7.7. Вимоги до комплексної системи захисту інформації в авіаційних інформаційно-комунікаційних системах

Принципи побудови КСЗІ, виходячи з архітектури ІКС і тенденцій її подальшого розвитку, повинні враховувати особливості архітектури мережі аеропорту й базуватися на положеннях, які містяться в нормативних документах з технічного захисту інформації (НД ТЗІ) і в міжнародних стандартах ІSО й МСЕ-Т. При побудові КСЗІ необхідно реалізувати механізми захисту інформації на різних рівнях базової моделі OSI. Варто забезпечити реалізацію таких принципів архітектури безпеки:

КСЗІ будується на основі штатних вбудованих механізмів захисту інформації базового програмного забезпечення (ПЗ), операційної системи (ОС) мережного обладнання, серверів мережних служб і робочих станцій;

• - підвищення рівня захищеності базового ПЗ досягається завдяки модульній побудові КСЗІ, що дозволяє включати до її складу додаткові програмно-апаратні засоби захисту, поетапно розширювати й модернізувати систему із забезпеченням необхідного рівня захищеності інформаційних ресурсів ІКС;

• - централізоване адміністрування й керування засобами КСЗІ;

• узгодження архітектури КСЗІ з архітектурою й принципами побудови ІКС.

КСЗІ ІКС повинна будуватися у вигляді відносно незалежних логічних модулів, які можуть розглядатися як КСЗІ окремих фрагментів й (або) вузлів ІКС (ЛОМ, її доменів, технологій обробки інформації й т.п.) на всіх етапах створення, тобто має забезпечуватися можливість незалежного проектування, впровадження, експертизи й введення в експлуатацію цих компонентів.

Розподіл КСЗІ ІКС на окремі компоненти здійснюється для кожної складової частини ІКС, що має тільки їй властиві переліки конкретних погроз для інформації, критичні інформаційні ресурси або сервери, які надаються абонентам, програмно-апаратні засоби обробки, відображення, копіювання й друку даних, особливості розташування й характеристики середовища користувачів і технології обробки інформації.

Кожен домен безпеки повинен мати свої правила розмежування доступу, і вимоги до функціонального профілю захищеності інформації.

Вимоги до реалізації послуг безпеки повинні бути реалізовані по єдиним принципами й взаємодіяти між собою в рамках єдиної політики безпеки інформаційних ресурсів ІКС.

Типові компоненти КСЗі в рамках всієї ІКС повинні мати однотипні й функціонально однакові механізми, заходи й засоби захисту інформації.

Вихідні дані баз даних захисту (імена, ідентифікатори ресурсів, атрибути доступу користувачів й ін.) у кожному домені формуються окремо. Ці дані уточнюються на етапі технічного проектування КСЗІ.

КСЗІ ІКС повинна проектуватися таким чином, щоб була можливість оцінити (для будь-яких видів випробувань, у тому числі й державній експертизі) проектні рішення щодо кожного окремого компоненту КСЗІ.

Примітка. Оцінка коректності побудови КСЗІ ІКС у цілому може включати опції з перевірки взаємодії (адміністрування, керування, обмін даними бази даних захисту й т.п.) уже оцінених окремих компонентів КСЗІ.

КСЗІ ІКС необхідно розглядати як інтегровану систему, що утворена сукупністю КСЗІ кожного з доменів безпеки.

7.7.2 Загальні вимоги до КСЗІ

КСЗІ ІКС повинна забезпечувати цілісність інформації, що передається мережею, шляхом забезпечення доступу до неї тільки санкціонованих користувачів і тільки відповідно до встановлених правил розмежування доступу, а також шляхом впровадження механізмів і процедур виявлення фактів порушення цілісності зазначеної інформації, її видалення або копіювання.

КСЗІ ІКС повинна вести облік і здійснювати реєстрацію подій, які пов'язані з безпосереднім доступом (спробами доступу) до інформації, здійснювати безперервний контроль за такими подіями й забезпечувати захист реєстраційної інформації від несанкціонованої модифікації, руйнування або знищення. Обсяг реєстраційної інформації повинен бути достатнім для встановлення причин і джерела виникнення зареєстрованої події.

