21 В чому полягає новизна поглядів Фрейда та Юнга на структуру і функції свідомості? Що б ви визначили як архетип українського народу?

(про Фрейда я вже сказав)

Юнг:

Ввів поняття колективного несвідомого (на противагу індивідуальному несвідомому, притаманому конкретній особистості).

Колективне несвідоме – більш глибокий прошарок несвідомого, який включає в себе загальний досвід людства;проявляє себе в системі образів та символів – архетипів “Его предполагаемые содержаня появляются в форме образов, которые можно понять, лишь сопоставляя их с историческими параллелями... Содержания коллективного бессознательного не могут быть объектом произвольного намерения, они не повластны контролю со стороны воли”

(кусень з Юнга)

Архетип (від грецького “arche” – “над” та “typos” – “образ”) – загальнолюдський образ, символ, якій не належить особистому в психиці (не бере початок з індивіда), а є частиною надсвідомого. Вони самі по собі не уявляються, а проявляються в свідомості через образи та ідеї. Найчастіше відображаються в міфах, казках, фольклорі особливо архаїчної доби. Архетип сприймається досвідомо (а не внаслідок навчання).

Архетип укр. народу – ??? (цю хуйню самі видумуйте; все підійде, здається)

22 Свідомість і мова. Чи тотожні поняття мова і мовлення? Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови і мислення?

Свідомість – обов’язкова умова пізнання світу. Її функції: відображення і створення дійсності, оцінка дійсності, орієнтуюча (цілеспрямовуюча); керує поведінкою людини (крім як у стані афекту).

Свідомості без мови не існує.

Мова переводить свідомість з ідеальних образів на матеріальні.

Функції мови: об’єктивізація і матеріалізація думок, акумулятивна, номінативна, експресивна, адресна (передача інформації).

Мовлення– спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення по радіо чи телебаченню.У мовленні реалізується мова, всі її можливості. Мова – знакова система. Мовлення – це саме спілкування, вираження думки, це вербальне, мовне спілкування, самовираження. Мова має рівневу структуру (фонетичний, лексичний, морфемний, морфологічний, синтаксичний та ін. рівні). Мовлення ж - лінійне, воно розгортається у часі і просторі.

Мова – система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства. Мова – це найважливіший засіб спілкування і пізнання. Мовлення – це процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Фердинанд де Сосюр характеризував мовлення як «комбінації, за допомогою яких суб'єкт, що говорить, користується мовним кодексом з метою вираження своєї особистої думки».

Гайдегер: мова – дім буття.

Мова=мислення:

Ф. де Соссюр: «Мову можна порівняти з аркушем паперу. Думка -- його лицевий бік, а звук -- зворотний, не можна розрізати лицевий бік, не розрізавши зворотного. Так і в мові не можна відділити ні думку від звука, ні звук від думки, цього можна досягнути лише шляхом абстракції»

Язык «есть явление по своей природе однородное: это  ― система знаков, в которой единственно существенным является соединение смысла и акустического образа»