішнього аудиту і ревізій". Банк вважає за доцільне виділити ревізійну направленість управління через великі обсяги документальних перевірок. Банк має близько ЗО філій. Комплексні перевірки філій є найбільш потужним напрямком діяльності управління. Фактично управління організаційно складається з ревізійного відділу і відділу внутрішнього аудиту, а до звітів про стан внутрішнього аудиту включається діяльність обох підрозділів. Як правило, відділ внутрішнього аудиту виконує аудиторські перевірки в головному банку, а ревізійний відділ спеціалізується на комплексних ревізіях філій. Діяльність управління внутрішнього аудиту і ревізій підпорядкована голові правління. Доповіді про виконання окремих завдань та наказів заслуховуються на засіданнях правління банку.

Начальник управління обіймає цю посаду з моменту створення ревізійної служби банку. Начальник відділу внутрішнього аудиту є ^водночас заступником начальника управління. У відділі внутрішнього ^аУдиту працює три аудитори. Ревізійний відділ очолює головний Ревізор. До складу відділу входять три ревізори і юрисконсульт. Відкрито посаду діловода. У філіях також існують три посади ^ВнУтрішнього аудитора. Усі фахівці мають вищу спеціальну освіту.

237

Стаж роботи в банківській системі понад 10 років мають д_&а спеціалісти, у т.ч. начальник управління - понад три роки; три спеціалісти - до трьох років; п"ять спеціалістів - менше двох років.

Як ви оцінюєте організаційну модель служби внутрішнього аудиту в даному банку? Прокоментуйте викладену ситуацію.

Виробнича ситуація № 4

На основі внутрішнього звіту про активи і пасиви, чутливі до зміни відсоткової ставки, внутрішній аудитор мас перевірити, чи пра­вильно визначений ризик відсоткової ставки та скласти відповідний аудиторський звіт.

№ з/п	Чутливі активи	Чутливі пасиви, од.	Геп (+,-), од.	Куму­лятив­ний, (+,-), од.	Індекс відсот­кового ризику, %
	Наступні 24 год.	24	ЗО
	Від 24 год. до 7 днів	250	220
	Від 7 днів до ЗО днів	556	260
	Від 1 міс. до 3 міс.	300	420
	Від 3 міс. до б міс.	200	390
	Від 6 міс. до 9 міс.	160	100
	Від 9 міс. до 1 року і т.д	60	84
	Усього працюючих активів	2000

Примітка: Індекс відсоткового ризику розраховується як спів­відношення кумулятивного гепу та працюючих активів.

238

ТЕСТИ

\. Спільними завданнями внутрішніх та зовнішніх аудиторів е-

а) тестування внутрішнього контролю;

б) визначення керованості банку;

в) все вищезазначене є вірним;

г) вірної відповіді немає.

2. Між внутрішніми і зовнішніми аудиторами повинен бути:

а) постійний зв'язок і спілкування;

б) допомога в процесі проведення перевірок;

в) вивчення матеріалів перевірок, проведених кожним із суб'єктів аудиту;

г) всі відповіді є вірними.

Що входить до компетенції зовнішнього аудитора?

а) доцільність використаних внутрішнім аудитором процедур;

б) вивчення матеріалів внутрішніх перевірок;

в) оцінка адекватності висновків, зроблених внутрішнім аудитором;

г) все вищезазначене є вірним;

д) вірної відповіді немає.

Зовнішній аудитор:

а) дублює роботу внутрішнього аудитора;

б) не дублює роботу внутрішнього аудитора.

. Стандарти внутрішнього аудиту, розроблені Міжнародним інсти­тутом внутрішніх аудиторів, стосуються:

а) тільки комерційних банків;

б) тільки кредитних організацій;

в) всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

г) всіх фінансово-кредитних інститутів.

•Незалежність (стандарт 100) досягається завдяки:

а) організаційному статусу служби внутрішнього аудиту;

б) об'єктивності;

в) все вищезгадане є вірним;

^г) немає вірної відповіді.

Стаж робота в банківській системі понад 10 років мають два спеціалісти, у т.ч. начальник управління - понад три роки; три спеціалісти - до трьох років; п'ять спеціалістів - менше двох років.

Як ви оцінюєте організаційну модель служби внутрішнього аудиту в даному банку? Прокоментуйте викладену ситуацію.

Виробнича ситуація № 4

На основі внутрішнього звіту про активи і пасиви, чутливі до зміни відсоткової ставки, внутрішній аудитор мас перевірити, чи пра­вильно визначений ризик відсоткової ставки та скласти відповідний аудиторський звіт.

№ з/п	Чутливі активи	Чутливі пасиви, од.	Геп (+,-), од.	Куму­лятив­ний, (+,-), од.	Індекс відсот­кового ризику, %
	млн грн
	Наступні 24 год.	24	ЗО
	Від 24 год, до 7 днів	250	220
	Від 7 днів до ЗО днів	556	260
	Від 1 міс. до 3 міс.	300	420
	Від 3 міс. до 6 міс.	200	390
	Від 6 міс. до 9 міс.	160	100
	Від 9 міс. до 1 року і т.д	60	84
	Усього працюючих активів	2000

Примітка: Індекс відсоткового ризику розраховується як спів­відношення кумулятивного гепу та працюючих активів.

ТЕСТИ

1. Спільними завданнями внутрішніх та зовнішніх аудиторів є:

а) тестування внутрішнього контролю;

б) визначення керованості банку;

в) все вищезазначене є вірним;

г) вірної відповіді немає.

2. Між внутрішніми і зовнішніми аудиторами повинен бути:

а) постійний зв'язок і спілкування;

б) допомога в процесі проведення перевірок;

в) вивчення матеріалів перевірок, проведених кожним із суб'єктів

аудиту;

г) всі відповіді є вірними.

3. Що входить до компетенції зовнішнього аудитора?

а) доцільність використаних внутрішнім аудитором процедур;

б) вивчення матеріалів внутрішніх перевірок:

в) оцінка адекватності висновків, зроблених внутрішнім аудитором;

г) все вищезазначене є вірним;

д) вірної відповіді немає.

4. Зовнішній аудитор:

а) дублює роботу внутрішнього аудитора;

б) не дублює роботу внутрішнього аудитора.

5. Стандарти внутрішнього аудиту, розроблені Міжнародним інсти­тутом внутрішніх аудиторів, стосуються:

а) тільки комерційних банків:

б) тільки кредитних організацій:

в) всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

г) всіх фінансово-кредитних інститутів.

6. Незалежність (стандарт 100) досягається завдяки:

а) організаційному статусу служби внутрішнього аудиту: 6} об'єктивності;

в) все вищезгадане с вірним;

г) немас вірної відповіді.

238

239

7. Стандарт 100 "Незалежність" не передбачає розкриття інформації

щодо:

а) підзвітності служби внутрішнього аудиту безпосередньо спостережній раді банку;

б) невиконання службою внутрішнього аудиту адміністративної та операційної роботи;

в) виконання службою внутрішнього аудиту своєї роботи за відсутності тиску з будь-якого боку;

г) незалежності від зовнішніх аудиторів.

8. Стандарт 120 "Об'єктивність" це:

а) особиста зацікавленість внутрішнього аудитора у правдивості висвітлення результатів перевірки;

б) відстоювання власної думки щодо об'єкта перевірки;

в) всебічна обізнаність щодо застосування стандартів обліку та аудиту;

г) надання зовнішнім аудиторам інформації, достатньої для розу­міння методів, засобів та термінології, які використовуються внутрішніми аудиторами.

9. Стандарт 200 "Професіоналізм" передбачає:

а) сертифікацію кожного аудитора;

б) постійне підвищення кваліфікації аудитора;

в) виконання аудитором роботи, спрямованої на досягнення бан­ком стратегічної мети і завдань:

г) проведення тестування діяльності працівників служби внут­рішнього аудиту.

10. Стандарт 500 "Результати повідомлення" передбачає ознайом­лення з результатами перевірки:

а) правління банку;

б) голови правління банку;

в) спостережної ради банку;

г) правління і спостережної ради банку одночасно.

