5.2 Пристрої захисту інформації в телекомунікаційних системах
5.2.1 Загальні принципи захисту інформації в приміщеннях та мережах звязку.
З точки зору безпеки, телефонний зв'язок має такий недолік, який дозволяє перехоплювати мовну інформацію як під час телефонного звязку, так і після «відбою». Щоправда, цей недолік мають і будь-які інші провідні лінії.
Отже, в будь якій великій організації треба створити свої служби безпеки, на які покласти в першу чергу проблему захисту телефонних мереж. Цим службам перш за все треба проаналізувати апаратуру захисту, яка серійно випускається. Її можна умовно розділити на дві підгрупи: апаратуру контролю та апаратуру захисту ліній зв‘язку.
До апаратури колнтролю ліній зв‘язку відносяться:
аналізатори та індикаторні пристрої;
кабельні локатори (рефлектометри та прилади, які використовують принципи нелінійної локації);
детектори поля, частотоміри, спеціальні радіоприймальні пристрої та універсальні комплекси контролю.
До апаратури захисту ліній зв‘язку відносяться:
багатофункціональні пристрої захисту телефонних ліній;
пристрої знищення закладок;
апаратура криптозахисту;
пристрої захисту від піратських підключень;
апаратура лінійного та просторового зашумлення;
апаратура захисту від ВЧ-нав‘язування.
5.2.2. Пристрої захисту телефонних апаратів.
При організації захисту телефонних ліній необхідно враховувати наступні фактори:
телефонні апарати можуть використовуватись для підслуховування переговорів, що ведуться в приміщенні, де вони встановлені;
прослуховування телефонних розмов можливе через безпосереднє підключення до телефонного апарату, шляхом прийому та обробки випромінювання електромагнітних хвиль телефонним апаратом у простір, в телефонну або енергетичну лінію;
використання мікрофонного ефекту та ефекту високочастотного нав’язування для зняття інформаційного сигналу з телефонного апарату при покладеній трубці.
Крім цього, телефонні лінії, що проходять в приміщенні можуть використовуватись в якості:
лінії для передачі отриманої інформації;
джерела живлення для пристроїв зняття інформації;
дистанційного керування пристроями зняття інформації.
Як наслідок методи та пристрої захисту телефонних апаратів телефонних ліній повинні бути направлені на виключення:
використання телефонних апаратів та ліній для прослуховування переговорів, що ведуться у приміщенні;
безпосереднього прослуховування телефонних апаратів;
несанкціонованого використання телефонної лінії.
Для захисту телефонного апарату від витоку мовної інформації використовуються пасивні та активні методи та пристрої.
До пасивних методів відносяться:
амплітудне обмеження небезпечних сигналів;
фільтрація небезпечних сигналів;
відключення джерел небезпечних сигналів.
Амплітудне обмеження основане на використанні схем амплітудних обмежувачів на діодах.
Як відомо, вольт-амперна характеристика діодного обмежувача має вигляд
Рис. Вольт-амперна характеристика діодного обмежувача
При такій ВАХ слабкі небезпечні сигнали обмежуються і сильно ослабляються.
Як будь-який електронний пристрій, телефонний і факсимільний апарати, концентратор і з'єднуючі його лінії створюють у відкритому просторі досить високі рівні випромінювання в діапазоні частот аж до 150 МГц [13].
Завдяки малим розмірам джерела випромінювання і, отже, незначній довжині його внутрішніх монтажних проводів, рівень випромінювання самого апарата швидко зменшується відповідно до віддалення від нього.
