Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Штепа посібник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4.3. Визначення порогу рентабельності та прогнозування прибутку

Важливою задачею при формуванні стратегії розвитку підприємства є обгрунтоване планування та прогнозування оптимального розміру прибутку.

Методика прогнозування прибутку складається з двох етапів:

  1. визначення порогу рентабельності (досягнення беззбитковості виробництва);

  2. визначення прогнозного значення прибутку, що у свою чергу здійснюється через розрахунок планового прибутку та через мінімальний рівень рентабельності (оптимальний).

У ринкових умовах господарювання підприємство має визначити “портфель замовлень”, тобто обсяг випуску і реалізації продукції, необхідний для забезпечення виконання договорів постачання з мінімальними затратами.

Беззбитковий або критичний обсяг реалізації продукції (поріг рентабельності) – це такий, при якому виручка покриває (відшкодовує) усі понесені підприємством витрати:

Ркр=ПС,

де Ркр – критичний обсяг реалізації продукції; ПС – повна собівартість реалізованої продукції, яка складається із виробничих витрат (Вв), які є змінними (Ввзм) і постійними (Ввпост), адміністративних витрат (А), витрат на збут (Взб).

Розширена модель критичного обсягу реалізації буде виглядати таким чином:

або

;

,

де q – кількість реалізованої продукції в натуральних одиницях. Різниця між ціною за одиницю продукції та змінними витратами являє собою частку маржинального доходу у ціні виробу. qкр – критичний обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру за видами продукції, мд – маржинальний дохід на одиницю продукції.

У вартісній оцінці критичний обсяг реалізації (Ркр) дорівнює:

виходячи з попередніх формул і залежностей:

; ,

де рі – ціна і-того виду продукції.

Графічно критичний обсяг реалізації можна подати рис. 4.3.

Згідно з наведеною схемою перевищення фактичного (або прогнозного) обсягу реалізації над критичним дозволяє підприємству отримати прибуток і навпаки, реалізація продукції нижче критичного рівня принесе підприємству збитки.

Рис. 4.3. Обсяг реалізації, прибуток та витрати на реалізовану продукцію.

Тому логічним є другий етап, на якому визначається обсяг реалізації продукції, при якому підприємство отримує мінімальний прибуток, тобто таку його вел ичину яка після сплати податку задовольняє власників підприємств.

Прибуток мінімальний (Пмін.) визначається з урахуванням мінімального (граничного) рівня рентабельності галузі економіки країни, в якій працює підприємство.

,

де ВК – власний капітал; Рмін – мінімальний рівень рентабельності галузі, %; СП – рівень сплати податку з прибутку, %.

.

Різниця між обсягом реалізації “мінімальна рентабельність” та критичним обсягом реалізації – це “зона” безпеки (запас фінансової витривалості), при існуванні якої підприємство має резерв зниження обсягу реалізації, не потрапляючи у “зону збитку”(рис. 4.3.). Таким чином, на зміну критичного обсягу реалізації чинять вплив зміна суми постійних виробничих та адміністративних витрат, зміна рівня змінних виробничих витрат та зміна оптових цін підприємства на продукцію. Вплив кожного фактора визначається відповідними способами факторного аналізу.

Зміна обсягу реалізації в залежності від зміни цін на окремий вид продукції проявляється в еластичності попиту, тобто у коливаннях реалізації від зміни ціни:

,

де Ел.попиту – коефіцієнт еластичності попиту; ∆ТVі – зміна темпу приросту обсягу реалізації окремого виду продукції; ∆Трі – зміна темпу приросту ціни за одиницю продукції.

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків зміниться обсяг реалізації певного виду продукції при зміні ціни на нього на 1%/

За даними факторного маржинального аналізу прибутку від операційної діяльності (табл. 4.1) можна провести прогнозний розрахунок порогу рентабельності підприємства на наступний рік, виходячи із оптимальних значень відповідних показників за звітний рік (табл. 4.2)

Таблиця 4.2

Прогнозний розрахунок порогу рентабельності підприємства на наступний рік

№

з/п

Показники

Сума, тис.грн.

Частка в обсязі реалізації

1

Витрати змінні

2125,0

2125/3978=0,5342

2

Витрати постійні

957,0

–

3

Адміністративні витрати

105,0

–

4

Витрати на збут

360,0

360/3978=0,0913

5

*Прибуток від операційної діяльності

(421+5,0)=426,0

–

6

Маржинальний дохід

1-0,5342-0,0913

=0,3745

7

Поріг рентабельності (критичний обсяг реалізації)

(957,0+105,0):0,3745=2836,0

–

8

Виручка від реалізації (прогнозна)

(957+105+426):0,3745=3973,0

–

9

Запас фінансової витривалості

3973-2836=1137

1137/3973=0,286

0,286 або 28,6%

* Прибуток прогнозний складається із величини фактичного прибутку та резерву його збільшення за рахунок усунення (не виникнення у майбутньому) інших операційних витрат у сумі 5 тис.грн.

Визначені прогнозні величини показників, від яких залежить оптимальний обсяг реалізації продукції досліджуваного підприємства, грунтуються на реальних, досягнутих результатах діяльності підприємства, а також на застосуванні у господарській діяльності підприємства виявлених резервів підвищення її ефективності.

Аналіз інших складових фінансових результатів, від яких залежить величина чистого прибутку, полягає у вивченні тенденції їх змін, причин виникнення, та їх економічної оцінки. Велику роль при цьому відіграє вивчення нераціональних витрат центрами їх виникнення та відповідальності. Це дозволяє при розробці заходів щодо запобігання і усунення нераціональних витрат (інших операційних та інших фінансових витрат і т.п.) залучати кваліфікованих працівників для надання обгрунтованих пропозицій у практичній діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства.

Підвищенню ефективності господарської діяльності підприємств сприяє професіоналізм економічних кадрів підприємства, які володіють знаннями законів ринкової економіки, вміють аналізувати практичні ситуації, і на основі аналізу розробляти оптимальні управлінські рішення щодо розміщення цінних паперів з метою отримання доходів від короткострокових фінансових вкладень, здачі в оренду основних засобів, що не використовуються у господарстві, дотримання розрахункової дисципліни, щоб не допускати сумнівної, безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості та ін.