Послуги ІКС повинні надаватися тільки зареєстрованим користувачам за умови їхнього достовірного розпізнавання.

КСЗІ повинна мати можливість контролювати цілісність власного складу й окремих програмно-технічних компонентів ІКС.

Повинна забезпечуватися можливість однозначного встановлення приналежності інформації, що передається ІКС, певному користувачеві, і встановлення факту передачі або одержання користувачем певної інформації.

Повинне бути виключене з боку користувачів несанкціоноване або неконтрольоване використання ресурсів ІКС.

Критичні з погляду безпеки компоненти КСЗІ повинні контролюватися й (або) резервуватися, для того щоб їхня відмова не приводила до переривання процесу надання послуг.

У випадку виникнення відмов, які порушують функціонування КСЗІ, порядок надання послуг користувачам або абонентам визначається даним вимогами.

КСЗІ повинна підтримувати безпечну інформаційну технологію, в рамках якої доступ до різних видів інформаційних ресурсів, які вимагають захисту, організується таким чином, що тільки вповноваженим користувачам або процесам надається можливість роботи із цією інформацією й гарантується цілісність і доступність інформації при її транспортуванні каналами ІКС.

У випадку відмови КСЗІ (або окремого її модуля) повинен передбачатися режим аварійного блокування доступу користувачів до мережі (або окремого її модуля). Порядок дій користувачів й обслуговуючого персоналу в цих випадках визначається Планом захисту інформації в ІКС, затвердженого Адміністрацією.

ІКС є система, що передбачає можливість розробки й впровадження в її складі нових підсистем (як функціональних, так і систем забезпечення). Принципи й підходи покладені в основу створення КСЗІ повинні забезпечити можливість збільшення кількості виконуваних функцій ІКС або сервісів, які надаються абонентам, забезпечивши при цьому можливість реалізації захисту інформації в нових підсистемах з необхідним рівнем ефективності й гарантій.

Додаткові (закупівельні) технічні, апаратно-програмні й програмні засоби захисту інформації від НСД, які вводяться до складу комплексу засобів захисту (КЗЗ), повинні мати сертифікати або експертні висновки щодо їхньої відповідності вимогам нормативної документації ТЗІ.

7.7.3 Основні вимоги до реалізації політики безпеки

Політика безпеки розглядає інформацію, технології її обробки й користувачів, які ці технології використають, основні погрози для інформації й потенційних порушників, які ці погрози можуть створити, формулює моделі погроз і порушників, визначає інформаційні ресурси, які потребують захисту, і вимоги до захисту інформації.

КСЗІ повинна підтримувати коректно певну політику безпеки - множину правил, які при заданій класифікації суб'єктів доступу й об'єктів захисту, використаються для визначення можливості надання дозволу на доступ конкретного суб'єкта до конкретного об'єкта, надання й зміни повноважень, моніторингу всіх подій, які впливають на безпеку, і їхню реєстрацію.

В основу політики безпеки ІКС повинен бути покладений адміністративний принцип розмежування доступу, відповідно до принципу мінімуму повноважень, а саме право доступу може бути надано лише за фактом службової необхідності. Для втілення принципу мінімуму повноважень повинні бути розроблені відповідні організаційно-розпорядницькі документи аеропорту, інструкції, інші документи, які регламентують діяльність працівників аеропорту в сфері захисту інформації.

Об'єкти захисту в ІКС.

Об'єктами захисту в ІКС є структурні й програмно-інформаційні компоненти кожного з телекомунікаційних вузлів, у яких перебуває або може перебувати інформація, що підлягає захисту, та інформація в каналах транспорту даних у межах контрольованої зони.

Всі вузли нижнього рівня (ВНР) - однотипні, які складаються з локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) й локального маршрутизатора. Вони утворюють локальний домен безпеки.

