4.2. Радіомікрофони

Радіомікрофон, як випливає з назви, це мікрофон, об'єднаний з радіо, тобто з радіоканалом передачі звукової інформації. В даний момент немає сталої назви цих пристроїв. Їх називають радіозакладками, радіобагами, радіокапсулами, іноді - "жучками", але все-таки самою точною назвою варто визнати назву, винесену як заголовок даного розділу. Радіомікрофони є найпоширенішими технічними засобами ведення комерційної розвідки. Їхня популярність пояснюється насамперед зручністю їх оперативного використання, простотою застосування (не потрібно тривалого навчання персоналу), дешевиною, дуже невеликими розмірами. У найпростішому випадку радіомікрофон складається з власне мікрофона, тобто пристрою для перетворення звукових коливань в електричні, та радіопередавача – пристрою, що випромінює в простір електромагнітні коливання радіодіапазону (несучу частоту), промодульовані електричними сигналами з мікрофона. Мікрофон визначає зону акустичної чутливості (звичайно вона коливається від декількох до 20-30 метрів), радіопередавач – дальність дії радіолінії. Визначальними  параметрами з погляду дальності дії для передавача є потужність, стабільність несущої частоти, діапазон частот, вид модуляції. Істотний вплив на довжину радіоканалу робить, звичайно, і тип радіоприймального пристрою.

На приймальних пристроях ми зупинимося, хоча і коротко, пізніше. Пристрій керування не є обов'язковим елементом радіомікрофона. Він призначений для розширення його можливостей: дистанційного вмикання-вимикання передавача, мікрофона, пристрою запису, перемикання режимів. Можуть бути передбачені режими: включення за наявністю голосу, режим запису в реальному часі, режим прискореного відтворення і т.д. Пристрій запису, як випливає зі сказаного вище, також не є обов'язковим елементом. Розроблено і випускаються серійно сотні моделей радіомікрофонов, у тому числі не менш ста типів – у Росії, Україні й Білорусії. Технічні дані радіомікрофонів знаходяться в наступних межах[2]:

• маса від 5 до 350 г

• габарити від 1 см3 до 8 дм3

• частотний діапазон від 27 до 2000 МГц

• потужність від 0,2 до 500 мВт

• дальність без ретранслятора від 10 до 1500 м

• час безупинної роботи від декількох годин до декількох років.

Більш докладні дані по конкретних моделях наведено в табл. 4.1[2]. Як видно з даної таблиці, дальність дії, габарити і час безупинної роботи знаходяться в дуже тісній залежності одне від одного. Справді, для збільшення дальності необхідно насамперед підняти потужність, одночасно зростає струм, споживаний від джерела живлення, що швидше витрачає свій ресурс, а виходить, скорочується час безупинної роботи. Щоб збільшити цей час, збільшують ємність батарей живлення, але це збільшує габарити радіомікрофона. Можна збільшити тривалість роботи передавача введенням у його склад пристрою дистанційного керування (вимикання-вмикання-вимикання), однак це також збільшує габарити. Крім того, потрібно мати на увазі, що збільшення потужності передавача полегшує можливість його виявлення.

Як було сказано вище, прийом сигналу від радіомікрофонів здійснюється за допомогою багатоканального приймача. Можлива побудова схеми з використанням передавача-ретранслятора. Потужність радіомікрофона робиться дуже невеликою (для збільшення часу роботи і підвищення скритності), а на невеликій відстані, наприклад, у сусіднім приміщенні, встановлюється передавач-ретранслятор, габарити і потужність якого піддаються набагато меншим обмеженням. Як уже говорилося вище, дальність дії радіопередавачів визначається в істотному ступені якостями радіоприймальних пристроїв, насамперед, чутливістю. У якості приймачів часто використовують побутові радіоприймальні пристрої. У цьому випадку кращим є застосування магнітол, тому що з'являється можливість одночасного ведення запису. До недоліків таких пристроїв відносяться низька чутливість і можливість налаштовування сторонніх осіб на частоту передавача. Частково ці недоліки можна усунути перебудовою частотного діапазону, у тому числі за допомогою конверторів, а також переналагодженням підсилювачів для підвищення чутливості. Достоїнством таких систем є низька вартість, а також те, що вони не викликають підозр. Але все-таки кращим варто вважати застосування спеціальних приймальних пристроїв.