9.2. Основні види і напрямки аналізу фінансового стану

Аналіз фінансового стану починають з “читання” балансу та інших форм фінансової звітності, під яким розуміють попереднє загальне ознайомлення із підсумками діяльності підприємства та його фінансовим станом. Щоб вміти “читати“ фінансову звітність, необхідно знати її зміст. Баланс підприємства –це таблиця, де на звітну дату у вартісній оцінці представленні залишки засобів та їх розміщення – в активі балансу, та джерела утворення і формування засобів (майна підприємства) – у пасиві.

Використання балансу для аналізу базується на розумінні взаємозв’язку між розділами активу і пасиву, який представлений схемою (рис. 10.1). Суцільні лінії показують нормальні джерела формування активів підприємства, пунктиром виділені небажані (нераціональні) види розміщення джерел формування майна.

Рис. 9.1. Взаємозв’язок активу і пасиву балансу.

Існує декілька прийомів аналізу фінансового стану: горизонтальний аналіз або аналіз тенденцій-трендів – це порівняння абсолютних і відносних показників з даними самого підприємства за декілька періодів (з попередніми і прогнозними величинами цих показників); вертикальний аналіз визначення питомої ваги окремих статей, розділів у валюті балансу; визначення та оцінка структури фінансових результатів та показників інших форм звітності; коефіцієнтний аналіз обчислення та оцінка відносних показників (коефіцієнтів), які дають можливість надати характеристику фінансового стану підприємства за більш об’єктивними відносними показниками.

Аналітичні роботи з вивчення фінансового стану підприємства передбачають її організацію у вигляді експрес-аналізу та деталізованого аналізу фінансового стану.

Метою експрес-аналізу є оперативна оцінка фінансового благополуччя і динаміка розвитку підприємства за основними показниками фінансового стану, що наведені у табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Показники експрес-аналізу фінансового стану підприємства

Напрям аналізу	Економічна характеристика показника	Алгоритм розрахунку
1. Оцінка економічного потенціалу
1.1.Оцінка майнового стану	Величина основних засобів	І розділ активу балансу
	Частка основних засобів у загальній сумі активів	Сума основних засобів/Сума балансу
	Коефіцієнт зносу основних засобів	Сума зносу/Сума основних засобів за первісною вартістю
1.2. Оцінка фінансового стану	Величина власного капіталу	І розділ пасиву балансу (І П)
	Коефіцієнт автономії	Власний капітал (І П)/Сума балансу
	Загальний коефіцієнт покриття	Оборотні активи (ІІ А)/Поточні зобов’язання (ІV П)
	Частка власних оборотних коштів у загальній сумі власного капіталу (коеф. маневреності)	(Оборотні активи (ІІА) – Поточні зобов’язання (ІV П))/Власний капітал (І П)
	Коефіцієнт покриття оборотних активів	Сума власних оборотних коштів/Сума оборотних активів
	Частка довгострокових зобов’язань у загальній сумі джерел коштів	Довгострокові зобов’язання /Сума балансу
2. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності
2.1. Оцінка прибутковості	Прибуток від операційної діяльності	ф.№2 “Звіт про фінансові результати”
	Рентабельність основної діяльності, %	Прибуток від операційної діяльності/Реалізація*100
	Чистий прибуток	ф.№2 “Звіт про фінансові результати”
	Рентабельність виробничих фондів (загальна)	Чистий прибуток/(середня вартість основних засобів+середня вартість оборотних активів (матеріальних)*100
2.2. Оцінка динамічності	Порівняльні темпи зміни реалізації, прибутку та авансованого капіталу	Темпи росту прибуткутемпи росту реалізаціїтемпи росту авансованого капіталу100%
	Оборотність активів, раз	Реалізація/Середня сума активів
	Тривалість операційного та фінансового циклів	Відображують потреба у господарських засобах, дні (розрахунок див. с.197)
2.3. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу	Рентабельність авансованого капіталу	Чистий прибуток/Середня сума активів (авансованого капіталу)*100
	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток/Середня сума власного капіталу*100

Тенденція змін показників експрес-аналізу фінансового стану (табл. 9.1) характеризуватиме якісні зміни у майновому стані підприємства. У процесі аналізу фактичні значення показників порівнюють з їх оптимальними (нормативними, теоретичними) значеннями, з показниками минулих періодів.