До програмно-інформаційних компонентів, які підлягають захисту, відносять:

• сукупність даних, що мають структури, які відповідають технологіям їхньої обробки й збереження у ЛОМ кожний з вузлів ІКС або в окремих її структурних компонентах;

• програмне забезпечення, що ці технології реалізує;

• потоки даних (дейтаграми), маршрутизацію яких за межі мережі передачі даних (МПД) здійснює локальний маршрутизатор.

До таких об'єктів захисту належать:

• потоки дейтаграм, які передаються каналами передачі даних до/від інших користувачів або до процесів, які цим користувачам належать;

• інформація адміністраторів і користувачів - суб'єкти доступу - і процеси, які функціонують від їхнього імені;

• об'єкти файлової системи - логічні диски, каталоги, підкаталоги, файли на дискетах і жорстких дисках серверів і робочих станцій, які містять інформацію, що підлягає захисту;

• таблиці баз даних, записи, поля баз даних, які містять інформацію, що підлягає захисту;

• інформація керування КСЗІ (дані щодо персональних ідентифікаторів і паролів користувачів, їхніх повноважень і прав доступу до об'єктів, установлених робочих параметрів окремих механізмів або засобів захисту, інша інформація баз даних захисти, інформація журналів реєстрації дій користувачів і т.п.);

• інформаційні об'єкти, які містять загальнодоступну інформацію (сайту, довідкову, і т.п.);

• активне мережне й серверне обладнання ЛОМ;

• системне й функціональне програмне забезпечення, яке використається для обробки інформації, що підлягає захисту, для забезпечення функцій комплексу засобів захисту (КЗЗ);

• засоби адміністрування обладнання телекомунікаційного вузла (ТВ) і технологічна інформація, що при цьому використається;

• окремі периферійні пристрої, які задіяні в технологічному процесі обробки інформації, що підлягає захисту (друку, накопичувачі інформації, введення даних у ЛОМ).

• інформація, що зберігається на змінних носіях інформації засобів обчислювальної техніки ЛОМ ТВ;

• обчислювальні ресурси (наприклад, дисковий простір, тривалість сеансу роботи користувача із засобами обробки інформації, час використання центрального процесора й т.д.), безконтрольне використання або захоплення яких окремим користувачем може привести до блокування роботи інших користувачів, компонентів ЛОМ ТВ, ЛОМ ТВ в цілому, або магістрального маршрутизатора;

• фізичні й логічні з'єднання;

• спеціалізоване програмне забезпечення для обробки статистичної інформації з обліку часу надання послуг й обсягів трафіку користувачів.

Класифікація об'єктів захисту

Кожен об'єкт (ресурс системи), що контролюється КЗЗ, повинен бути класифікований за наступними реквізитами:

• унікальний ідентифікатор - однозначно ідентифікує об'єкт серед інших об'єктів, повинен генеруватися при реєстрації об'єкта, може змінюватися протягом часу існування об'єкту;

• тип об'єкта - необхідний для визначення КЗЗ способу захисту об'єкта керування (наприклад, каталог, файл, база даних, таблиця бази даних, запис бази даних і т.ін.);

• ідентифікатор пов'язаного з ним ієрархічно вищого об'єкта - указує положення об'єкта в ієрархічній структурі ІКС (компонент ІКС ). Указується при реєстрації об'єкта, може змінюватися протягом існування об'єкта при модифікації його положення в ієрархічній структурі;

• ім'я об'єкта - визначає послідовність букв, що ідентифікує об'єкт, зрозумілого для адміністратора безпеки змісту. Указується при реєстрації об'єкта й не може змінюватися протягом його існування;

• рівень доступу до об'єкта - указує перелік режимів, за якими може здійснюватися доступ до об'єкта (модифікація, вилучення, створення, читання). Конкретний перелік визначається типом об'єкта;

• інформація керування доступом - визначає загальні параметри керування доступом для об'єктів, а також параметри доступу до об'єктів, параметри адміністрування об'єкта (пов'язана з об'єктом інформація бази даних захисту).

Додатково для мережних об'єктів можуть визначатися реквізити:

• унікальна адреса в мережі в числовій, доменній або бездоменній формі;

• унікальний номер процесу по даній мережній адресі (номер порту).

