- •Лекція 1.Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Природа економетрії. Роль економетричних досліджень в економіці
- •1.2 Предмет, цілі, завдання та структура курсу. Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки. Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами
- •1.3 Особливості економетричних моделей
- •1.4 Вибір змінних і структура зв’язків.
- •1.5 Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
- •Лекція 2.Методи побудови загальної лінійної моделі
- •2.1 Загальний вигляд лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови. Лінійна модель з двома змінними.
- •2.3 Оператор оцінювання 1мнк
- •2.2 Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •2.4 Верифікація моделі
- •2.5 Перевірка значущості та довірчі інтервали
- •2.6 Прогнозування за лінійною моделлю
- •2.7 Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •2.8 Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії. Визначення параметрів рівняння регресії.
- •2.9 Розрахунок коефіцієнтів множинної лінійної регресії
- •Лекція 3.Мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.1 Поняття мультиколінеарності. Її вплив на оцінки параметрів моделі
- •3.2 Ознаки мультиколінеарності
- •3.3 Алгоритм Фаррара-Глобера
- •3.4 Методи усунення мультиколінеарності
- •Лекція 4.Емпіричні методи кількісного аналізу на основі статистичних рівнянь
- •4.1 Виміри і нечислові ознаки
- •4.2 Непараметричні (емпіричні) методи та доцільність їх застосування
- •4.3 Критерії відмінності між групами (незалежні вибірки)
- •4.4 Критерії відмінності між групами (залежні вибірки)
- •4.5 Критерії залежності між змінними
- •Лекція 5.Узагальнений метод найменших квадратів
- •4.1 Поняття гомо- і гетероскедастичності. Вплив гетероскедастичності на властивості оцінок параметрів
- •4.2 Методи визначення гетероскедастичності
- •5.3 Усунення гетероскедастичності трансформуванням початкової моделі
- •4.4 Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена) оцінок параметрів лінійної економетричної моделі з гетероскедастичними залишками. Прогноз за моделлю.
- •Лекція 6.Побудова економетричної моделі з автокорельованими залишками Анотація
- •6.1 Природа і наслідки автокореляції
- •6.2 Методи визначення автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана
- •6.3 Коефіцієнти автокореляції та їх застосування
- •6.4 Моделі з автокорельованими залишками
- •Лекція 7.Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •7.1 Системи одночасних структурних рівнянь
- •7.2 Структурна і зведена форми моделі
- •7.3 Проблеми ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •7.4 Проблема оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів. Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь
- •7.5 Двокроковий метод найменших квадратів оцінювання параметрів надідентифікованих систем одночасних рівнянь (2мнк-оцінка)
- •7.6 Трикроковий метод найменших квадратів
- •7.7 Рекурсивні системи одночасних рівнянь, їх характеристика, можливість застосування мнк-оцінки для розрахунку параметрів рекурсивних систем
- •7.8 Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •Лекція 8.Методи ІнструментальнИх зміннИх
- •8.1 Сутність методу інструментальних змінних
- •8.2 Оператор оцінювання Вальда
- •8.3 Особливості оцінювання методом Бартлета
- •8.4 Оператор оцінювання Дарбіна
- •8.5 Помилки вимірювання змінних
- •Лекція 9.Економетричні моделі динаміки
- •9.1 Методи моделювання часових рядів
- •9.2 Перевірка гіпотези про існування тренда
- •9.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
- •Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
- •10.1 Поняття лагу і лагових змінних
- •10.2 Моделі розподіленого лагу
- •10.3 Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії)
- •10.4 Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
- •10.5 Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях
- •10.6 Авторегресійне перетворення
- •У всіх цих перетвореннях поточне значення yt змінної y виражається тільки через її попередні значення і випадкову складову (білий шум) ut.
- •10.7 Перетворення методом ковзного середнього
- •10.8 Перетворення arma і arima
9.4 Моделювання сезонних та циклічних коливань
Адитивна модель часового ряду припускає, що кожний рівень ряду може бути поданий як сума трендової (Т), сезонної (S) і випадкової (Е) компонент:
(9.13)
Загальний вигляд мультиплікативної моделі має такий вигляд:
(9.14)
Ця модель припускає, що кожний рівень ряду є добуток трендової , сезонної і випадкової компонент.
У залежності від структури сезонних коливань вибирається та чи інша модель. Якщо амплітуда сезонних коливань є приблизно сталою, тоді будують адитивну модель часового ряду. Якщо амплітуда сезонних коливань зростає або спадає, будують мультиплікативну модель.
