- •1. Загальні проблеми безпеки авіаційних інформаційно-комунікаційних систем.
- •1.1. Основні поняття й визначення
- •1.2. Стандарти інформаційної безпеки
- •1.3. Сучасні методи й засоби оцінки стану безпеки
- •2.1. Структурна схема системи зв’язку та її елементи
- •2.2. Характеристики безперервних джерел та одержувачів повідомлень
- •2.2.1. Теорія розбірливості мови
- •2.2.2. Розбірливість мови при радіозв’язку
- •2.3.1. Елементи теорії інформації в застосуванні до мовного сигналу
- •2.3. Компресія мовних сигналів
- •2.3.2. Методи безпосередньої компресії
- •2.4. Статистичні характеристики мовних повідомлень
- •2.5. Параметрична компресія мовних сигналів
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2 Смугові вокодери
- •2.13. Функціональна схема полосного вокодера
- •Питання для самоперевірки
- •3.1 Класифікація каналів витоку інформації
- •3.2 Моделі електромагнитних каналів витоку інформації
- •3.2.1 Загальна характеристика бездротових мереж
- •3.2.2 Детерміновані моделі
- •3.2.3 Багатопроменеве поширення радіохвиль
- •3.2.3.1 Двопроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.2 Десятипроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.3 Узагальнена модель поширення радіосигналів
- •3.2.4 Емпіричні моделі
- •3.2.4.1 Кусочно-лінійна апроксимація втрат на трасі поширення радіохвиль
- •3.2.4.2 Модель Окамури
- •3.2.4.3 Модель Хата
- •3.2.4.4 Модель Уолфиша-Икегами
- •3.2.4.5 Модель Альсбрука і Парсона
- •3.2.4.6 Модель Уолфица-Бертони
- •3.2.4.7 Модель Лі
- •3.2.4.8 Модель Кся-Бертолі
- •3.2.4.9 Модель Егли
- •3.2.5 Найпростіша модель визначення втрат на трасі
- •3.3 Застосування моделі Хата для моделювання технічних каналів витоку інформації в службових приміщеннях.
- •3.3.1 Модель Хата, наружно-зовнішній зв'язок
- •3.3.2 Сферична модель, наружно- зовнішня
- •3.3.3 Комбінація різних сценаріїв розповсюдження
- •4.1. Загальна інформація
- •4.2. Радіомікрофони
- •4.3. Пристрої перехоплення телефонних повідомлень
- •4.4. Спеціальні пристрої прослуховування
- •4.5. Системи і пристрої відеоконтролю
- •4.5.1. Загальна інформація
- •4.6. Нелінійні радіолокатори
- •5.1. Класифікація засобів технічного захисту інформації в каналах загального користування.
- •5.2 Пристрої захисту інформації в телекомунікаційних системах
- •5.4. Скануючі приймачі
- •5.6 Випалювачі телефонних заставних пристроїв
- •5.7. Виявлювачі та придушувачі диктофонів і вч електронних пристроїв
- •5.8 Системи віброакустичного зашумлення
- •6.1. Основні принципи криптографії
- •6.2. Класифікація шифрів.
- •6.3. Симетрична криптографія.
- •6.4 Асиметрична криптографія та цифровий підпис.
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Аналогове скремблювання
- •7.3. Дискретизація мови з наступним шифруванням
- •7.4. Статистичний аналіз кодерів celp
- •7.5. Багатопозиційні фазова та амплітудно-фазова модуляція
- •7.6. Критерії оцінки систем закриття мови
- •7.7. Вимоги до комплексної системи захисту інформації в авіаційних інформаційно-комунікаційних системах
3.2.2 Детерміновані моделі
Загасання радіосигналів у вільному просторі.