Інформація керування доступом повинна вказуватися при реєстрації об'єкта й може змінюватися протягом часу його існування. Внесення інформації про об'єкти в базу даних захисту КЗЗ повинне здійснюватися адміністратором безпеки відповідно до правил, установленими розпорядницькими документами, які регламентують експлуатацію КСЗІ.

Класифікація суб'єктів

Кожен суб'єкт, що може мати доступ до об'єктів (ресурсів) ІКС, повинен класифікуватися наступними реквізитами:

• унікальний ідентифікатор - повинен однозначно ідентифікувати суб'єкт серед інших суб'єктів, повинен генеруватися при реєстрації суб'єкта й не змінюватися протягом часу його існування;

• тип суб'єкта - може мати значення - "суб'єкт" при описі окремого суб'єкта, "група суб'єктів" при описі групи суб'єктів з однаковими повноваженнями, "суб'єкт - процес", коли описується процес, що активізує інші процеси й відноситься до зовнішніх користувачів, адміністраторів будь-якої категорії й т.д.

• ідентифікатор ієрархічно вищої групи - повинен указувати положення суб'єкта в ієрархічній структурі ІКС . Цей ідентифікатор визначає відносини суміжності ієрархічно вищого суб'єкта стосовно даного. Указується при реєстрації суб'єкта, може змінюватися протягом існування суб'єкта при зміні його положення в ієрархічній структурі;

• ім'я - визначає послідовність букв, що ідентифікує об'єкт. Указується при реєстрації об'єкта й може змінюватися протягом його професійної діяльності:

• рівень повноважень - призначений для реалізації механізмів керування доступом. Повинен разом з рівнем доступу до об'єкта використатися в процесі прийняття рішень про санкціонування або блокування доступу відповідно до адміністративного принципу;

• інформація керування доступом - визначає загальні параметри керування доступом для суб'єктів, а також параметри доступу до об'єктів. Інформація керування доступом повинна вказуватися при реєстрації суб'єкта (групи суб'єктів і може змінюватися протягом часу його діяльності відповідно модифікації його повноважень. Внесення інформації про суб'єкти в базу даних захисту ІКС повинно здійснюватися адміністратором відповідного рівня відповідно до встановлених правил.

Реквізити суб'єктів й об'єктів ІКС відповідно до наведеної класифікації становлять зміст бази даних захисту й утворюють основу формалізованої моделі розмежування доступу ІКС. База дані захисти КЗЗ, інформація керування КСЗІ, конфігураційні файли активного мережного обладнання, серверів мережних служб, таблиці маршрутизації (комутації) активного мережного обладнання; бази даних мережних служб автентифікації віддалених Remote Access Dial-In User Service (RADIUS) і протоколу контролю доступу користувачів Terminal Access Controller Access Control System (Тасасs+) утворюють службову інформацію КСЗІ.

Структура службової інформації й компоненти, які її утворюють визначається розроблювачем на етапі технічного проектування й визначається комплексом засобів обчислювальної техніки, які утворюють ЛОМ ТВ й програмними засобами відповідності до наведених критеріїв.

Конкретна структура реквізитів об'єктів і суб'єктів та їх множина, що дозволяє характеризувати об'єкт і суб'єкт у спосіб, що забезпечить реалізацію прав розмежування доступу відповідно до політики безпеки й формування бази даних захисту, визначається розроблювачем на етапі розробки технічного проекту.

Правила розмежування доступу

Правила розмежування доступу користувачів до ресурсів ІКС визначаються окремо для кожного з компонентів - ЛОМ вузла ІКС і магістрального маршрутизатора - стосовно яких висуваються вимоги щодо реалізації політики безпеки.

7.7.4 Вимоги до засобів захисту від несанкціонованого доступу (НСД)

Загальні вимоги й основні функції.

У кожній підмережі ЛОМ має бути структурована за своїми функціями на окремі сегменти.

Принципи реалізації, основні вимоги й склад функціональних послуг безпеки для сегментів повинні бути однаковими. Їхня відмінність має полягати лише в складі виконуваних ними функцій, задіяних інформаційних ресурсів, списку користувачів і правил розмежування доступу.