Крім того, несиметричний внутрішній опір телефонного апарата як джерела випромінювання щодо землі завжди значно більше аналогічного опору телефонної лінії. Унаслідок цієї напруги випромінювання в проводних лініях, обмірювані між ними і землею, звичайно бувають менше, ніж аналогічні напруги, вимірювані між лінійними проводами і корпусом телефонного апарата. Для того щоб цілком придушити усі види випромінювань, створювані телефонними апаратами, необхідно відфільтрувати випромінювання в лінійних проводах, що відходять від апаратів, і проводах мікротелефону, а також забезпечити достатній захист внутрішньої схеми телефонного апарата. Це можливо тільки при значній схемній переробці телефонних апаратів і зміні їхніх електричних параметрів. Зі сказаного випливає, що для того, щоб захистити телефонний апарат, необхідно захистити ланцюг мікрофона, ланцюг дзвоника, двохпроводну лінію телефонного зв'язку [13].
Найбільш ефективним способом захисту при проведенні конфіденційних переговорів є відключення телефонного апарата від лінії.
Активні методи захисту телефонних апаратів від витоку інформації включають в себе подачу в телефонну лінію при покладеній трубці маскуючої низькочастотної шумової завади (100 Гц... 10 кГц). Пристрої, що формують такі завади називають пристроями лінійного зашумлення. При піднятій трубці ТА подача завади в лінію припиняється.
Телефонні фільтри звичайно вбудовуються в схему телефонного апарата чи у телефонну розетку і працюють за своїм призначенням (захист приміщення від витоку з нього звукової інформації) при покладеній мікротелефонній трубці (МТТ).
5.2.2. Аналізатори телефонних ліній
Виявлення підключень до енергонесучих ліній
Прилади першої групи можуть бути орієнтовані на установку і безупинну роботу безпосередньо в тих енергонесучих лініях (телефонна, енергопостачання, радіотрансляція), у яких необхідно своєчасне виявлення факту підключення пристроїв несанкціонованого з’йому інформації (ПНЗІ). У цьому випадку в сучасних розробках усі методики перевірки ліній реалізуються автоматично за програмою, що керує роботою мікропроцесора аналізатора. У випадку появи ознак розпізнавання несанкціонованого підключення, прилад формує спеціальний сигнал і при необхідності включає захист. За запитом зовнішньої ЕОМ такі прилади можуть видавати протокол, що містить результати спостереження за станом лінії. Деякі моделі оснащуються пристроями безупинного запису переговорів, що ведуться в контрольованій телефонній лінії.
Інший напрямок цієї ж (першої) групи приладів — для проведення спеціальних перевірок при періодичних вимірах. У таких випадках імовірність правильного виявлення стає залежною як від метрологічних характеристик приладу, так і від мистецтва оператора. Періодичній перевірці можуть піддаватися відсіки, шахти, люки чи траси, розподільні щити, де встановлення постійних приладів контролю з різних причин неможливе.
Для того, щоб полегшити виявлення грубих підключень навіть некваліфікованим користувачем, у першій групі приладів розроблені пристрої, які відображають відхилення напруги від установлених значень. Найбільш прості з них не мають індикації значень напруги чи струму і дозволяють тільки контролювати відхилення напруг від заданого, подаючи сигнал при несанкціонованому підключенні. Значення заданої напруги встановлюється вручну, за допомогою елементів налаштування. Звільняючи користувача від процедури ведення журналу вимірів, такі прилади на практиці можуть знайти тільки «грубі» вторгнення, подібні до зняття трубки на паралельному телефоні, і не вирішують ані задачі виявлення сучасних ПНЗІ, ані задачі їхнього придушення.
Структурні схеми подібних пристроїв наведені на рис. 5.4. Пристрій, вказаний на рис. 5.4, а, дозволяє уловити момент зменшення напруги в лінії. Він може бути налаштований як на напругу у лінії за умови, що МТТ покладена, так і на напругу в лінії при знятій МТТ. Пристрій, показаний на рис. 5.4, б, має у своєму складі шунт і дозволяє уловити момент, коли струм, що протікає через ТА при розмові, стає меньше норми.
Асортимент і конструктивне виконання приладів для контролю і проведення вимірів параметрів лінії при пошуку пристроїв несанкціонованого доступу досить різноманітні. Усі пристрої критичні до заміни типу ТА.
Рис. 5.4. Пристрій контролю телефонної лінії: а — напруги; б — струму