3.2. Аналіз показників собівартості продукції

Перший етап аналізу собівартості продукції передбачає загальну оцінку обсягу затрат за період дослідження (рік, за кварталами). При цьому значну увагу приділяють динаміці затрат, яка дозволяє виявити негативні тенденції перевитрат, а при поглибленому аналізі виявити їх причини. Цьому сприяє також аналіз структури затрат (за елементами та статтями) як в цілому по підприємству, так і за структурними підрозділами.

Об’єктами вивчення показників собівартості є:

• виробнича собівартість,

• повна собівартість,

• затрати на 1 грн. продукції,

• собівартість порівнянної продукції,

• собівартість окремих видів продукції,

• окремі статті затрат.

Сума прямих затрат на робочу силу і загальногосподарських (адміністративних) витрат називаються конверсійними затратами. Прямі затрати на матеріали та конверсійні затрати складають виробничу собівартість. Витрати, пов’язані з реалізацією продукції – це витрати на збут. У фінансовій звітності (ф.№2) вони показуються у рядку 080 “Витрати на збут”. Виробнича собівартість разом з витратами на збут та адміністративними витратами складають повну собівартість продукції.

Загальна оцінка кошторису витрат проводиться за відхиленнями фактичних затрат від запланованих у сумі і за структурою. За найбільш вагомими статтями, або за тими, за якими спостерігаються значні відхилення проводиться факторний аналіз.

За змінними статтями витрат розраховують вплив зміни обсягу виробництва (q) та зміни затрат на одиницю продукції (z) на загальну суму витрат за формулою:

Z=(q_i*z_i),

використовуючи відомі прийоми факторного аналізу детермінованих залежностей. Різниця між фактичною сумою змінних затрат і їх скоригованою величиною (СК=(qi₁*zi₀) покаже суму перевитрат (+), або їх економію (-).

Узагальнюючим показником собівартості продукції вважається показник – затрати на 1 гривню товарної продукції (З_1ТП, грн.). Для рентабельної продукції цей показник є  1 грн., для збиткової  1 грн.

Розрахункова формула показника затрат на одну грн. товарної продукції – це відношення повної собівартості продукції до її вартості в оптових цінах:

З_1ТП=Повна собівартість/Товарна продукція в оптових цінах підприємства

або З_1ТП=(Σq*z)/(Σq*p),

де q – кількість продукції в натуральних одиницях; z – затрати на одиницю продукції, грн.; р – ціна за одиницю продукції, грн.

Фактори, що визначають зміну результативного показника, доцільно аналізувати способом ланцюгових підстановок з використанням скоригованих величин за схемою:

q  З_1ТП=СК₁–З⁰_ТП;

z  З_1ТП=СК₂–СК₁;

p  З_1ТП=З¹_1ТП–СК₂,

де З¹_1ТП=(q_i¹z_i¹)/(q_i¹p_i¹) і З⁰_1ТП=(q_i⁰z_i⁰)/(q_i⁰p_i⁰)  значення результативного показника у звітному і базовому періодах;

СК₁=(q_i¹z_i⁰)/(q_i¹p_i⁰) і СК₂=(q_i¹z_i¹)/(q_i¹p_i⁰) – скориговані значення результативного показника.

Факторний аналіз показника “Затрати на одну грн. товарної продукції” можна провести також за формулою:

З_1ТП=(Σ(q*z_зм)+z_пост)/(Σq*p),

де q – кількість продукції в натуральних одиницях; z_зм – середня величина змінних затрат на одиницю продукції,; z_пост – сума постійних затрат, р – ціна за одиницю продукції.

Вплив факторів, якими є перелічені показники, визначається за формулами:

q  З_1ТП=СК₁–З⁰_1ТП

z_зм  З_1ТП=СК₂–СК₁

z_пост  З_1ТП=СК₃–СК₂

p  З_1ТП=З¹_1ТП–СК₃,

де З⁰_1ТП – значення результативного показника базового періоду; З¹_1ТП – значення результативного показника звітного періоду;

СК₁=(Σq¹*z⁰_зм+z⁰_пост)/(Σq¹*p⁰) – скоригований показник перший;

СК₂=(Σq¹*z¹_зм+z⁰_пост)/(Σq¹*p⁰) – скоригований показник другий.

СК₃=(Σq¹*z¹_зм+z¹_пост)/(Σq¹*p⁰) – скоригований показник третій.

Загальна сума збільшення (або зменшення) собівартості продукції (Св) за рахунок зміни витрат на 1грн. ТП визначається як добуток фактичного обсягу товарної продукції (ТП₁) на величину відхилення фактичних затрат на 1грн. ТП від планових: Св = ТП₁*З_1тп

Приклад розрахунку факторного впливу за визначеною моделлю наведено у табл. 3.1.

За даними табл. 3.1 затрати на 1 грн. ТП порівняно з планом зменшились на 3,13 коп., у тому числі внаслідок:

• оптимізації асортименту продукції та його структури – на 2,31 коп.,

• зниження суми постійних витрат – на 0,12 коп.,

• зміни середніх оптових цін підприємства – на 3,97 коп.

Таблиця 3.1

Розрахунок впливу факторів на показник затрати на одну гривню товарної продукції

тис.грн.