Метою деталізованого аналізу фінансового стану є широке обґрунтування рівня майнового і фінансового стану підприємства, як досягнутого у звітному році, так і розвиток на перспективу.

Такий поглиблений аналіз фінансового стану включає:

• загальну характеристику господарської діяльності підприємства;

• оцінку економічного потенціалу підприємства на основі аналізу його активів та інтенсивності їх використання;

• оцінку платоспроможності і фінансової стійкості;

• оцінку рентабельності фінансово-господарської діяльності;

• оцінку стану на ринку цінних паперів та ефективності поточних фінансових інвестицій.

Деталізований аналіз фінансового стану передбачає вивчення структури балансу та її змін у динаміці. Оцінка результатів розрахунків дозволяє охарактеризувати динаміку активів і пасивів: збільшення суми (валюти) балансу та її зростаюча динаміка свідчить про розширення діяльності підприємства, і оцінюється позитивно, і навпаки, зменшення суми балансу дає підстави для думки, що підприємство працює неефективно або згортає свою діяльність.

Структура активів і пасивів визначається як питома вага кожного розділу або статті у загальній сумі балансу. Цей відносний показник дозволяє більш об’єктивно оцінити зміни в балансі, а, значить, і у фінансовому стані підприємства, тому що зміни показників за вартісною оцінкою несуть у собі незалежні від діяльності підприємства зміни цін на товари, готову продукцію, виробничі запаси, індексацію основних засобів тощо.

У процесі аналізу структури балансу вивчають збалансованість між основним і оборотним капіталом, між активами з різною ліквідністю, оптимальність і раціональність співвідношення власних і залучених джерел коштів. Ці співвідношення характеризуються відповідними коефіцієнтами, які розраховуються за даними балансу підприємства, порівнюються для їх інтерпретації:

1. з оптимальними (нормативними) значеннями (їх ще називають “безпечними”) – для виявлення і оцінки ступеня ризику і прогнозування можливого банкрутства підприємства;

2. з відповідними коефіцієнтами самого підприємства за ряд років. Ця інформація відображає розвиток підприємства, тенденції і є корисною для акціонерів, інвесторів, ділових партнерів;

3. відносні показники порівнюють з аналогічними показниками інших підприємств цієї ж галузі і виявляють більш перспективні об’єкти інвестування;

Інтерпретація економічних показників дозволяє у комплексі оцінити господарську діяльність підприємства.

Показниками задовільної структури балансу є наступні:

1. коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (Кпл):

Кпл=Оборотні активи (ІІА¹)/Поточні зобов’язання (ІVП²)2 (рекомендований діапазон 2-2,5).

Він характеризує ступінь загального покриття всіма оборотними засобами усіх термінових зобов’язань (для торгівлі вважається допустимим його значення 1,5);

2. коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами всіх оборотних активів (Кзвк), він характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової незалежності:

Кзвк=Сума власних оборотних коштів / Поточні зобов’язання,

(ІІА–ІVП) (ІVП).

Сума власних коштів в обороті визначається як різниця між сумою оборотних активів (усього по розділу ІІ активу балансу) та сумою поточних зобов’язань (усього по розділу ІV пасиву балансу). Його оптимальне значення становить 0,1.

3. коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності (Квп):

,

де Кплп та Кплк – коефіцієнти поточної ліквідності на початок та на кінець звітного періоду; У – період відновлення (У=6 міс) або втрати (У=3міс) платоспроможності; Т – кількість місяців у періоді дослідження. У році Т=12 міс.