11. При оцінці процесу управління активно-пасивними операціями банку внутрішній аудитор повинен (навести невірну відповідь):

а) добре розуміти характер діяльності банку;

240

б) мати навички фінансового менеджменту банку

в) мати досвід роботи у цій сфері не менше трьох років.

12. Під час внутрішнього аудиту фінансового менеджменту банку необхідно:

а) вивчити та оцінити внутрішні положення і процедури банку та їх виконання;

б) проаналізувати та оцінити інформаційні системи управління-

в) розглянути та оцінити фінансові ризики, на які наражається банк;

г) всі відповіді є вірні,

13. Внутрішній аудитор оцінює достатність ліквідності банку, врахо­вуючи такі фактори (вказати невірну відповідь):

а) потреби в коштах у минулому та майбутньому;

б) якість активів у данин момент та на перспективу;

в) поточний стан ліквідності;

г) зміну облікової ставки НБУ.

14. Внутрішній аудитор має проаналізувати вплив на ліквідність дії непередбачених факторів, а саме:

а) зниження загального рейтингу банку;

б) зміна керівництва банку;

в) все вищезазначене є вірним;

г) все вищезазначене не є вірним.

15. При оцінці ризику відсоткової ставки внутрішній аудитор має розглянути:

а) ступінь ризику;

б) якість управління ризиком;

в) контроль за рівнем ризику;

г) все вищезазначене с вірними;

д) все вищезазначене не є вірним.

16. Системи визначення ризику відсоткової ставки, обсяги ау­диторських перевірок та висновки щодо відповідного підрозділу залежать від:

а) розміру банку;

241

б) ступеня складності операцій банку;

в) ризику відсоткової ставки, який банк вважає допустимим;

г) все вищезазначене є вірним;

д) вірної відповіді немає.

17. При оцінці позиції ризику відсоткової ставки внутрішній аудитор не повинен:

а) досліджувати наявність неузгодженості між активами і пасивами, чутливими до зміни відсоткової ставки;

б) з'ясовувати, чи прогнозує банк різкі зміни відсоткових ставок, чи регулярно переглядає ці прогнози та чи викладено це у відповідних документах;

в) проводити аналіз звітів про активи і зобов'язання, що чутливі до зміни відсоткової ставки;

г) переглядати програму капіталізації банку.

18. Служба внутрішнього аудиту в банку виконує такі функції:

• координаційну;

• інформаційну;

• контрольну;

• захисну;

• аналітичну;

• консультативну;

• управлінську;

• всі відповіді є вірними.

19. До завдань служби внутрішнього аудиту не належать:

• перевірка дотримання внутрішніх положень банку;

• надання рекомендацій посадовим особам щодо підвищення ефективності банківської діяльності;

• комплектування кадрами функціональних підрозділів банку;

• участь у розробці внутрішніх документів банку.

20. Служба внутрішнього аудиту в банку несе відповідальність за:

• неефективність роботи підрозділів банку;

• повернення підрозділам документів;

242

• збереження банківської таємниці;

• викривлення результатів аудиторської перевірки:

• всі відповіді є вірними.

21. Чисельність співробітників служби внутрішнього аудиту в банку визначається за такими факторами:

• розміром власного капіталу банку;

• вимогами Національного банку України;

• розгалуженістю та кількістю філій банку;

• завданнями внутрішнього аудиту банку;

• всі відповіді є вірними

22. До внутрішніх аудиторів ставляться такі вимоги:

• кваліфікаційні; " організаційні;

• дисциплінарні;

• все зазначене є вірним.

243

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ВНУТРІШНЬОГО АУДИТОРА БАНКУ

Терміни подано за абеткою, складові поняття наводяться, починаючи з іменника. Після обороту "те ж, що" наводиться посилання на повний або майже повний синонім терміна. Після слів "Див. також" наводяться:

• посилання на інші терміни, що також тлумачать це поняття;

• посилання на близькі і родинні терміни, що розширюють і поглиблюють тлумачення цього терміна.

АНАЛІЗ -- це метод дослідження, що полягає в розгляді окремих сторін, властивостей, складових предмета аналізу. В аудиті метою аналізу бухгалтерської звітності економічного суб'єкта є надання можливості аудиторові на основі аудиторських процедур констатувати, чи є така бухгалтерська звітність достовірною.

Див. також: ВІРОГІДНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПРОЦЕДУРА АНАЛІТИЧНА; ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА.

АСИСТЕНТ АУДИТОРА - це фізична особа, яка, як правило, не атестована на право здійснення аудиторської діяльності, що бере участь в аудиторській перевірці, є помічником аудитора і працює під його керівництвом.

Див. також: АТЕСТАЦІЯ; АУДИТОР; ПЕРЕВІРКА АУДИ­ТОРСЬКА; ЕКСПЕРТ.

АТЕСТАЦІЯ в аудиті - це перевірка кваліфікації фізичних осіб, що виявили бажання займатися аудиторською діяльністю, із видачею кандидатам, що успішно здали необхідні кваліфікаційні іспити (пройшли кваліфікаційні випробування), документа - кваліфікацій­ного атестата аудитора встановленого зразка.

Див. також: ДІЯЛЬНІСТЬ АУДИТОРСЬКА.

АУДИТ - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторсь­ких організацій) щодо здійснення незалежних перевірок бухгал­терської звітності, платіжної-розрахункової документації, податкових декларацій, інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів з метою встановлення достовірності бухгалтерської звітності

244

і відповідності здійснених ними фінансових і господарських операцій чинним нормативним актам.

Див. також: ДІЯЛЬНІСТЬ АУДИТОРСЬКА- ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА.

АУДИТ ВНУТРІШНІЙ - це організована на економічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована Його внут­рішніми документами система моніторингу щодо дотримання вста­новленого порядку ведення бухгалтерського обліку і надійності функціонування системи внутрішнього контролю.

Див. також: АУДИТОР ВНУТРІШНІЙ; СИСТЕМА ВНУТРІШ­НЬОГО КОНТРОЛЮ; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ; АУДИТ; ДІЯЛЬ­НІСТЬ АУДИТОРСЬКА;

АУДИТ ЗОВНІШНІЙ - термін, який використовується для того, щоб розмежувати діяльність зовнішнього (по тексту -"АУДИТОРА") і внутрішнього аудитора і відокремити зовнішній аудит (по тексту - "АУДИТ") від внутрішнього.

Див. також: АУДИТ; АУДИТ ВНУТРІШНІЙ; АУДИТОР; АУДИТОР ВНУТРІШНІЙ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА.

АУДИТОР ВНУТРІШНІЙ співробітник підрозділу

внутрішнього аудиту, організованого банком.

Див. також: АУДИТ ВНУТРІШНІЙ.

ВИЯВЛЕННЯ ПОДІЙ І ФАКТІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА БУХГАЛТЕРСЬКУ ЗВІТНІСТЬ - документальна фіксація подій або фактів наявності змін, дій, операцій, що істотно впливають на бухгалтерську звітність, але не відображені в первісне поданій аудитору документації бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності.

Див. також: АУДИТОР; ДОКУМЕНТАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬ­КОГО ОБЛІКУ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; СУТТЄВІСТЬ;

ВІДМОВА ВІД ПІДГОТОВКИ ВИСНОВКУ АУДИТОРА -

висловлена у письмовому вигляді за формою, визначеною певними правилами (стандартами) аудиторської діяльності, думка аудитора про те, що вплив обмеження обсягу аудиту є настільки істотним, що

аудитор не в змозі отримати аудиторські докази, достатні для підготовки безумовно позитивного висновку аудитора, негативного

висновку або умовно позитивного висновку, а також у випадку, коли в ході аудиту виникли обставини, що порушують принцип незалежності аудитора.

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР; ДОКАЗИ АУДИТОРСЬКІ; ВИСНОВОК АУДИТОРА; ДУМКА АУДИТОРА; НЕЗАЛЕЖНІСТЬ АУДИТОРА; ОБМЕЖЕННЯ ОБСЯГУ АУДИТУ; ПРАВИЛА (СТАНДАРТИ) АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; СУТТЄВІСТЬ.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРА - санкції, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням аудитором своїх обов'язків. Форми і види відповідальності визначаються чинним законодавством і угодою між сторонами.