Політика безпеки повинна базуватися на адміністративному принципі розмежування доступу.

Організація робіт супроводу КСЗІ, включаючи керування засобами захисту інформації, контроль за дотриманням положень політики безпеки здійснюється службою захисту інформації. Організаційні й правові основи функціонування служби захисту інформації визначаються відповідальними посадовими особами аеропорту у встановленому порядку.

Політика безпеки інформації повинна поширюватися на об'єкти, які безпосередньо або побічно впливають на безпеку інформації.

Правила розмежування доступу й надання атрибутів доступу

Розмежування доступу різних категорій користувачів до різних типів ресурсів вузла доступу встановлюється в границях завдань, які вирішуються підрозділам аеропорту, виходячи з наступних правил:

• адміністратор безпеки має доступ до інформаційних об'єктів, які містять загальнодоступну інформацію, до службової інформації КСЗІ, до засобів захисту інформації, операційних систем і прикладного ПЗ, до технічних засобів, які задіяні в технологічному процесі керування КСЗІ, до інших об'єктів із правами доступу іншого адміністратора (для резервування цих функцій);

• адміністратор активного мережного обладнання має доступ до інформаційних об'єктів, які містять загальнодоступну інформацію, до активного мережного оснащення ЛОМ і магістрального маршрутизатора (або їхньої сукупності), до системного й функціональному ПЗ, що використається для адміністрування й керування ЛОМ і магістральним маршрутизатором, до службової інформації, що при цьому використається, до окремих периферійних пристроїв, які задіяні в технологічному процесі керування ЛОМ і магістральним маршрутизатором;

• адміністратор мережних служб має доступ до інформаційних об'єктів, які містять загальнодоступну інформацію, до об'єктів файлових систем і баз даних з технологічною інформацією вузла, до даних для автентифікації інших вузлів ІКС, до системного й функціональному ПЗ, що використається для забезпечення відповідних функцій КЗЗ, до логічної структури файлової системи, до окремих периферійних пристроїв, які задіяні в технологічному процесі відповідної задачі, до обчислювальних ресурсів відповідної задачі;

• адміністратор електронної пошти має доступ до інформаційних об'єктів, які містять загальнодоступну інформацію, до об'єктів файлової системи й бази даних з технологічною інформацією сервера електронної пошти, до системного й функціональному ПЗ, що використається для забезпечення відповідних функцій КЗЗ, до логічної структури файлової системи, до окремих периферійних пристроїв, які задіяні в технологічному процесі відповідної задачі, до обчислювальних ресурсів відповідної задачі;

• абонент мережі має доступ до завдань, які вирішуються в границях домена, до інформаційних об'єктів, які містять загальнодоступну інформацію, до об'єктів файлової системи й баз даних, які стосуються його перебування в ІКС, до необхідного для цього системного й функціонального ПО, до технічних засобів, які задіяні в технологічному процесі відповідної задачі, до обчислювальних ресурсів відповідної задачі;

• технічний обслуговуючий персонал має доступ до інформаційних об'єктів, які містять загальнодоступну інформацію, до інформаційних об'єктів, які містять технічну, проектну, експлуатаційну документацію, до відповідних технічних засобів ТВ й ПЗ для проведення робіт з їхнього обслуговування.

Взаємодія зазначених об'єктів, повноваження й права абонентів і правила розмежування доступу для цього типу користувачів установлюються та регламентується положеннями політики безпеки.

Надання користувачеві певної ролі, атрибутів доступу до певного ресурсу і його прав доступу здійснюється тільки у випадках виконання таких умов:

• категорія користувача відповідає типу об'єкта захисту, як це визначено в загальних правилах розмежування доступу;

• доступ до даного об'єкта захисту визначений службовими обов'язками користувача;

• вид взаємодії користувача з об'єктом захисту (перелік дій над об'єктом) установлений специфікаціями послуг безпеки як дозволений;

• вид взаємодії користувача з об'єктом захисту визначений службовими обов'язками користувача.

