- •1. Загальні проблеми безпеки авіаційних інформаційно-комунікаційних систем.
- •1.1. Основні поняття й визначення
- •1.2. Стандарти інформаційної безпеки
- •1.3. Сучасні методи й засоби оцінки стану безпеки
- •2.1. Структурна схема системи зв’язку та її елементи
- •2.2. Характеристики безперервних джерел та одержувачів повідомлень
- •2.2.1. Теорія розбірливості мови
- •2.2.2. Розбірливість мови при радіозв’язку
- •2.3.1. Елементи теорії інформації в застосуванні до мовного сигналу
- •2.3. Компресія мовних сигналів
- •2.3.2. Методи безпосередньої компресії
- •2.4. Статистичні характеристики мовних повідомлень
- •2.5. Параметрична компресія мовних сигналів
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2 Смугові вокодери
- •2.13. Функціональна схема полосного вокодера
- •Питання для самоперевірки
- •3.1 Класифікація каналів витоку інформації
- •3.2 Моделі електромагнитних каналів витоку інформації
- •3.2.1 Загальна характеристика бездротових мереж
- •3.2.2 Детерміновані моделі
- •3.2.3 Багатопроменеве поширення радіохвиль
- •3.2.3.1 Двопроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.2 Десятипроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.3 Узагальнена модель поширення радіосигналів
- •3.2.4 Емпіричні моделі
- •3.2.4.1 Кусочно-лінійна апроксимація втрат на трасі поширення радіохвиль
- •3.2.4.2 Модель Окамури
- •3.2.4.3 Модель Хата
- •3.2.4.4 Модель Уолфиша-Икегами
- •3.2.4.5 Модель Альсбрука і Парсона
- •3.2.4.6 Модель Уолфица-Бертони
- •3.2.4.7 Модель Лі
- •3.2.4.8 Модель Кся-Бертолі
- •3.2.4.9 Модель Егли
- •3.2.5 Найпростіша модель визначення втрат на трасі
- •3.3 Застосування моделі Хата для моделювання технічних каналів витоку інформації в службових приміщеннях.
- •3.3.1 Модель Хата, наружно-зовнішній зв'язок
- •3.3.2 Сферична модель, наружно- зовнішня
- •3.3.3 Комбінація різних сценаріїв розповсюдження
- •4.1. Загальна інформація
- •4.2. Радіомікрофони
- •4.3. Пристрої перехоплення телефонних повідомлень
- •4.4. Спеціальні пристрої прослуховування
- •4.5. Системи і пристрої відеоконтролю
- •4.5.1. Загальна інформація
- •4.6. Нелінійні радіолокатори
- •5.1. Класифікація засобів технічного захисту інформації в каналах загального користування.
- •5.2 Пристрої захисту інформації в телекомунікаційних системах
- •5.4. Скануючі приймачі
- •5.6 Випалювачі телефонних заставних пристроїв
- •5.7. Виявлювачі та придушувачі диктофонів і вч електронних пристроїв
- •5.8 Системи віброакустичного зашумлення
- •6.1. Основні принципи криптографії
- •6.2. Класифікація шифрів.
- •6.3. Симетрична криптографія.
- •6.4 Асиметрична криптографія та цифровий підпис.
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Аналогове скремблювання
- •7.3. Дискретизація мови з наступним шифруванням
- •7.4. Статистичний аналіз кодерів celp
- •7.5. Багатопозиційні фазова та амплітудно-фазова модуляція
- •7.6. Критерії оцінки систем закриття мови
- •7.7. Вимоги до комплексної системи захисту інформації в авіаційних інформаційно-комунікаційних системах
3.2.4.6 Модель Уолфица-Бертони
Модифікована модель Хата не враховує вплив дифракції від поверхонь дахів і будинків. Для врахування цих впливів була розроблена модель Уолфица-Бертони. У цій моделі при прогнозуванні середньої інтенсивності сигналу на рівні вулиці, враховується дифракція. Втрати на трасі розраховуються наступним чином:
де
—потужність
сигналу на вході приймача при поширенні
радіохвиль у вільному просторі для
ненаправлених антен; Q
- ураховує
зниження потужності сигналу, обумовлене
перешкодами у вигляді
будинків, які затінюють приймач на рівні
вулиці;
- ураховує
втрати сигналу через дифракцію. Модель
прийнята для стандарту IMT-2000.
Є й інші емпіричні моделі для визначення втрат на трасі.
3.2.4.7 Модель Лі
Модель Ли була запропонована в 1982 р. У досить короткий час вона стала популярна серед дослідників і системних інженерів, оскільки параметри моделі можуть бути просто скореговані за допомогою додаткових вимірів до конкретних умов поширення. Після проведення цієї процедури прогнозування рівня сигналу стає досить точним. Більше того, алгоритм прогнозування простий для застосування. Багато систем мобільного зв'язку спроектовані із застосуванням цієї моделі (AMPS, DAMPS, GSM, ІS-95).
Модель складається із двох частин. Перша частична (регіон-регіон) використана для прогнозування втрат при поширенні над відносно плоскою поверхнею без прийняття в увагу територіальних властивостей. Використання тільки цієї частини приводить до недостатньо точних результатів для горбкуватих регіонів. Друга частина (точка-точка) моделі Лі використовує результат, отриманий у першій частин, за основу й отримує більш точне значення. Заснована на даних профілю, поверхня другої частини моделі ураховує умови прямої видимості. Якщо пряма видимість між приймачем і передавачем існує, те враховуємо вплив відбитих радіохвиль. Якщо умова прямої видимості не виконується, те моделюються дифракції радіохвиль як перешкоди на шляху розповсюдження сигналу.
Основна частина втрат при розповсюдженні на шляху сигналу може бути визначена наступною формулою:
,
де
- потужність сигналу на відстані
від
передавача,
- частота сигналу,
- потужність сигналу у точці перетину
лінії розповсюдження з перешкодою на
відстані
від передавача,
-
враховує ступінь кривизни поверхні, n
– показує ступінь частотної залежності,
-
поправочний коефіцієнт, залежить від
висоти розташування антен, потужності
передавача, коефіцієнту посилення
передавальної і приймальної антен.
Ця модель може використовуватися
для загального випадку, коли радіохвилі
розповсюджуються в різних умовах. В
цьому випадку повинні буди відомі
коефіцієнти кривизни поверхні
і границі області з такими коефіцієнтами
кривизни.
Дана модель дозволяє визначити потужність сигналу, що приймається:
,
де
і
залежать від характеристик оточуючого
середовища і були розраховані статистично
по розрахункам в декількох містах. Для
великих міст
=55…80,
==30…43.
Для пригородів
=54,
=39.
Множник n
приймає наступне
значення: n=2
для пригородів і для діапазону
,
n=3 для
міст при
.
Параметр
розраховується наступним чином:
,
де
-
потужність передавача, Вт;
-
коефіцієнти підсилення антен,;
висота
антен мобільної і базової станцій; m=1
при
м
і m=2 при
м.