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР.

ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА:

1) у широкому розумінні - це засіб проведення аудиторської перевірки, за яким аудитор перевіряє документацію бухгалтерського обліку банку не загалом, а вибірково, дотримуючись при цьому вимог відповідного правила (стандарту) аудиторської діяльності;

2) у вузькому розумінні - це перелік певним чином відібраних елементів сукупності, що перевіряється, з метою їхнього вивчення.

Див. також: ДОКУМЕНТАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІ­КУ; ОБСЯГ ВИБІРКИ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА; СУКУП­НІСТЬ, ЩО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ; ПРЕДСТАВНИЦТВО ВИБІРКИ.

ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ - невірне відображення і подання даних бухгалтерської звітності у зв'язку з порушенням з боку персоналу економічного суб'єкта встановлених нормативними документами України правил ведення й організації бухгалтерського обліку і підготовки бухгалтерської звітності.

Див. також: АУДИТОР; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПОМИЛКА У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ НЕНАВ­МИСНЕ - викривлення бухгалтерської звітності, що виникло внас­лідок ненавмисних дій або бездіяльності персоналу об'єкта, що перевіряється.

Див. також: ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА.

246

ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ НАВ МИСНЕ - викривлення бухгалтерської звітності, _що виникло внаслідок навмисних дій або бездіяльності персоналу об'єкта зроблено в корисних цілях для того, щоб ввести в оману керівництво банку.

Див. також: ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ-ШАХРАЙСТВО; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; КОРИСТУВАЧ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ.

ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ СУТ­ТЄВЕ — викривлення бухгалтерської звітності, що має суттєвий характер, тобто значно впливає на її достовірність.

Див. також: ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОС­ТІ; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; СУТТЄВІСТЬ.

ВИСНОВОК ВНУТРІШНЬОГО АУДИТОРА - документ

встановленого зразка, який засвідчує думку аудитора про об'єкт, що перевіряється і відповідність порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, встановленим чинними нормативними актами України та направляється правлінню або спостережній раді банку. Форма і зміст висновку аудитора повинні відповідати внутрішнім стандартам аудиторської звітності.

Див. також: ДУМКА АУДИТОРА; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕР­СЬКА; КОРИСТУВАЧ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА результати роботи експерта, викладені у письмовому вигляді.

Див. також: ЕКСПЕРТ.

ГРУПА АУДИТОРСЬКА - група осіб, що включає керівника групи, аудиторів, асистентів аудитора, експертів, стажистів і технічних робітників, якщо вони є або не є співробітниками даної організації, що бере особисту участь у проведенні аудиторської перевірки даного банку.

Див. також: АСИСТЕНТ АУДИТОРА; АУДИТ; АУДИТОР; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА; ЕКСПЕРТ,

ДАТА ЗВІТНА - дата, станом на яку банк повинен складати бухгалтерську звітність.

Див. також: ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА.

ДАТА ПІДГОТОВКИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ -

дата закінчення роботи в банку по складанню бухгалтерської звітності за звітний період.

Див. також: ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПЕРІОД ЗВІТНИЙ.

ДАТА ПІДПИСАННЯ ВИСНОВКУ АУДИТОРА дата, проставлена на аудиторському висновку при його підписанні, після якої припиняються усі вивчення інформаційних матеріалів, пов'язаних з аудитом, по закінченню якої в аудиторський висновок не може бути внесено жодних змін, не обговорених з об'єктом, що перевіряється.

Див. також: АУДИТ; ВИСНОВОК АУДИТОРА; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА.

ДАТА УПОРЯДКУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ

- останній календарний день у звітному періоді; дата, на яку закриваються рахунки, облікові регістри, складаються баланс і бухгалтерська звітність.

Див. також: ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА: ПЕРІОД ЗВІТНИЙ.

ДІЇ АУДИТОРА ПРИ ВИЯВЛЕННІ ВИКРИВЛЕНЬ ЗВІТ­НОСТІ - дії аудитора, що починаються з формування обґрунтованої думки про наявність або відсутність викривлень у звітності.

Див. також: АУДИТОР; ДУМКА АУДИТОРА; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПОМИЛКА У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ.

ДІЯЛЬНІСТЬ АУДИТОРСЬКА:

1) відповідно до закону про аудит - поняття, тотожне аудиту;

2) згідно з правилами (стандартами) аудиторської діяльності і досвіду роботи аудиторів - більш широке поняття, що визначає діяльність аудиторів, яка включає як власне аудит (аудиторську перевірку з метою оцінки системи внутрішнього контролю і визначення ризику діяльності), так і супутні аудитові послуги.

248

Див. також: АУДИТ: АУДИТОР: ПЕРЕВІРКА АУДИТОРІ КА; ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ.

ДОКАЗИ АУДИТОРСЬКІ - інформація, отримана аудитором у ході перевірки банку, що дозволяє зробити висновки і висловити власну думку аудитора з приводу того чи іншого питання. Аудиторські докази - це документальні джерела даних, документація бухгалтерського обліку, висновки експертів, а також дані з Інших джерел, відображені в робочих документах аудиторів.

Див. також: АНАЛІЗ; АУДИТОР; ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА; ДУМКА АУДИТОРА; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ; ЕКСПЕРТ.

ДОКУМЕНТАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ - сукуп­ність матеріальних носіїв інформації, що складається банком згідно з встановленими вимогами у ході ведення бухгалтерського обліку і містить:

а) первинні облікові документи;

б) зведені облікові документи;

в) регістри бухгалтерського обліку;

г) дані внутрішньої бухгалтерської звітності.

Див. також: ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; СИСТЕМА БУХ­ГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

ДОКУМЕНТАЦІЯ РОБОЧА АУДИТУ сукупність мате­ріальних носіїв інформації, що складається самим аудитором, співробітниками банку, що перевіряється, і третіх осіб за запитом аудитора до початку, в процесі і після завершення аудиторської перевірки і повинна містити відомості, необхідні для підготовки достовірного звіту і висновку аудитора, а також для можливості здійснення поточного і наступного контролю якості аудиту. Вимоги до форми й змісту такої документації повинні відповідати поло­женням, правилам (стандартам) аудиторської діяльності.

Див. також: АУДИТОР; ВИСНОВОК АУДИТОРА; ІНФОР­МАЦІЯ АУДИТОРА ПИСЬМОВА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕ­ДЕННЯ АУДИТУ; КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТУ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА.

ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ - такий ступінь точності даних бухгалтерської звітності, який дозволяє компетентному користувачу робити на їх основі правильні висновки

249

про результата діяльності банку і приймати відповідні рішення. Думка аудитора про достовірність бухгалтерської звітності повинна грунтуватися на оцінці аудиторською організацією відповідності цієї звітності нормативним актам, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку і підготовку звітності.

Див. також: ДУМКА АУДИТОРА; ОБЛІК БУХГАЛ­ТЕРСЬКИЙ.

ДУМКА АУДИТОРА - викладений за встановленою формою висновок аудитора про систему внутрішнього контролю банку в цілому або деяких її частин, який аудитор зобов'язаний навести у своєму висновку, а також думка аудитора про достатність зібраних аудиторських доказів для підготовки висновку аудитора як такого. Аудитор у порядку, передбаченому внутрішнім регламентом, несе відповідальність за обгрунтованість і вірність своєї думки.

Див. також: АУДИТОР; ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ВИСНОВОК АУДИТОРА.

ЕКСПЕРТ в аудиті - це фахівець, що не перебуває у штаті аудиторської служби, має достатні знання І досвід з певної галузі або з певного питання, відмінного від бухгалтерського обліку і аудиту, і. за погодженням з аудиторською службою, робить висновок з цього питання. В якості експерта аудиторська організація може залучити для надання послуг спеціалізовану установу, що є юридичною особою.

Див. також: АУДИТ; ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБІРКИ - теж саме, що й РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБІРКИ.

ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ - складові системи внутрішнього контролю, встановлені керівництвом банку за окремими напрямками і етапами його діяльності для забезпечення ефективного і надійного управління нею.

Див. також: СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ.

ЗВІТ АУДИТОРА - теж саме, що й ІНФОРМАЦІЯ АУДИТОРА ПИСЬМОВА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ.

250

ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА - відображає майнове фінансове становище банку І результати його діяльності; складається на основі даних бухгалтерського обліку за результатами звітного періоду і за станом на звітну дату у встановленій формі.

Див. також: ДАТА ЗВІТНА; ПЕРІОД ЗВІТНИЙ- СУБ'ЄКТ ЕКОНОМІЧНИЙ; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

ЗНАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ - сукупність інформації про об'єкт що підлягає аудиту, а також безпосередньо про особливості функціонування цього об'єкта, що аудитор зобов'язаний одержати на етапі планування для належного виконання своїх обов'язків і може доповнювати на інших етапах аудиторської перевірки.

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР; ПЛАН АУДИТУ ЗАГАЛЬ­НИЙ; ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА.

ІНФОРМАЦІЯ АУДИТОРА ПИСЬМОВА ЗА РЕЗУЛЬ­ТАТАМИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ документ, адресований керівникам І (або) власникам банку, що містить докладні відомості про хід аудиторської перевірки, відзначених відхиленнях від установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, суттєвих порушеннях підготовки бухгалтерської звітності, а також інші дані, отримані в ході проведення перевірки і передбачені договором на проведення аудиту.

Див. також: ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПОМИЛКА У БУХГАЛТЕРСЬ­КОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТУ - методики і процедури, прийняті аудиторською службою для того, щоб її керівництво одержало розумну впевненість у тому, що в ході всіх аудиторських перевірок, проведених цією службою, виконуються вимоги правил, (стандартів) аудиторської діяльності й інших нормативних документів, що регулюють аудиторську діяльність в Україні.

Див. також: АУДИТ; ДІЯЛЬНІСТЬ АУДИТОРСЬКА; ПЕРЕ­ВІРКА АУДИТОРСЬКА.

251

КОНТРОЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ - те саме, що СЕРЕДОВИЩЕ КОНТРОЛЬНЕ.

КОНТРОЛЬНИЙ РИЗИК - те саме, що РИЗИК СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ в аудиті - один із його принципів, що зобов'язує забезпечувати цілісність документів, одержуваних або тих, що складаються аудитором в ході аудиторської діяльності і які він не має права передавати (як повністю, так і частково) будь-яким третім особам або розголошувати відомості, які вони містять без згоди керівника.

Див. також: АУДИТОР; ДОКУМЕНТАЦІЯ РОБОЧА АУДИТУ.

МАСШТАБ АУДИТУ - те саме, що й ОБСЯГ АУДИ­ТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ.

МАТЕРІАЛЬНІСТЬ -те саме, що й СУТТЄВІСТЬ.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ АУДИТОРА - один з принципів аудиту, що полягає у відсутності в аудитора при формуванні його думки фінансової, майнової, родинної або будь-якої іншої зацікавленості в об'єкті, що перевіряється, а також будь-якої залежності від третьої сторони керівників аудиторської служби або начальника відділу, що перевіряється. Вимоги до аудитора щодо забезпечення незалежності і критерію визначення того, що аудитор не є залежним, регламентуються нормативами внутрішньобанківської аудиторської діяльності.

Див. також: АУДИТОР; ДІЯЛЬНІСТЬ АУДИТОРСЬКА; ДУМКА АУДИТОРА.

ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ - упорядкована система збору, реєстрації і узагальнення інформації в грошовому виразі про майно і зобов'язання банку та їхній рух шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх фактів господарського життя.

Див також: СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.

ОБМЕЖЕННЯ ОБСЯГУ АУДИТУ - явні або неявні дії з боку представників об'єкта, що перевіряється, керівників аудиторської служби, від імені якої працює аудитор, направлені на перешкодження

проведенню вже розпочатої аудиторської перевірки в тому обсязі який аудитор вважає за необхідний для підготовки повноцінного аудиторського висновку або звіту.

Див. також: АУДИТОР; ВИСНОВОК АУДИТОРА- ІНФОР МАЦІЯ АУДИТОРА (ПИСЬМОВА) ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕ­ДЕННЯ АУДИТУ; ОБСЯГ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ; ПЕРЕ­ВІРКА АУДИТОРСЬКА.

ОБСЯГ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ являє собою оцінку аудитором кількості і глибини проведення аудиторських процедур, витрат часу, чисельності і складу фахівців для проведення повноцінної аудиторської перевірки і підготовки обгрунтованого висновку аудитора. Обсяг аудиторської перевірки визначається аудитором (аудиторською організацією) самостійно з урахуванням одержаної інформації про діяльність банку, прогнозування масштабу наступних робіт і супутніх аудиту послуг, передбачених договором з банком,

Див. також; АУДИТ; АУДИТОР; ВИСНОВОК АУДИТОРА; ЗНАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА; ПРОЦЕ­ДУРА АУДИТОРСЬКА; СУПУТНІ АУДИТУ ПОСЛУГИ.

ОБСЯГ ВИБІРКИ в аудиті - це кількість одиниць, що відби­раються аудитором із сукупності, що перевіряється.

Див. також: АУДИТОР; ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА, СУКУПНІСТЬ, ЩО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ.

ОЦІНКА в аудиті - це подання аудитора про кількісні і якісні характеристики банку.

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР.

ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА - захід, що полягає в збиранні, оцінці і аналізі аудиторських доказів, щодо становища об'єкта, який підлягає аудиту, результатом якого є думка аудитора про правиль­ність ведення бухгалтерського обліку і достовірність бухгалтерської звітності цього об'єкта.

Див. також: АНАЛІЗ; АУДИТ; АУДИТОР; ДІЯЛЬНІСТЬ АУДИТОРСЬКА: ДОКАЗИ АУДИТОРСЬКІ; ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ДУМКА АУДИТОРА; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

252

253

ПЕРІОД ЗВІТНИЙ - проміжок часу, що визначається нор­мативними документами з бухгалтерського обліку протягом якого відбувалися факти, які відображаються банком у бухгалтерському обліку і бухгалтерській звітності.

Див. також: ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА.

ПЛАН АУДИТУ ЗАГАЛЬНИЙ - логічний опис передбачу­ваного обсягу і характеру проведення аудиту, особливостей об'єкта і специфіки передбачуваної аудиторської перевірки, методів і тех­нічних прийомів, що використовуються.

Див. також: АУДИТ; ОБСЯГ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА;

ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ - один з обов'язкових етапів аудиту, що полягає у визначенні стратегії і тактики аудиту, обсягу ауди­торської перевірки, складанні загального плану аудиту, розробці програми і конкретних аудиторських процедур.

Див. також: АУДИТ; ОБСЯГ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ; ПЛАН АУДИТУ ЗАГАЛЬНИЙ; ПРОГРАМА АУДИТУ; ПРОЦЕДУ­РА АУДИТОРСЬКА.

ПОДІЇ, ЩО ВИНИКЛИ ДО ДАТИ УКЛАДАННЯ АУДИ­ТОРСЬКОГО ВИСНОВКУ - ситуації і факти господарського життя, що істотно змінюють уявлення про фінансовий стан об'єкта аудиту і результати його діяльності, відображені в бухгалтерській звітності на дату її складання.

Див. також: ДАТА СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ВИСНОВОК АУДИТОРА; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛ­ТЕРСЬКА; ФАКТ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ.

ПОМИЛКА В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТ­НОСТІ - ненавмисне порушення правильності даних обліку і звітності, що виникло в результаті арифметичних або логічних погрішностей в облікових записах, недогляду щодо повноти обліку або неправильного подання фактів господарської діяльності, наявності і стану майна, розрахунків і зобов'язань.

