Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мкр философия все.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
154 Кб
Скачать
☆

33. Й Гейзінга вважає гру, а не працю, необхідним способом соц. Життя, синонімом власне людського, що визначає духовну культуру епохи. Як ви ставитесь до його думок?

Гра виступає як специфічний фактор усього, що оточує людину в світі. Гейзінга зазначає, що він упевнено йшов шляхом визначення того факту, що людська культура виникає і розгортається саме як гра. Остання розгля­дається як явище культури та аналізується засобами культурологічного мислення. Перше питання, яке висуває Гейзінга, — це природа і значення гри як явища культури. Починаючи від біологічних основ гри, автор завершує роз­гляд цього питання проблемами зв'язку гри, вірувань та містеріальних дій. Гра передує культурі, адже грають і тварини. Але гра переходить межі біологічної природи істоти. Смисл гри має певний "імматеріальний" еле­мент. Гейзінга критикує визначення гри, які не розкривають її первинної якості. Природа дала нам гру "з її напругою, з її радістю, з її жартом і гумором. Німецькі слова grap (жарт) і witz (гумор) найточніше виражають смисл гри. Вона є надмірність, і дух знімає всезагальне детермінування. Буття гри має супралогічний характер нашого становища у Всесвіті.

Я вважаю, що твердження Гейзінги є досить цікавим та обґрунтованим. Якщо розглядати питання людської діяльності з урахуванням усіх факторів, що наводить вчений, то можна побачити, що гра справді грає дуже важливу роль у становленні людини як такої і у виникненні людської культури. Але я схильна не применшувати роль праці у житті і розвитку людей, адже все-таки важаю її важливішим фактором, що став каталізатором багатьох незамінних процесів у нашому житті.

34. Як співвідносяться з собою поняття індивід, людина, особистість? в чому полягає зміст процесу соціалізації?

Людина народжується на світ з генетично закладеними в неї потенційними можливостями стати саме людиною. Не слід вважати, що немовля—це „чиста дошка”, на якій під впливом соціуму „пишуться” ознаки людяності. Немовляті притаманні анатомічні та фізіологічні властивості тіла й мозку, що належать тільки людині. Але система біологічних, генетичних, анатомічних, фізіологічних чинників передбачає становлення людини лише в певних соціальних, культурно-історичних умовах цивілізації. Щоб підкреслити біологічно зумовлену належність новонародженої дитини і дорослої людини саме до людського роду та відрізнити їх від тварин, використовують поняття індивіда як протилежне поняттю особини тварини. Тільки індивідні якості, тобто притаманні людині задатки, анатомо-фізіологічні передумови, закладають підвалини створення особистості. Індивід—це людська біологічна основа розвитку особистості у певних соціальних умовах.

На певному етапі постає особистість— індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначається залученістю людини до суспільних, культурних, історичних відносин. Ця система виявляється і формується в процесі свідомої продуктивної діяльності і спілкування. Особистість опосередковує та визначає рівень взаємозв’язків індивіда з суспільним та природним середовищем.

Слід адекватно співвідносити поняття людини й особистості. Людина як соціальна біологічна істота є носієм особистості. Поняття людини значно ширше за поняття особистості, бо включає у себе велике коло соціальних і біологічних ознак—антропологічних, етнографічних, культурних та ін.

У словнику «Сучасна західна соціологія» соціалізація визначається як «процес засвоєння індивідом протягом життя соціальних норм та культурних цінностей того суспільства, до якого він належить». Соціалізація охоплює всі соціальні прцеси, завдяки яким індивід засвоює певні знання, норми, цінності, що дозволяють йому функціонувати як рівноправному членові суспільства. Провідним та визначальним принципом соціалізації є цілеспрямований вплив (навчання, виховання). Проте соціалізіція включає й стихійні, спонтанні процеси, які так чи інакше впливають на формування особистості. До соціалізації особистості входить засвоєння індивідом мови соціальної спільноти, відповідних способів мислення, властивих даній культурі, форм раціональності та чуттєвості, прийняття індивідом норм, цінностей, традицій, звичаїв, зразків та прийомів діяльності і т. п. Індивід соціалізується, приєднуючись до різних форм соціальної діяльності, засвоюючи характерні для них соціальні ролі. У цьому плані соціалізацією особистості можна розглядати як сходження від індивідуального до соціального. Разом з тим, соціалізація передбачає індивідуалізацію, оскільки вона необхідна для сходження до індивідуального. Людина освоює світ культури вибірково, через свої інтереси, власний світогляд. Опановуючи культуру, людина формує свої здібності, потреби, цінності. Тому немає соціалізації без індивідуалізації. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]