Показники	План q0, z0зм, z0пост, p0	Відкориговані показники			Фактично q1, z1зм, z1пост, p1
		q1, z0зм, z0пост, p0	q1, z1зм, z0пост, p0	q1, z1зм, z1пост, p0
Витрати змінні (q*z0зм)	30874	30001	31597	31597	31597
Витрати постійні (z0пост)	7718	7718	7718	7658	7658
Витрати разом	38592	37719	39315	39255	39255
Товарна про­дукція (ТП)	48600	48922	48922	48922	51465
З1ТП (с.3/с.4), коп.	79,40	77,10	80,36	80,24	76,28
Вплив факторів, коп.		q	zзм	zc	p
		-2,307	+3,262	-0,123	-3,965
Сукупний вплив:					-3,132
Вплив факторів у перерахунку на весь обсяг ТП (51465 тис.грн.):
		q	z зм	z пост	p
		-1187,3	1678,8	-63,1	-2040,5
Сукупний вплив:					-1612,0

Затрати на 1 грн. ТП зросли на 3,26 коп. за рахунок збільшення змінних затрат на одиницю продукції. Сукупний вплив факторів склав –3,13 коп., що відповідає загальній зміні результативного показника на таку ж величину.

У перерахунку на весь обсяг товарної продукції загальна економія витрат становить 1612,0 тис.грн. Резервом подальшої економії затрат є зниження змінних затрат на одиницю продукції, чого можна досягти впровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій.

В умовах ринкової економіки підприємства шукають можливості випускати більш вигідну для них продукцію (з меншими затратами), тобто більш рентабельну. Це призводить до значної зміни асортименту продукції. Між тим, якщо в загальному випуску більш, як 50% складає продукція, яка випускалася в попередньому році і тому має назву порівнянної продукції, то застосовується методика факторного аналізу порівнянної товарної продукції. Її доцільно розглянути на цифровому прикладі, виходячи із залежності:

Z_пп=Σq*z,

де Z_пп – собівартість порівнянної продукції, тис.грн.; q – кількість продукції в натуральних вимірниках; z –середні затрати на одиницю продукції, грн.

Таким чином, на зміну собівартості порівнянної продукції впливають: зміна обсягу продукції, структури та зміна затрат на одиницю продукції.

Дані аналітичного обліку витрат щодо випуску порівнянної продукції за попередній та звітний роки, а також планові витрати на звітний рік методично обробляють, визначають необхідні скориговані показники собівартості порівнянної продукції для визначення розміру впливу факторів на її зміну. У нашому прикладі:

• cобівартість порівнянної продукції, тис.грн.:

а) за затратами на одиницю продукції у попередньому році – 1860,0;

б) за плановими затратами на одиницю продукції звітного року – 2060,0;

• собівартість фактично випущеної порівнянної продукції:

а) за затратами попереднього року – 2500,0;

б) за плановими затратами – 2704,0;

в) за фактичними затратами – 2680,0.

Таким чином, плановим завданням передбачено збільшення собівартості порівнянної продукції на

2060-1860=+200 тис.грн. (подорожчання),

або на 200/1860*100=10,75%.

Фактично сталося підвищення собівартості на 180 тис.грн. (2680-2500), що є відхиленням від планового завдання на – 20 тис.грн. (180-200 грн., економія).

Для систематизації цифрових даних і наочності розрахунків показники собівартості порівнянної продукції доцільно представити у формі аналітичної таблиці (табл. 3.2):

Таблиця 3.2

Показники собівартості порівнянної продукції підприємства

тис.грн.

Затрати Обсяг продукції (q*z) та її структура (d)	Затрати середні за попередній рік	Затрати середні за планом	Затрати середні фактичні
Обсяг плановий, структура планова (q0, zпл, dпл)	1860 q0*z0	2060 q0*zплd0	Х
Обсяг фактичний, структура планова (q1, zпл, dпл)	–	2768,8 q1*zплdпл	–
Обсяг фактичний, структура фактична (q1, z, d1)	2500 q1*z0	2704 q1*zплd1	2680 q1*z1

Для визначення впливу обсягу випуску продукції (q) на зміну собівартості продукції (Z) визначається зміна самого обсягу випуску:

2500-1860=+640 (тис.грн.)

За плановим завданням собівартість має зрости на 10,75%. тобто вплив зміни фізичного обсягу випуску продукції q на відхилення собівартості виробництва порівняльної продукції Z від планового завдання склав:

640*10,75/100=68,8 тис.грн.

Визначення величини впливу структурних зрушень вимагає попереднього розрахунку планової собівартості, скоригованої на фактичне виконання плану випуску продукції:

а) процент виконання плану випуску продукції дорівнює:

2500:1860*100=134,41%;

б) скоригована на фактичний обсяг планова собівартість складає:

2060*134,41:100=2768,8тис.грн.

Різниця між величиною планових затрат при фактичному обсязі продукції та його фактичній структурі і визначеною скоригованою плановою собівартістю показує вплив зміни структури обсягу порівнянної продукції на зміну її собівартості: 2704-2768,8=-64,8 тис.грн.

Фактична економія собівартості продукції внаслідок зниження затрат на одиницю продукції склала 2680–2704=-24тис.грн.

Взаємозв’язок факторів свідчить про правильність розрахунків:

-20=68,8–64,8–24.

Факторні розрахунки дозволяють зробити висновок, що підприємство раціонально та економно використало ресурси, що призвело до загальної економії затрат на 24 тис.грн.; оптимізувало структуру асортименту порівнянної продукції, тобто випускає більш рентабельну продукцію. Це дозволило знизити собівартість продукції на 64,8 тис.грн. Оскільки продукція користується попитом, то зріс обсяг її випуску, що об’єктивно призвело до збільшення суми витрат на 68,8тис.грн.

Зміна собівартості продукції є одним із більш важливих факторів, від яких залежить фінансовий результат діяльності підприємства від реалізації продукції. Тому подальший аналіз передбачає дослідження фінансових результатів господарської діяльності підприємства.