Побудова адитивної чи мультиплікативної моделі зводиться до розрахунку значень T, S і E для кожного рівня ряду.
Алгоритм побудови моделі складається з таких кроків:
Вирівнювання початкового ряду методом ковзної середньої.
Розрахунок значень сезонної компоненти S.
Виключення сезонної компоненти з початкових рівнів ряду.
Аналітичне вирівнювання рівнів (T+S) або (T·S) і розрахунок значень T з використанням одержаного рівняння тренда.
Розрахунок одержаних за моделлю значень (T+S) або (T·S).
Розрахунок абсолютних або відносних похибок. Якщо отримані значення помилок не містять автокореляції, ними можна замінити вихідні рівні ряду і надалі використовувати часовий ряд помилок для аналізу взаємозв'язку вихідного ряду та інших тимчасових рядів.
Самостійна робота № 9 – Моделювання сезонних і циклічних коливань
Адитивна та мультиплікативна моделі часового ряду [9, c.239-240]. Приклад побудови адитивної моделі часового ряду [9, c.240-245]. Приклад побудови мультиплікативної моделі часового ряду [9, c.245-252]. Побудова моделі регресії часового ряду з фіктивними змінними [9, c.252-255].
Лекція 10.Моделі розподіленого лагу
Поняття лагу і лагових змінних. Моделі розподіленого лагу. Взаємна кореляційна функція. Оцінка параметрів моделей з лагами в незалежних змінних: метод послідовного збільшення кількості лагів, перетворення Койка (метод геометричної прогресії). Виявлення автокореляції залишків в авторегресійних моделях. Авторегресійне перетворення. Перетворення методом ковзного середнього. Перетворення ARMA і ARIMA.
10.1 Поняття лагу і лагових змінних
Для багатьох економічних процесів типово, що ефект від впливу деякого фактора на показник, який характеризує процес, виявляється не одразу, а поступово, через деякий час або протягом деякого часу. Таке явище називається запізнюванням (затримкою), а проміжок часу, у який спостерігається це запізнювання, – часовим лагом, або просто лагом.
Наприклад, функція споживання після різкої зміни доходу також змінюється, але не пропорційно до доходу Зокрема, зі збільшенням доходу витрати значно зростають (задовольняються нагальні потреби), а потім можуть зменшуватися за рахунок збільшення інвестицій (плануються великі витрати і зростають нагромадження, а споживання зменшується). Вкладання коштів у наукові дослідження не одразу впливає на зростання продуктивності праці – має пройти певний час від виникнення наукової ідеї до її впровадження у виробництво. Капітальне будівництво також не дає миттєвих прибутків і т. ін.
Моделі, у яких досліджуваний показник у момент часу t визначається не лише поточними, а й попередніми значеннями незалежних змінних, називаються дистрибутивно-лаговими:
. (10.1)
Моделі, у яких досліджуваний показник у момент часу t визначається своїми попередніми значеннями, називаються авторегресійними або динамічними моделями. Наприклад,
. (10.2)
Змінні
і
у період t-
називаються лаговими змінними,
а величина –
періодом зсуву (лагом).
Якщо в економетричній моделі незалежні змінні використовують за кілька попередніх періодів, то такі моделі називають моделями з кінцевим лагом (скінченними моделями). Якщо вплив незалежної змінної не обмежується певним періодом, розглядають нескінченні лагові моделі.
Звичайно, нескінченна лагова модель більш загальна, однак практичне застосування такої моделі досить проблематичне через велику кількість факторів, складність внутрішньої структури та обмеженість часових рядів – інформаційної бази моделей.
Коефіцієнти
називаються коефіцієнтами лагу, а
послідовність
– структурою лагу.
Коефіцієнт
a0 при незалежній змінній
хt, що відбиває її вплив
на залежну змінну в поточний період,
називається короткостроковим, або
впливовим, мультиплікатором.
Часткові суми коефіцієнтів
що відображають зміну yt
в другий, третій і наступні періоди,
називаються проміжними інтервалами.
Загальна сума лагових коефіцієнтів
для всієї моделі називається
довгостроковим, або загальним,
дистрибутивно-лаговим мультиплікатором.
Остання сума для скінченних моделей, очевидно, є скінченним числом. Для нескінченної моделі лагові коефіцієнти за певних умов також можуть утворити скінченну суму Якщо кожен із коефіцієнтів розділити на їх суму отримаємо відповідно нормовані коефіцієнти лага та нормовану структуру лага.
Усі нормовані коефіцієнти менші від одиниці, а їх сума дорівнює одиниці.