Розглянемо радіосигнал, що розповсюджується у вільному просторі на приймач, вилучений на відстань d від передавача. Передбачається, що такий сигнал поширюється на лінії прямої видимості, тобто між передавачем і приймачем немає перешкод, і без яких-небудь відбиттів. У цьому випадку прийнятий сигнал визначається з формули втрат при поширенні у вільному просторі:
,
де
враховує діаграми спрямованості
передавальної й приймальні антен
у напрямку прямої видимості, при цьому
середня прийнята
потужність сигналу становить
,
де позначає комплексну
сполучену величину. Відношення потужностей
прийнятого й переданого сигналів
.
Таким
чином, потужність прийнятого сигналу
зменшується пропорційно
квадрату відстані d між
передавальною й приймальнею антенами.
3.2.3 Багатопроменеве поширення радіохвиль
У звичайному міському середовищі радіосигнал, переданий від нерухомого джерела до мобільного приймача, набуває змін як по амплітуді, так і по фазі. Ці зміни обумовлені багатопроменевим поширенням, що виникає при його відбитті, переломленні або розсіюванні об'єктом. Копії переданого сигналу можуть загасати по потужності, затримуватися за часом, зрушуватися по фазі й/або частоті в порівнянні із прямою хвилею. В вузькосмугових каналах вплив багатопроміневості приводить до того, що прийнятий сигнал змінюватися по амплітуді.
При побудові моделей, відстані обираються таким чином, щоб на поширення не впливала кривизна Землі. Якщо передавач, приймач і відбивачі нерухомі, то позитивні й негативні ефекти внаслідок багатопроменевого поширення, а також затримки променя, що поширюється по лінії прямої видимості, є постійними. Однак, якщо джерело сигналів або приймач переміщаються, то характеристики багатопроменевого поширення змінюються в часі, ці тимчасові зміни можуть бути враховані у випадку, коли число, місце розташування й характеристики відбивачів відомі, у протилежному випадку необхідно використовувати статистичні моделі.
Помилка апроксимації при врахуванні траєкторій поширення радіохвиль є найменшої, коли приймач вилучений від найближчого об'єкта, що створює розсіювання, на відстань багатьох довжин хвиль і всіх об'єктів, що розсіюють і є досить великим у порівнянні з довжиною хвилі, і досить гладкими (як це має місце, наприклад, при відбитті від вікон). Порівнюючи результати рішень, отриманих методом аналізу траєкторій поширення радіохвиль, з емпіричними даними показує, що модель цілком адекватна для сільських районів і міських вулиць, де передавач і приймач підняті невисоко над землею.
Найбільш точна модель, що враховує траєкторії поширення променів, включає всі складові багатопроменевого сигналу з урахуванням загасання, переломлення й розсіювання. У цій моделі враховуються всі геометричні і діелектричні властивості будинків, що оточують передавач і приймач, тому ці моделі вимагають проведення додаткових вимірів на цій ділянці місцевості. Комп'ютерні програми, засновані на цій моделі , використають для обчислень базу знань про будинки, що перебувають на обраній ділянці місцевості, що сьогодні досить широко використовується для планування СРР як на вулиці, так й усередині будинків.
Спочатку буде розглянута двопроменева модель, що дозволяє визначати зміни сигналу в результаті додавання променів, відбитого від землі, і прямого променя. Ця модель адекватно описує процес поширення сигналу в районах з невеликим числом відбивачів, наприклад сільських або шосейних доріг. Потім розглядається десятипроменева модель, що дозволяє визначати зміни сигналу, що поширюється уздовж прямої вулиці великою кількістю будинків за умови, що передавальна й приймальня антени розташовані нижче рівня будинків. І, нарешті, буде розглянута узагальнена модель, що дозволяє прогнозувати поширення сигналів при будь-якому розміщенні будинків, приймачів і передавачів.
Двопроменева модель передбачає наявність даних тільки про висоту антен, для побудови десятипроменевої моделі необхідні вихідні дані про висоту антен і ширину вулиці, а для побудови узагальненої моделі потрібно не тільки наявність цих параметрів, але й докладна інформації про геометрію й діелектричні властивості навколишніх будинків.
