2.4 Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва
Ступінь використання ресурсів і якість продукції, що виробляється, визначаються організаційно-технічним рівнем виробництва. Поняття “організаційно-технічний рівень” поєднує три основних елементи: науково-технічний рівень виробництва; рівень його організації та рівень управління.
Високих результатів можна досягнути лише при збалансуванні цих елементів. При відсутності балансу виникають стримуючі (лімітуючі) фактори. Так, недостатньо гнучка система управління може стати гальмом розвитку економіки підприємства. Тому важливо знати потенційні можливості підвищення організаційно-технічного рівня і вчасно визначати фактори, що його обмежують, для їх усунення.
Комплексний аналіз організаційно-технічного рівня здійснюється у наступній послідовності:
оцінюється досягнутий організаційно-технічний рівень виробництва на підприємстві у порівнянні з нормативами, середньогалузевим та рівнем однотипних підприємств;
вивчається динаміка зміни основних показників, що визначають організаційно-технічний рівень виробництва і виявляються тенденції їх змін;
визначаються резерви росту ефективності виробництва і шляхи їх впровадження.
Для рішенні визначених задач важливе значення має система якісних показників техніко-економічної інформації, яка має бути актуальною, достовірною і інтегрованою.
Науково-технічний рівень аналізується за напрямками, відображеними на рис. 2.3.
В умовах науково-технічного прогресу найважливіше значення має науковий потенціал і наукомісткість продукції. Це найважливіші фактори конкурентоздатності продукції, її відповідності світовому рівню.
Технічна сторона виробництва має першочергове значення для економіки підприємств. Від неї залежить ріст продуктивності праці, випуск продукції вищої якості, ощадливе витрачання сировини, матеріалів, електроенергії та інші.
Рис. 2.3. Структурні елементи науково-технічного рівня виробництва
При аналізі технічного рівня виробництва необхідно визначити ступінь оснащення підприємств машинами та обладнанням для нормального виробничого процесу, відповідність їх сучасному рівню науки і техніки, прогресивність технологічних процесів. З цією метою вивчається відповідна система показників, що аналізується у динаміці і у порівнянні з планом.
Відповідність устаткування сучасному технічному прогресу можна виявити за даними групування устаткування за віковим складом, ступенем зносу, питомою вагою прогресивного устаткування в загальній його кількості і вартості.
Ступінь механізації і автоматизації основного і допоміжного виробництва підприємства характеризується відношенням обсягу продукції чи робіт, виконаних автоматизованим чи механізованим способом до загального їхнього обсягу. Як додаткові показники можуть використовуватися питома вага комплексно механізованих чи автоматизованих ділянок і цехів, механізованих потокових ліній і автоматичного устаткування у загальній кількості чи у загальній їх вартості.
Рівень технічного оснащення праці характеризують фондовоозброєність праці, технічна озброєність, енергоозброєність, рівень механізації основного і допоміжного виробництва і праці, рівень технології.
Фондоозброєність праці показує рівень оснащеності працівників основними виробничими фондами (вартість основних виробничих фондів / чисельність працівників).
Технічна озброєність праці визначають відношенням вартості машин і устаткування до чисельності робітників у найбільшу зміну.
Енергоозброєність праці встановлює зв'язок витрат живої праці з виробничим споживанням енергії (теплової, механічної і електричної). Енергоозброєність праці визначають відношенням вартості спожитої енергії до чисельності працівників).
Рівень механізації (автоматизації) праці можна виявити за допомогою коефіцієнта механізації, що визначається як відношення чисельності робітників, що виконують операції на механізмах і автоматах, до загальної чисельності робітників. Цей показник розраховується на рівні цеху, основного і допоміжного виробництва, об'єднання підприємств.
При аналізі також використовуються показники:
чисельність зайнятих ручною працею на підйомно-транспортних, навантажувальних і складських роботах;
питома вага комплексно механізованих ділянок і цехів у їхній загальній кількості.
Ефект підвищення рівня механізації праці визначається скороченням чисельності зайнятих ручною працею, зниженням трудомісткості продукції (підвищенням продуктивності праці за рахунок росту технічного рівня виробництва).
Важливим розділом аналізу науково-технічного рівня виробництва є оцінка рівня технології виробництва. Система показників, що використовується при аналізі, повинна відображувати прогресивність технології. Важливим показником оцінки рівня технології є питома вага продукції, виготовленої за прогресивною технологією. Ступінь інтенсивності технологічних режимів визначається скороченням тривалості виробничого циклу.
Технічний рівень виробництва можна характеризувати за ступенем оновления продукції, який може бути оцінений за питомою вагою нової продукції у загальному обсязі виробництва.
Аналіз завершується розробкою основних напрямків (заходів) удосконалювання технології.
Рівень технології пов'язаний зі станом технологічної дисципліни. При аналізі виявляються найбільш типові причини її порушення, динаміку показників браку, доплат відрядникам у зв'язку з відступами від установленого технологічного процесу. Рівень технологічної дисципліни залежить і від організації контролю, прогресивності його методів. Ефективність удосконалення технології виявляється у зниженні трудомісткості, матеріаломісткості, собівартості продукції.