Вимоги до комплексу засобів захисту

Комплекс засобів захисту повинен складатися з ідентифікованих й оцінених програмних модулів, сукупність яких забезпечує необхідний рівень захищеності інформації.

Вимоги до КЗЗ ЛОМ і до КЗЗ центрального й проміжного вузлів ІКС розрізняються.

У КЗЗ повинна бути включена сукупність всіх програмно-апаратних засобів задіяних для реалізації політики безпеки.

КЗЗ повинен гарантувати користувачам стійкість ІКС до відмов і можливість проведення заміни окремих її компонентів з одночасним збереженням доступності до інших компонентів ІКС.

Під час зберігання, обробки й передачи інформації КЗЗ має забезпечувати реєстрацію дій абонентів і користувачів мережі (ідентифікатор користувача, пароль, Ір-адреса, МАС-адреса, номер телефону (якщо доступ отриманий через комутовані канали телефонної мережі загального користування), адреси до яких користувач одержувала доступ, час дії й т.п.) способом, що дозволяє однозначно ідентифікувати користувача, адресу робочого місця (місце з якого користувач одержувала доступ до ІКС), з якого здійснений доступ до ресурсів WЕВ, FТР, е-mail і т.п.) і час, протягом якого здійснювався доступ. Реквізити користувачів, які підлягають реєстрації за допомогою КЗЗ, визначаються на етапі технічного проектування.

КЗЗ повинен забезпечити ідентифікацію користувача з визначенням крапки його входу в ІКС, однозначно аутентифікувати його й зареєструвати результат (успішних або неуспішний) цих подій у системному журналі. У випадку виявлення неавторизованого користувача повинна блокуватися можливість його роботи в ІКС.

КЗЗ повинен забезпечити необхідний рівень цілісності інформації щодо дій користувачів і персоналу в журналах реєстрації компонентів ЛОМ вузлів доступу ІКС із можливим виділенням одного або декількох серверів аудиту. Статистика роботи користувачів повинна бути спостереженою й доступною для адміністратора безпеки й за структурою та обсягом відповідати централізованій моделі керування ІКС.

Журнали реєстрації подій повинні мати захист від несанкціонованого доступу, модифікації або руйнування.

В ІКС або в окремих її компонентах повинна існувати можливість із використанням засобів адміністрування формувати робочі групи (групи обслуговуючого персоналу, користувачів), які мають додаткові можливості щодо одержання окремих послуг:

• за ознакою приналежності до того або іншого сегменту ЛОМ (домену) ТВ ІКС;

• відповідно функціям, які необхідно виконувати конкретному користувачеві або групі користувачів.

При цьому КЗЗ вузла ІКС повинен забезпечувати контроль за можливостями встановлення, перегляду, модифікації стратегій керування (наприклад, реалізація керування віртуальними мережами), а також гарантувати забезпечення контролю за цілісністю засобів адміністрування ІКС.

У КЗЗ повинна бути реалізована можливість виявлення фактів несанкціонованого доступу до об'єктів й (або) процесів, які можуть привести до виникнення погроз для системи відповідно "Моделі погроз в ІКС", і забезпечена фіксація в журналі системи: імені користувача, об'єкта й (або) процесу, до якого була спроба доступу, місця й часу, коли виникла погроза. Допускається фіксація додаткової інформації, що дозволяє однозначно ідентифікувати процеси, які створили погрозу. КЗЗ повинен забезпечити блокування роботи робочих станцій, каналів, адреса, з яких була створена загроза інформації.

КЗЗ повинен:

• починати своє функціонування одночасно із завантаженням ядра операційної системи, контролювати завантаження ОС, попереджати про небезпечні дії із пристроями збереження інформації;

• працювати безперервно протягом усього часу функціонування ТВ ІКС;

• забезпечувати можливість установлення не менш 16 рівнів обмеження доступу до ресурсів і не менш 8 ролям адміністраторів й 8 ролей звичайних користувачів;

• класифікувати дії користувачів, виявляти спроби несанкціонованих дій і блокувати їх, реєструвати події, які можуть привести до порушення політики безпеки;

• реєструвати події, пов'язані з використанням механізмів ідентифікації іаутентифікації, взаємодією із ЛОМ іншого ТВ ІКС, виконанням команд на визначених мережних пристроях;

• забезпечувати взаємодію із КЗЗ ЛОМ іншого ТВ ІКС;

• автоматично передавати попередження заданих типів на консоль адміністратора безпеки (інших адміністраторів).