Див. також: ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

ПОМИЛКА ВИБІРКИ, ДОПУСТИМА в аудиті - це макси­мальне значення помилки (помилок) в бухгалтерському обліку або

254

звітності банку, виявленої аудитором в ході аудиторської вибірки t межах якої аудитор все ще може зробити висновок про достовірність в цілому тих даних, що підлягають перевірці в ході цієї вибірки.

Див. також: АУДИТОР; ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА- ПОМИЛ КА В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ.

ПОМИЛКА ВИБІРКИ, ОЧІКУВАНА в аудиті - приблизне, суб'єктивно оцінюване значення помилки (помилок) в бухгалтерсь­кому обліку або звітності банку, яке аудитор до початку аудиторської вибірки припускає виявити в ході її проведення.

Див. також: АУДИТОР; ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА; ПОМИЛ­КА В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ,

ПРАВИЛА (СТАНДАРТИ) АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

- нормативні документи, що регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту і супутніх йому послуг, а також до оцінки якості аудиту, порядку підготовки аудиторів та оцінки їх кваліфікації.

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР; ДІЯЛЬНІСТЬ АУДИТОРСЬ­КА; КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТУ.

ПРЕЗЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИБІРКИ - властивість деякої аудиторської вибірки, що дає можливість аудитору зробити на її підставі правильні висновки про властивості усієї сукупності, що перевіряється. Аудиторська вибірка, що не має цієї властивості, називається непрезентабельною.

Див. також: АУДИТОР; ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА; СУКУП­НІСТЬ, ЩО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ.

ПРОГРАМА АУДИТУ - це сукупність методів і прийомів аудиту, оформлена документально за встановленою формою. Програма аудиту містить перелік аудиторських процедур, що застосовуються в даній аудиторській перевірці, а також інформацію про їхній характер, терміни, обсяг і конкретних виконавців.

Див. також: АУДИТ; ПЛАН АУДИТУ ЗАГАЛЬНИЙ; ПЛАНУ­ВАННЯ АУДИТУ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА; ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА.

ПРОЦЕДУРА АНАЛІТИЧНА - це різновид аудиторської процедури, що являє собою аналіз і оцінку отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних

255

показників об'єкта, що перевіряється з метою виявлення нетипових або невірно відображених в бухгалтерському обліку фактів госпо­дарської діяльності, а також з'ясування причин помилок і викривлень.

Див. також: АНАЛІЗ; АУДИТОР; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛ­ТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ОЦІНКА; ПОМИЛКА В БУХГАЛТЕРСЬ­КОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ; ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА.

ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА - певний порядок і послідов­ність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретному етапі аудиту.

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР; ДОКАЗИ АУДИТОРСЬКІ; ПЕРЕВІРКА АУДИТОРСЬКА.

ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА НЕЗАЛЕЖНА - теж саме, що й ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА ПО СУТІ.

ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА ПО СУТІ - різновид ауди­торської процедури, що включає в себе або детальну перевірку вірності відображення в бухгалтерському обліку обороту і сальдо по рахунку, або аналітичну процедуру.

Див також: ПРОЦЕДУРА АНАЛІТИЧНА; ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ,

ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА САМОСТІЙНА - те саме, що й ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА ПО СУТІ.

ПРОЦЕДУРА КОНТРОЛЬНА - те саме, що й ТЕСТ ЗАСОБІВ КОНТРОЛЮ.

ПРОЦЕДУРИ ПОГОДЖЕНЯ одна з послуг, супутніх аудиту, що відповідає міжнародним стандартам аудиту; перевірка, про проведення якої домовилися аудитор, банк і, можливо, будь-яка третя сторона. Тематика І обсяг такої перевірки, а також характер подання її результатів визначаються угодою сторін і можуть відрізнятися від таких, що характерні для звичайного аудиту. За результатами проведення погоджених процедур аудитор не повинен готувати висновок, а користувачі бухгалтерської звітності можуть з урахуванням цих результатів самостійно робити висновки про достовірність бухгалтерської звітності.

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР; ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛ­ТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ВИСНОВОК АУДИТОРА; ОБСЯГ АУДИ­ТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ; КОРИСТУВАЧ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТ-

256

НОСП; ПРАВИЛА (СТАНДАРТИ) АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ-ПОСЛУГИ, СУПУТНІ АУДИТУ.

те саме, що

РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ ВИБІРКИ -

ПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ ВИБІРКИ.

РІВЕНЬ ГАРАНТІЙ АУДИТОРСЬКИХ - суб'єктивна оцінка аудитором надійності своєї думки про достовірність окремих сторін бухгалтерської звітності об'єкта аудиту з точки зору користувача цієї інформації.

_г Див. також: АУДИТОР; ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ^ЗВІТНОСТІ; ДУМКА АУДИТОРА; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА;

користувач бухгалтерської звітності.

РІВЕНЬ СУТТЄВОСТІ - граничне значення викривлення бух-герської звітності, починаючи з якого кваліфікований користувач їцєї звітності не в змозі робити на її основі правильні висновки і Ірриймати правильні економічні рішення; кількісна характеристика хвості.

Див. також: ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ЮРИСТУВАЧ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; СУТТЄВІСТЬ.

РИЗИК АУДИТОРСЬКИЙ - суб'єктивно визначена аудитором рмовірність того, що за підсумками аудиторської перевірки І бухгалтерська звітність може містити невиявлені істотні викривлення після підтвердження її достовірності, або визнати, що вона містить Істотні викривлення, коли насправді таких викривлень в бухгал-•?терській звітності немає. Аудиторський ризик складається з трьох ; компонентів:

а) внутрішньогосподарський ризик;

б) ризик системи внутрішнього контролю;

в) ризик невиявлення помилок і викривлень бухгалтерської звітності.

Див. також: АУДИТОР; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ІСТОТНЕ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПЕРЕВІРКА АУДИ­ТОРСЬКА; РИЗИК ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ; РИЗИК НЕ­ВИЯВЛЕННЯ; РИЗИК СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ.

РИЗИК АУДИТОРСЬКОЇ ВИБІРКИ ~ суб'єктивно визначена аудитором імовірність того, що його думка за результатами

257

проведення аудиторської вибірки буде істотно відрізнятися від тієї, до якої він прийшов би, повністю вивчивши всю сукупність, що перевіряється.

Див. також: АУДИТОР; ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА; ДУМКА АУДИТОРА; СУКУПНІСТЬ, ЩО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ.

РИЗИК ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ -

те саме, що й РИЗИК ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ.

РИЗИК ВНУТРІШНІЙ - те саме, що й РИЗИК ВНУТ РІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ.

РИЗИК ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ - суб'єктивно визначена аудитором імовірність появи істотних викривлень даних бухгалтерських рахунків, статей балансу, фактів господарської діяльності, бухгалтерської звітності об'єкта аудиту в цілому до їхнього виявлення системою внутрішнього контролю або при допущенні, що внутрішній контроль буде відсутній; характеристика ступеня схильності до можливих викривлень рахунків бухгалтерсь­кого обліку, статей балансу, фактів господарської діяльності і бухгалтерської звітності в цілому.

Див. також: АУДИТОР; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ІСТОТНЕ; РИЗИК АУДИТОРСЬКИЙ; СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ.

РИЗИК КОНТРОЛЬНИЙ - те саме, що й РИЗИК СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ.

РИЗИК НЕВІД'ЄМНИЙ - те саме, що й РИЗИК ВНУТ РІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ.

РИЗИК НЕВИЯВЛЕННЯ - суб'єктивно визначена аудитором імовірність того, що застосовувані в ході аудиторської перевірки процедури не дозволять виявити реально існуючі помилки і викривлення в бухгалтерському обліку і бухгалтерській звітності, що мають істотний характер окремо або в сукупності; показник якості роботи аудитора залежить від його кваліфікації і особливостей проведення конкретної аудиторської перевірки.

Див. також; АУДИТОР; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ІСТОТНЕ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПОМИЛКА В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ; ПЕРЕВІРКА АУДИ­ТОРСЬКА; ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА; РИЗИК АУДИТОРСЬ­КИЙ; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

258

РИЗИК СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

суб'єктивно визначена аудитором імовірність того, що існуючі в банку регулярно застосовувані засоби системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю не будуть своєчасно виявляти і виправляти викривлення, що є істотними окремо або в сукупності, та перешкоджати виникненню таких порушень; харак­теристика ступеня надійності системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю.