На сучасному етапі розвитку суспільства зростає роль організаційних факторів. Правильна організація праці і управління сприяють інтенсифікації виробничих процесів. Організаційний рівень промислового підприємства визначається організацією виробництва, організацією праці та організацією управління (рис. 2.4)
Рис. 2.4. Структура організаційного рівня виробництва
Показниками, що характеризують рівень організації виробництва, служать коефіцієнти:
спеціалізації – відношення вартості продукції, що відповідає профілю виробництва, до загального обсягу її випуску;
кооперування – відношення вартості покупних напівфабрикатів і послуг до вартості продукції;
серійності – відношення вартості продукції до кількості її найменувань;
показники завантаження устаткування в часі та ін.
Для аналізу також застосовуються показники рівня організації і обслуговування робочих місць, нормування праці і її удосконалення (середній відсоток виконання норм виробітку й ін.).
Для характеристики рівня організації праці необхідні показники, що відображують багатоверстатність обслуговування, упровадження типових проектів робочих місць, передових прийомів і методів праці; відповідність умов праці науково обґрунтованим санітарно-гігієнічним нормам і нормативам, режимам праці і відпочинку для різних професій робітників, службовців; виконання плану підвищення кваліфікації; зміцнення трудової і технологічної дисципліни.
Рівень управління аналізується з метою виявлення можливостей його удосконалення, підвищення ефективності, економії витрат. Система аналітичних показників повинна відображувати основні складові управлінського процесу: організаційну структуру, кадри, інформаційне забезпечення, рівень організації праці в апараті управління, ступінь досконалості його технології. Деякі аспекти управлінської діяльності не піддаються формалізації і кількісній оцінці, наприклад, діловий імідж адміністрації, психологічний клімат у колективі. Тому при аналізі вивчаються насамперед показники, що мають кількісну характеристику.
Для характеристики структури органів управління й інших сторін управлінської діяльності використовуються показники:
питома вага працівників управління (керівників, фахівців) у складі промислово-виробничого персоналу;
питома вага заробітної плати працівників управління у загальному фонді заробітної плати і собівартості продукції.
При аналізі використовуються відомості про технічну озброєність керівників (відношення вартості технічних засобів управлінської праці до числа працівників управління); ступеня централізації функцій (за питомою вагою керівників серед фахівців-службовців); ступеня комп'ютеризації та ін.
Показниками ефективності управління є рівень витрат на управління, що припадає на гривню виробленої чи реалізованої продукції, обсяг виробленої чи реалізованої продукції чи прибутку, що приходиться на працівника управління; стан економічної діяльності (нормування, планування, обліку, ступеня комп'ютеризації цих робіт) і ін. Перераховані показники вивчаються у динаміці і у порівнянні з даними аналогічних підприємств.
Особливість аналізу організації управління – використання нормативних показників як еталонної бази для порівняння.
Контрольні питання
Визначіть основні напрямки аналізу організаційно-технічного рівня виробництва.
Які використовуються показники ефективності управління та яка методика їх аналізу.
Які показники визначають рівень технічного оснащення праці?
Визначити поняття “спеціалізація”, “кооперування”, “серійність”.
Як оцінюється ефективність управління виробництвом?
Необхідно:
Дати правильну відповідь на питання:
Які фактори впливають на відхилення фактичної середньої заробітної плати від планової?
а) зміна рівня кваліфікації;
б) рівень техніки, технології, організації виробництва;
в) умови праці;
г) стаж роботи, галузь народного господарства;
д) відпрацьований час;
е) продуктивність праці;
є) обсяг виробництва;
ж) діюча на підприємстві система матеріального заохочення;
з) форми та системи оплати праці;
і) різного роду доплати, передбачені законодавством;
к) якість та асортимент продукції;
л) природні умови.
Яка закономірність у співвідношенні темпів зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати?
а) темпи зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці повинні бути однаковими;
б) темпи зростання середньої заробітної плати повинні випереджати темпи зростання продуктивності праці;
в) темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання середньої заробітної плати;
г) власний варіант відповіді.
Необхідно:
розкрити зміст поняття "виробіток продукції";
пояснити, як можна розрахувати середньорічний виробіток продукції одним робітником, якими джерелами інформації для цього необхідно користуватися;
з'ясувати, які фактори впливають на середньорічний, середньоденний, середньогодинний виробіток продукції одним робітником
викласти методику розрахунку їх впливу.
Необхідно:
пояснити поняття "продуктивність праці", порядок розрахунку та одиниці виміру;
вказати, що розуміють під узагальнюючими, частковими та допоміжними показниками продуктивності праці;
охарактеризувати основні джерела та порядок розрахунку резервів зростання продуктивності праці;
запропонувати свої доповнення до наведеної схеми (рис. 1).
Необхідно:
пояснити, що Ви розумієте під поняттям "фондовіддача", як можна розрахувати цей показник;
визначити, яка існує залежність між показниками фондовіддачі, продуктивності праці та фондоозброєності праці.
Необхідно:
провести аналіз наявності, руху і динаміки основних засобів;
проаналізувати склад та структуру основних засобів; вивчити зміни їх складу за видами засобів у динаміці;
розрахувати коефіцієнти оновлення та приросту основних засобів;
Необхідно:
охарактеризувати два шляхи підвищення ефективності використання діючого обладнання: екстенсивний та інтенсивний;
пояснити, що Ви розумієте під поняттям "баланс часу роботи обладнання", навести його складові;
визначити склад календарного фонду часу роботи обладнання;
провести порівняння календарного, режимного та нережимного фондів робочого часу.
Рис 1. Склад календарного фонду часу роботи обладнання.