КЗЗ повинен забезпечувати такі рівні повноважень для доступу до ресурсів ІКС:

• адміністратора безпеки вузла доступу ІКС;

• адміністратора активного мережного оснащення вузла ІКС;

• адміністратора мережних служб (для здійснення керування сервисами вузла, які надаються (можуть надаватися) абонентам) вузла ІКС ;

• технічного обслуговуючого персоналу вузла ІКС;

• користувачам ІКС.

Питання для самоперевірки

1. Які методи використовуються для закриття мовних повідомлень?

2. Що таке скремблювання мови?

3. Назвіть основні види систем закриття мовних повідомлень.

4. Які параметри мови можуть змінюватись в аналогових скремблерах?

5. В чому різниця між статистичними та динамічними системами аналогового скремблювання?

6. Яким чином можна підвищити ступінь закриття в аналогових скремблерах?

7. В чому принципова різниця між аналоговим скремблером та систем дискретизації мови з наступним шифруванням ?

8. За допомогою яких пристроїв можна перейти від широкосмугових до вузько смугових систем закриття мовних повідомлень?

9. Які критерії слід застосовувати для вибору того чи іншого пристрою закриття мовних повідомлень?

Список літератури

1. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекоммуникационные сети.-Киев.,-2000,-396с.

2. Современные телекоммуникации./ Под ред. Довгого С.А.-М.: Экотрендз,2003-320с.

3. Паук С.М. Сети авиационной электросвязи.-М.,:Транспорт,1986-272с.

4. Андрусяк А.І., Дем‘янчук В.С., Юр‘єв Ю.Н. Мережа авіаційного електрозв’язку. — К.: НАУ, 2001. – 448 с.

5. Беккер П. ISDN. Цифровая сеть и интеграция служб. Пер. с англ. – М.: Радио и связь,1992. – 208 с.

6. Баклеанов И.Г. ISDN и Frame Relay. Технология и практика измерений. – М.: Экто-Трендз, 1999. –и 264 с.

7. Соколов А.В., Шоньгин В.Ф. Защита информации в распредиолительных корпоративных сетях и системах. – М.: ДМК Пресс, 2002. – 636 с.

8. Романец Ю.В., Тимофеев П.А., Шоньгин В.Ф., Защита информации в копьютерных системах и сетях / Под ред. В.Ф. Шаньгина. – 2-е изд., перраб. и доп. — М.: Радио и связь, 2001. – 376 с.

9. Оглтри Т. Firewalls. Практическое применение межсетевых экранов. Пер. с англ. — М.: ДМК Пресс, 2001. – 400 с.

10. Герасименко В. А., Малюк А. А. Основы защиты информации. — М.: МГИФИ, 1997. – 538 с.

11. Конахович Г.Ф. Системи радіозв*язку.- К.: НАУ,2004,-312с.

12. Большая энциклопедия шпионажа.…

13. Петраков А. В., Лагутин В. С. Защита абонентского телетрафика. — М.: Радио и связь, 2002. – 504 с.

14. Андрианов В. И., Бородин В. А., Соколов А. В. «Шпионские штучки» и устройства для защиты объектов и информации. Справочное пособие. — Лань, Спб, 1996 – 272 с.

15. Хорошко В. А., Чекатков А. А. Методы и средства защиты информации — К.: Издательство Юниор, 2003. – 504 с.

16. Максименко Г. А., Хорошко В. А. Методы выявления, обработки и идентификации сигналов радио закладных устройств. — К.: ООО «Полиграф консалтинг», 2004. – 317

17. Конеев Н. Р., Беляев А. В. Информационная безопасность предприятия. — СПБ: БХВ – Петербург, 2003 – 725 с.

177