Див. також: АУДИТОР; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ІСТОТНЕ; ПОМИЛКА В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІ­КУ І ЗВІТНОСТІ; РИЗИК АУДИТОРСЬКИЙ; СИСТЕМА БУХГАЛ­ТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ; СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ.

РИЗИК ЧИСТИЙ - теж саме, що й РИЗИК ВНУТРІШНЬО­ГОСПОДАРСЬКИЙ.

РОЗМІР ВИБІРКИ - теж саме, що й ОБСЯГ ВИБІРКИ.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБІРКИ в аудиті дія аудитора, що полягає в перенесенні належним чином висновків, отриманих за результатами перевірки аудиторської вибірки, на усю сукупність, що перевіряється,

Див. також: АУДИТ; АУДИТОР; ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА; СУКУПНІСТЬ ЩО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ:

СЕРЕДОВИЩЕ КОНТРОЛЬНЕ - це основа внутрішнього

контролю. Воно включає етику і компетентність співробітників банку, філософію і стиль менеджменту, розподіл обов'язків і повноважень, організаційну структуру, увагу керівництва до розвитку співробітників, постанови спостережної ради; сприяє реалізації політики та методів ефективного управління банком.

Див. також: СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ.

СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ сукупність конкретних форм і методів, що забезпечують можливість банку здійснювати облік активів, зобов'язань капіталу шляхом їх суцільного, безперервного, документального і взаємопов'язаного відображення в облікових регістрах на підставі первинних документів, здійснювати ведення бухгалтерського обліку, а також складати бухгалтерську звітність.

259

Див. також: ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ОБЛІК БУХ­ГАЛТЕРСЬКИЙ.

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ - сукупність

організаційної структури, методик і процедур, прийнятих керів­ництвом банку, які забезпечують перевірку:

а) дотримання вимог законодавства;

б) точності і повноти документації бухгалтерського обліку;

в) своєчасності підготовки достовірної бухгалтерської звітності;

г) запобігання помилок і викривлень;

д) виконання наказів і розпоряджень;

е) забезпечення схоронності активів.

Див. також: ДОКУМЕНТАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІ­КУ; ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА; ПОМИЛКА В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ; ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ; ОБЛІК БУХГАЛТЕРСЬКИЙ.

СКЕПТИЦИЗМ ПРОФЕСІЙНИЙ АУДИТОРА - необхідна якість аудитора, яка полягає у тому, що формуючи свою думку він завжди повинен зважати на те, що в силу об'єктивних і суб'єктивних причин аудиторські докази, одержані ним можуть бути невірними, містити помилки і викривлення.

Див. також: АУДИТОР; ДОКАЗИ АУДИТОРСЬКІ; ВИКРИВ­ЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ДУМКА АУДИТОРА; ПОМИЛКА В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ.

СТАНДАРТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - те саме, що й ПРАВИЛА (СТАНДАРТИ) АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

СУДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНЕ АУДИТОРА - точка зору аудитора, основана на його знаннях, кваліфікації і досвіді роботи, що є підставою для прийняття ним суб'єктивних рішень в обставинах, за яких однозначно і чітко визначити порядок його дій неможливо.

Див. також: АУДИТОР.

СУКУПНІСТЬ ГЕНЕРАЛЬНА - те саме, що й СУКУП­НІСТЬ, ЩО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ,

СУКУПНІСТЬ (в аудиті) - сукупність всіх елементів доку­ментації бухгалтерського обліку, що перевіряються на певному етапі аудиту, або об'єктів перевірки; аналог в математичній статистиці поняття "Генеральна сукупність".

Див. також: АУДИТ; ВИБІРКА АУДИТОРСЬКА- nOKV МЕНТАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ; СИСТЕМА ВНУТРІШ­НЬОГО КОНТРОЛЮ; ТЕСТ ЗАСОБІВ КОНТРОЛЮ.

СУТТЄВІСТЬ. Суттєвими в аудиті визнають обставини, що істотно впливають на достовірність бухгалтерської звітності банку. Для визначення рівня суттєвості при плануванні і проведенні аудиту аудиторська організація повинна спиратися на внутрішньофірмові стандарти, якщо нормативні акти, регулюючі аудиторську діяльність в Україні, не встановлюють більш жорстких вимог. Використання принципу суттсвості аудиторського висновку свідчить, що в ньому викладені всі істотні обставини, виявлені при проведенні аудиту.

Див. також: АУДИТ; ДОСТОВІРНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ; ВИСНОВОК АУДИТОРА; ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИ­ТОРСЬКА; ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ; РІВЕНЬ СУТТЄВОСТІ.

ТЕСТ НАСКРІЗНИЙ - один з методів отримання аудиторсь­ких доказів; який полягає у відстеженні відображення конкретних фактів господарського життя в документації бухгалтерського обліку.

Див. також: ДОКАЗИ АУДИТОРСЬКІ; ДОКУМЕНТАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.

ТЕСТ ЗАСОБУ КОНТРОЛЮ - різновид аудиторської про­цедури, що полягає в перевірці дієздатності і надійності конкретного засобу контролю.

Див. також: ПРОЦЕДУРА АУДИТОРСЬКА; СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ; ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ.

ШАХРАЙСТВО - злочин, направлений проти власності, що полягає у розкраданні майна або набутті права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою. Шахрайство в бухгалтерському обліку - навмисна дія або бездіяльність, направлена на викривлення бухгалтерської звітності.

Див. також: ВИКРИВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ НАВМИСНЕ; ЗВІТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКА.

260

261

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України: Затв. постановою Правління НБУ від 20.03.1998 № 114 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -1998. - № 4.

2. Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України: Затв. постановою Правління НБУ від 2.07,99 p., № 358.

3. Адаме Р. Основы аудита: - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. - 398 с.

4. Алборов Р.А. Аудит в организациях промышленности, торговли и АПК. - М: Дело и сервис, 1998. - 180 с.

5. Арене А., Лоббек Дж. Аудит- М.: Финансы и статистика, 1995.

- 560 с.

6. Аудит Монтгомери / Пер с англ. Я.В.Соколова. - М.: Аудит; ЮНИТИ, 1997. -543 с.

7. Банковский аудит / Под ред. И.Д. Мамонова, З.Г. Ширинской, Р.Г. Ольховой и др. В 2-х ч.-Ч. 1.-М.: Бух. учет, 1994. -96 с.

8. Банковский аудит и информационные технологии //Аудиторские ведомости. - 1999. - № 3,

9. Барышников Н.П. Организация и методика проведения общего аудита. - М.: Инф.-изд. дом «Филинъ», 1998. - 528 с.

Ю.Белобжецкий И.А, Бухгалтерский учет и внутренний аудит: В 2 ч.

- М.: Бух. учет, 1994. - 128 с.

П.Богомолов A.M., Голощапов Н.А. Внутренний аудит организаций и методика проведения. - М.:Экзамен, 1999. - 192 с.

12. Бортников Г.П. Управление риском: Презентация семинара «Риск-менеджмент в коммерческом банке». 7-8 сент. 2000 г. - К., 2000.

13. Бурцев В.В. Деятельность внутренних аудиторов и внутренних ревизоров: Сравнительные аспекты (в порядке обсуждения) // Аудитор.-1999.- №1-2.

14. Бурцев В.В. Этические нормы и профессиональные стандарты в сфере внутреннего аудита // Аудиторские ведомости. - 1999. -№7.

15. Быкова С. Аудит депозитных операций // Банковский аудит. -1998.-№1.

16. Быкова С. Внешний аудит и внутренний контроль кредитной организации // Банковский аудит. - 1998. - № 1.

17. Быкова С., Пейсахзон Н. Организация внутреннего контроля в коммерческих банках // Банковский аудит. - 1998. - № 1.

262

18. Быкова С. Аудит депозитных операций // Банковский av™-1998. -№1.

19. Внутренний контроль в банках стран Европейского Союза: Инф. бюл. "Банковский аудитор". - 1998 - № 10.

