- •1. Загальні проблеми безпеки авіаційних інформаційно-комунікаційних систем.
- •1.1. Основні поняття й визначення
- •1.2. Стандарти інформаційної безпеки
- •1.3. Сучасні методи й засоби оцінки стану безпеки
- •2.1. Структурна схема системи зв’язку та її елементи
- •2.2. Характеристики безперервних джерел та одержувачів повідомлень
- •2.2.1. Теорія розбірливості мови
- •2.2.2. Розбірливість мови при радіозв’язку
- •2.3.1. Елементи теорії інформації в застосуванні до мовного сигналу
- •2.3. Компресія мовних сигналів
- •2.3.2. Методи безпосередньої компресії
- •2.4. Статистичні характеристики мовних повідомлень
- •2.5. Параметрична компресія мовних сигналів
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2 Смугові вокодери
- •2.13. Функціональна схема полосного вокодера
- •Питання для самоперевірки
- •3.1 Класифікація каналів витоку інформації
- •3.2 Моделі електромагнитних каналів витоку інформації
- •3.2.1 Загальна характеристика бездротових мереж
- •3.2.2 Детерміновані моделі
- •3.2.3 Багатопроменеве поширення радіохвиль
- •3.2.3.1 Двопроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.2 Десятипроменева модель поширення радіохвиль
- •3.2.3.3 Узагальнена модель поширення радіосигналів
- •3.2.4 Емпіричні моделі
- •3.2.4.1 Кусочно-лінійна апроксимація втрат на трасі поширення радіохвиль
- •3.2.4.2 Модель Окамури
- •3.2.4.3 Модель Хата
- •3.2.4.4 Модель Уолфиша-Икегами
- •3.2.4.5 Модель Альсбрука і Парсона
- •3.2.4.6 Модель Уолфица-Бертони
- •3.2.4.7 Модель Лі
- •3.2.4.8 Модель Кся-Бертолі
- •3.2.4.9 Модель Егли
- •3.2.5 Найпростіша модель визначення втрат на трасі
- •3.3 Застосування моделі Хата для моделювання технічних каналів витоку інформації в службових приміщеннях.
- •3.3.1 Модель Хата, наружно-зовнішній зв'язок
- •3.3.2 Сферична модель, наружно- зовнішня
- •3.3.3 Комбінація різних сценаріїв розповсюдження
- •4.1. Загальна інформація
- •4.2. Радіомікрофони
- •4.3. Пристрої перехоплення телефонних повідомлень
- •4.4. Спеціальні пристрої прослуховування
- •4.5. Системи і пристрої відеоконтролю
- •4.5.1. Загальна інформація
- •4.6. Нелінійні радіолокатори
- •5.1. Класифікація засобів технічного захисту інформації в каналах загального користування.
- •5.2 Пристрої захисту інформації в телекомунікаційних системах
- •5.4. Скануючі приймачі
- •5.6 Випалювачі телефонних заставних пристроїв
- •5.7. Виявлювачі та придушувачі диктофонів і вч електронних пристроїв
- •5.8 Системи віброакустичного зашумлення
- •6.1. Основні принципи криптографії
- •6.2. Класифікація шифрів.
- •6.3. Симетрична криптографія.
- •6.4 Асиметрична криптографія та цифровий підпис.
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Аналогове скремблювання
- •7.3. Дискретизація мови з наступним шифруванням
- •7.4. Статистичний аналіз кодерів celp
- •7.5. Багатопозиційні фазова та амплітудно-фазова модуляція
- •7.6. Критерії оцінки систем закриття мови
- •7.7. Вимоги до комплексної системи захисту інформації в авіаційних інформаційно-комунікаційних системах
3.2.4 Емпіричні моделі
Більшість бездротових систем зв'язку функціонують у складному середовищі поширення хвиль, що неможливо моделювати точно визначаючи траєкторію поширення променів і втрати на трасі поширення. Є ряд моделей визначення втрат на трасі для прогнозування загасання в типовому робітничому середовищі, наприклад для міських і приміських районів. Ці моделі головним чином засновані на даних емпіричних змін з урахуванням частотного діапазону й географічного району. Незважаючи на невисоку точність таких моделей, вони знаходять досить широке застосування.
Рис. 3.6 Кусочно - лінійна модель для визначення втрат на трасі
3.2.4.1 Кусочно-лінійна апроксимація втрат на трасі поширення радіохвиль
Одним з
відомих методів моделювання втрат на
трасі є
метод кусочно-лінійної апроксимації
загасання, співвіднесеного
з логарифмом відстані. Цей метод
апроксимація пояснюється на
рис. 3.6, де точки відображають гіпотетичні
емпіричні дані
вимірювань, а кусочно-лінійна модель
відображає апроксимацію
цих вимірів. Звичайно таку модель
одержують на основі емпіричних вимірів,
а потім застосовують до інших подібних
умов навколишнього
середовища. Кусочно-лінійна модель із
N сегментами
повинна відображати N
— 1 точку переходу
й нахили
відповідному
кожному сегменту. Двохінтервальна
модель є частим випадком кусочно-лінійної
моделі з однією крапкою переходу
на критичній відстані
з нахилами
= 20 й
= 40. Для визначення кількості й місце
розташування точок переходу, що підлягають
використанню в моделі, можуть
застосовуватися різні методи.
Будучи зафіксованими, нахили, що
відповідають кожному сегменту, можуть
бути отримані за допомогою лінійної
регресії. Кусочно-лінійна
модель успішно застосовується для
моделювання втрат всередині будинків.
3.2.4.2 Модель Окамури
Однієї з найпоширеніших моделей для прогнозування сигналу в міських умовах є модель Окамури. Ця модель часто застосовується для відстаней 1...100 км і частотного діапазону 150..1920 МГц (разом з тим вона добре екстраполюється для діапазону до 3 ГГц). Окамура використав виміри загасання сигналу при передачі від базової станції до мобільного для одержання ряду кривих, що дають середнє загасання відносно даних про поширення сигналу у вільному просторі на території з нерівною поверхнею Землі. Висоти базових станцій при цих вимірах були від 30 до 100 м, що перевищує звичайну висоту базових станцій, використовуємих у цей час. Формула Окамури для розрахунку середнього значення втрат поширення, Дб, на трасі має вигляд
де d
— відстань між передавачем
і приймачем;
— втрати у вільному
просторі;
—
середнє загасання відносно загасання
у вільному просторі;
—
висотний множник, що враховує висоту
антени базової станції;
— висотний множник
антени мобільної станції;
— коефіцієнт, що враховує
тип навколишнього середовища. Значення
й
одержують
із емпіричних графіків Окамури. Крім
того, є формули для
й
:
,
10м
м
для
першого випадку й 3м
м для другого.
Є також поправочні коефіцієнти, що враховують характер місцевості і забезпечують підвищення точності моделі.
Модель Окамури звичайно має відхилення на 10...14 Дб між втратами на трасі, прогнозованими відповідно до моделі, і фактичними даними вимірів у міській і приміській стільникових мережах.