Якщо 1-й і 2-й коефіцієнт більші за їх оптимальні значення, то обчислюється коефіцієнт втрати платоспроможності (для У=3 міс.). Якщо хоча б один із них менший за оптимальне значення, то обчислюється коефіцієнт відновлення платоспроможності (У=6 міс.).

У знаменнику коефіцієнта – оптимальне значення К поточної ліквідності (Кпл=2,0). У чисельнику – його прогнозоване значення на найближчі 3-6 місяців (до Кплк додається його потенційний приріст за 3 або 6 місяців).

Таблиця 9.2

Показники структури балансу підприємства

Показники	На початок року	На кінець року	Оптимальне значення	Коментар
Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл)	2,0	1,8	2,0	Тенденція до зниження є незадовільною
Коефіцієнт забезпечення власними коштами оборотних активів (Кзвк)	0,09	0,14	0,1	Позитивне зростання коефіцієнта
Коефіцієнт відновлення платоспромож­ності (Квп)				В цілому структура балансу незадовільна

Розрахунок коефіцієнтів, за якими оцінюється структура балансу (табл. 9.2), свідчать про те, що підприємство не взмозі найближчим часом (протягом 6 місяців) відновити свою платоспроможність і є потенційним банкрутом. Незадовільна структура балансу і платоспроможності підприємства вимагає проведення поглибленого аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства з метою вибору оптимального варіанту реорганізаційних процедур для відновлення платоспроможності або заходів щодо ліквідації підприємства.

Враховуючи наявні ресурси та ґрунтуючись на аналізі структури балансу, фінансові менеджери приймають рішення щодо інвестицій, джерел фінансування визначають пріоритети і компромісні варіанти, щоби оптимально поєднати інтереси різних зацікавлених сторін з метою забезпечення благополуччя власників і вкладників підприємства – акціонерів, інвесторів, пайовиків.

Факторами відновлення платоспроможності є:

1. скорочення кредиторської заборгованості;

2. випереджаюче зростання оборотних активів за рахунок власних коштів.

Наслідком першого фактору стає скорочення величини оборотних активів, що, у свою чергу, не сприяє підвищенню ділової активності підприємств. Тому єдиним раціональним способом відновлення платоспроможності є збільшення оборотних активів за рахунок власних коштів при одночасному збільшенні прибутку і власного капіталу в цілому.

Практика показує, що більш значущим для зміцнення фінансового стану підприємства є коефіцієнт поточної ліквідності (загального покриття балансу), який має бути більшим або дорівнювати його оптимальному значенню (див. табл. 10.2). Це означає, що навіть з меншою часткою власних оборотних коштів, але при достатньому рівні коефіцієнта поточної ліквідності підприємство є життєздатним.

Сказане підкреслює значення якості оборотних активів підприємства і, в першу чергу, підприємств сфери обігу.

Контрольні питання

1. В чому полягає значення та актуальність аналізу фінансового стану підприємства?

2. Які завдання виконуються у процесі аналізу фінансового стану?

3. Назвіть основні напрямки аналізу фінансового стану і визначте їх характерні риси.

4. З якою метою і за якими показниками проводиться експрес-аналіз фінансового стану?

5. Які показники характеризують задовільну структуру балансу підприємства?

6. Які є шляхи відновлення платоспроможності підприємства?

1. Визначити та оцінити тенденцію зміни загальної платоспроможності організації та коефіцієнта власних коштів в оборотних активах. Розрахувавши коефіцієнт втрати платоспроможності на звітну дату, оцінити можливість її відновлення у найближчі 3 чи 6 місяців.

Таблиця 1

Оцінка структури балансу Франківського СТ на звітну дату

Показники	Значення показника за балансом		Оптимальне значення	Коментар
	на початок року	на звітну дату
Коефіцієнт загальної платопроможності	1,05	1,09	>2,0
Коефіцієнт власних коштів в оборотних активах	0,06	0,10	>0,1
Коефіцієнт втрати (відновлення) платоспроможності	–		>1,0