20. Внутренний аудит: методология, практические приемы и про­цедуры: Материалы семинара, проведенного Национальным центром подготовки банковских работников Украины 20-24 марта 2000 г.

21. Внутренний контроль во французских банках // Бизнес и банки. -1998.-№37.

22. Горячек І.Ю. Державний і незалежний контроль за діяльністю комерційних банків // Вісник НБУ. - 1996. - № 4.

23.Дарбека Е., Вяльцева Е. Особенности внутренних стандартов аудиторской деятельности // Банковский аудит. - 1998. - № 3.

24. Додж Р. Краткое руководство по стандартам и нормам аудита. -М.: Финансы и статистика, 1992. - 240 с.

25. Должностная ответственность аудитора коммерческого банка // Инф. бюл. "Банковский аудитор". - 1998. -Ха 6.

26. Дубровина Т.А., Сухов В.А., Шеремет А.Д. Аудиторская деятельность в страховании. - М.:ИНФРА-М, 1997. - 230 с.

27.3аварихин Н., Щербакова Г, Готовы ли банки? // Банковский

аудит.-1997.-№4. 28. Замуруев А. Время определиться в терминах (Критический анализ

классификации коммерческих и банковских рисков) // РИСК. -

1998. -№1. 29.3убілевич С. Запровадження регулювання внутрішнього аудиту в

комерційних банках України // Бух. облік і аудит. - 1998. - № 4. ЗО.Камышанов П.И. Практическое пособие по аудиту. - М.:Инфра,

1996. ЗІ.Кармайкл Д.Р. Бенис М. Стандарты и нормы аудита. - М.: Аудит,

ЮНИТИ.-1995.-527 с. 32. Компанієць С. Внутрішній аудит у банках // Вісник НБУ. - 1998. -

№9. 33.Консультативное письмо Базельского комитета по банковскому

регулированию. Базельские принципы эффективного надзора за

банковской деятельностью // Вестник ассоциации российских

банков.-1997.-№22. 34.Костеж Т. Аудит и внутренний контроль в системе банковского

надзора // Банковский аудит. - 1997. - № 4.

163

35. Костырко Л. Аудит доходов, расходов и прибыли коммерческого банка // Вест, бухгалтера и аудитора Украины. - \ 998. - № 18.

36. Костырко Л., Костырко Р. Внутренний аудит - неотъемлемая часть системы управленческого контроля коммерческих банков // Вест, бухгалтера и аудитора Украины. - 1998. - № 9.

37. Костырко Л., Политгок А. Аудит операций с ценными бумагами // Вест, бухгалтера и аудитора Украины. - 1998. - № 17.

38.Любанова Е.Н., Лимитовский М.А. Модульная программа для менеджеров. Управление финансами. - М.: Инфра. - 1999.

39.Мазаракі А, Коваль Л. Реформування системи внутрішнього контролю діяльності комерційних банків України // Вісник КДТЕУ.-К., 1998.-№1.

40.Макоев О. Внутренний аудит: понятие и предназначение // Аудитор.-1999.-№ 11.

41. Международные стандарты аудита // Информ. бюл. "Банковский аудитор». - 1998. -№ 11.

42. Международный опыт. Использование стандартов внутреннего аудита при формировании и организации службы внутреннего аудита в коммерческом банке // Информ. бюл. ^Банковский аудитор". - 1998. - № 4-5.

43.Мозгалина Е. Построение аудиторской выборки при проверке кредитных операций // Банковский аудит. - 1998. - № 4.

44.Мозгалина Е, Программа аудита учета кредитных операций // Банковский аудит. - 1998. - № 4.

45. Мордовии С.К. Модульная программа для менеджеров. Управ­ление человеческими ресурсамы. - М.: Инфра. - 1999.

46. Облік та аудит у комерційних банках // За ред. A.M. Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О.А. Мазур та ін. - Л.: Фенікс, 1999. - 512 с,

47. Общие основы функционирования систем внутреннего контроля в кредитных организациях / Базельский комитет по банковскому надзору. Базель, сентябрь 1998 г. // Бизнес и банки. - 1999. -№ 14-16.

48. Овчаров А.О. Постижение неопределенности. Риск-менеджмент в банковской деятельности // РИСК. - 1997. - № 6.

49. Овчаров А.О. Методы управления банковскими рисками // Банковские услуги. - 1998. -№ 6.

50. Овчаров А.О, Об организации банковского риск-менеджмента // Банковские услуги. - 1998. - № 2. - С. 20-23.

51. Основные моменты внутреннего контроля в коммерческом банке // Информ. бюл. "Банковский аудитор". - 1997. -№ 12.

264

52. Основы техники внутреннего аудита: По материалам Националь ного центра подготовки банковских работников Украины срм-г" 1998. ' "

53.Пашковский В. Совершенствование внутреннего аудита - важное условие улучшения качества управления банками // Аудитор 1998.-№6.

54. Петров М.В. Вопросы формирования системы внутреннего контроля в кредитной организации. // Деньги и кредит. - 1998 -№1.

55. Попов С.А. Модульная программа для менеджеров. Стратеги­ческое управление. -М.: Инфра. - 1999.

56. Правила (стандарты) аудиторской деятельности. - М: Бухгал­терский учет. - 1997. - 160 с.

57. Практичний погляд на внутрішній аудит. Матеріали семінару, проведеного добровольчим корпусом фінансових спеціалістів 25-26 жовтня 2000 р.

58. Прокофьева O.K. Актуальные проблемы развития банковского аудита. //Деньги и кредит. - 1999. - № 8.

59. Прокофьева O.K. О совершенствовании нормативной базы регули­рования банковского аудита//Деньги и кредит. - 1998. - №1.

60. Рахахле М. Проблемы становления внутрибанковского аудита в странах переходной экономики // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - 1998. - № 23-24.

61. Робертсон Дж. Аудит. - М,: KPMG, Аудиторская фирма "Контакт", 1993.-496 с.

62.Романик М. Організація, форми та методи ревізійної роботи в банках // Вісник НБУ. - 1998. - № 5.

63. Романов А.Н., Одинцов Б.Е. Компьютеризация аудиторской деятельности: Учеб. пособие для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.-270с.

64. Сазерленд К. Планування ефективної функції внутрішнього аудиту // Project management Price Waterhouse, September. - 1998.

65. Сазерленд К., Бедді Дж. Посібник з внутрішнього аудиту // Європейська Комісія - Програма "Тасіс", 1999.

66. Стандарты аудиторской деятельности. - М.: Изд. дом "Аудитор , 1999.-238 с.

67. Сидельникова Л.Б. Аудит фондов банка //Аудитор. - 1996. - № 5. 68.Скобара В.В. Аудит: методология и организация. - М: Изд-во

"Дело и сервис", 1998. - 576 с.

265

69. Служба внутреннего аудита банка - элемент процесс управления и контроля коммерческих банков // Информ. бюл. "Банковский аудитор".-1998.-№2.

70. Смирнов Э. Системный аудит при оценке стоимости организации //Аудитор. -1996.- №5.

71. Смирнов Э.А. Введение в теорию общего аудита // Аудитор. -1996.-№1.

72. Смирнов Э.А. Принципы и законы аудита // Аудитор. - 1996. -№4.

73. Смирнов Э.А. Новая философия управления // Аудитор. - 1996. -№5.

74. Соколинская Н.Э. Банковский аудит: Аудит налогообложения коммерческого банка. Аудит операций коммерческого банка с ценными бумагами: Практикум по банковскому аудиту: тесты и решения. - М.: Перспектива, 1994. - 116 с.

75. Синки Дж.Ф. мл. Управление финанами в коммерческих банках. -M.:CataIlaxy, 1994.

76. Таський Г. Методика безвиїзного нагляду та аналізу банківської діяльності // Семінар для працівників відділу банківського нагляду обласних управлінь Національного банку України. - X. - 2000.

77. Терехов А.А. Аудит.-М.: Финансы и статистика. - 1998.-512с.

78. ІРАК Handbook 1996, Technical Pronouncements. International Federation of Accountants. - New York, 1996.

79. Standarts for the Practice of Internal Auditing, 1995, by the Institute of Internal Auditors, Inc. 249 Maitland Avenue, Altamonte Springs, FL 32701-4201.

ДОДАТКИ

Принципи банківського нагляду

Додаток 1

266

Принцип 1 ефективна система банківського нагляду передбачає:

=> наявність чітко сформульованих завдань і обов'язків будь-якого органу, що здійснює нагляд за банківською діяльністю;

=> існування відповідної матеріальної бази;

=> використання нормативної бази банківського нагляду, яка б регулювала процедуру отримання дозволу на здійснення банківської діяльності та наступний нагляд за нею;

=> наявність повноважень розглядати питання про відповід­ність діяльності банків чинному законодавству, а також вимогам безпеки та надійності;

=> існування механізму обміну інформацією між наглядовими органами та забезпечення конфіденційності повідомлень.

Принцип 2 - чітке визначення переліку видів діяльності, дозволених організації, що потребують ліцензування і нагляду.

Принцип 3 - орган, який видає банкам ліцензії, повинен мати право встановлювати певні критерії і не приймати заявки на ліцен­зування від установ, які не відповідають стандартним вимогам. Про­цес ліцензування повинен включати, щонайменше, кваліфікаційні вимоги щодо представників керівної управлінської ланки, операцій­ного плану, механізму внутрішнього контролю, фінансового стану банку. У випадку, коли власником або материнською установою є іноземний банк, то орган, що видає ліцензії, повинен отримати на це попередню згоду органу з банківського нагляду країни його розташування.

Принцип 4 - орган банківського нагляду повинен мати право розглядати і, за необхідності, відхиляти пропозиції щодо передачі іншим сторонам значної частки власності банків.

Принцип 5 - орган банківського нагляду повинен мати повно­важення щодо перевірки основних капіталовкладень або Інвестицій банку та переконатися в тому, що дочірні та залежні структури не

267

створюють додаткових ризиків для банку і не перешкоджають здійсненню ефективного нагляду за його діяльністю.

Принцип 6 - наглядовий орган повинен визначати відповідні вимоги щодо достатності капіталу банків. Вимоги повинні врахову­вати рівень ризиків, що банк бере на себе, а також визначати кон­кретні складові капіталу. Для банків, що здійснюють транснаціональ­ні операції, ці показники повинні бути не нижчими за показники, встановлені Базельською угодою, щодо капіталу.

Принцип 7 - невід'ємною частиною будь-якої системи нагляду є незалежна перевірка оперативної діяльності банку та процесу, пов'язаного з видачею кредитів та Інвестуванням капіталів, а також поточним управлінням кредитним та інвестиційним портфелем.

Принцип 8 - орган банківського нагляду повинен впевнитися у тому, що банки мають політику, практичні методи і процедури щодо оцінки якості активів, достатності резервів для покриття сум­нівної заборгованості і загальних резервів для відшкодування втрат за позиками.

Принцип 9 - орган банківського нагляду повинен мати мож­ливість перевіряти наявність у банках інформаційних систем, які доз­воляють керівництву визначити групи пов'язаних з ним кредиторів та позичальників. Крім того, наглядовий орган має визначати межі допустимої концентрації позик в одного чи групи позичальників.

Принцип 10 - орган банківського нагляду має ставити перед банками, які кредитують родинні компанії та фізичних осіб за прин­ципом "довгої руки", вимоги щодо ефективного моніторингу цього процесу та належного контролю за ризиками.

Принцип 11 - орган банківського нагляду зобов'язаний пере­конатися у тому, що банки здійснюють відповідну політику, засто­совують методи і процедури, які дозволяють у процесі здійснення міжнародних позичкових та інвестиційних операцій відстежувати і контролювати ризик неплатоспроможності держави, трансфертний ризик, а також пересвідчуватись у тому, що банки сформували належ­ні резерви для покриття таких збитків.

Принцип 12 - орган банківського нагляду повинен впевнитися у тому, що банки мають системи, які дозволяють точно оцінювати, відстежувати та ефективно контролювати ринкові ризики. Орган банківського нагляду повинен мати повноваження на встановлення в

необхідних випадках конкретних лімітів і (або) вимог щодо ка ' банків для покриття ринкового ризику. пталу

Принцип 13 - орган банківського нагляду має впевнитися в тому, що банк розробив систему управління ризиками (у тому числі відповідний нагляд із боку менеджменту), яка дає змогу оцінювати, відстежувати і контролювати всі види ризиків і що ці банки мають капітал для їх покриття.

Принцип 14 - орган банківського нагляду повинен мати мож­ливість переконатися, що у банку є система внутрішнього контролю, яка відповідає характеру і обсягам його операцій. Такий контроль повинен передбачати чіткий розподіл повноважень і відповідальності; розподіл функцій прийняття зобов'язань від імені банку, виплати його фондів і складання фінансової звітності по його активах і зобов'я­заннях; узгодження процесів, які відповідають цим функціям; гаран­тію збереження активів банку; наявність функцій відповідного внут­рішнього або зовнішнього аудиту та функцій щодо перевірки такого контролю, а також виконання банком відповідних положень законо­давства та правил.

Принцип 15 - орган банківського нагляду повинен пересвід­читися в тому, що банки застосовують адекватну політику, практику і процедури, у тому числі правила перевірки клієнтів, які сприяють підвищенню етичних і професійних стандартів у фінансовому секторі і перешкоджають використанню банку кримінальними елементами.

Принцип 16 - ефективна система банківського нагляду повин­на включати форми нагляду, який здійснюється як безпосередньо на місцях, так і за допомогою методів зовнішнього спостереження.

Принцип 17 - орган банківського нагляду повинен підтриму­вати регулярні контакти з керівництвом банку і добре розуміти сут­ність операцій, які здійснює даний банк.

Принцип 18 - орган банківського нагляду повинен мати у своєму розпорядженні кошти для збору, оцінки та аналізу пруден-ційних звітів та статистичної інформації, яка надається банками як індивідуально, так і на сукупній основі.

Принцип 19 - орган банківського нагляду повинен мати у своєму розпорядженні кошти для контролю інформації шляхом перевірок банків на місцях або за допомогою зовнішніх аудиторів.

268

269

Принцип 20 - важливим елементом ефективного банківського нагляду є здатність проводити одночасний нагляд за цілою групою банків на сукупній основі.

Принцип 21 - орган банківського нагляду має пересвідчитися в тому, чи ведеться у банку облік згідно з прийнятими процедурами та методикою, яка дозволяє наглядовому органу отримувати досто-рірну інформацію про фінансовий стан банку, а також контролювати регулярність публікацій банком своєї фінансової звітності, що адекватно відображає його фінансовий стан,

Принцип 22 - орган банківського нагляду повинен мати офіційні повноваження й адекватні можливості впливу аби вживати своєчасно коригуючи заходи щодо банків, які не дотримуються вста­новлених пруденційних вимог, а також у випадку порушення ними будь-яких нормативних положень або виникнення ситуації, що загро­жує інтересам кредиторів і вкладників. Орган банківського нагляду повинен мати право у деяких випадках відкликати ліцензію.

Принцип 23 - орган банківського нагляду повинен реалізову­вати свої функції на консолідованій основі і застосовувати пруден-ційні норми щодо до всіх аспектів банківських операцій, що здійсню­ють комерційні банки в міжнародному масштабі переважно через іноземні філії, спільні підприємства та дочірні установи.

Принцип 24 - важливими базовими елементами сукупного нагляду є контракти та обмін інформацією з наглядовими органами Інших країн.

Принцип 25 - орган банківського нагляду повинен вимагати. щоб операції іноземних банків здійснювалися за тими ж стандартами, що поширюються і на вітчизняні банки, а також володіти повно­важеннями щодо обміну необхідною інформацією про такі банки з наглядовими органами країн їх походження.

270

Затверджено

Постанова Правління Національного банку України

від 20.07.99 №358

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо застосування стандартів внутрішнього

аудиту в комерційних банках України