60 Особливості сучасного інформаційного суспільства. Глобалізація як тенденція сучасного розвитку суспільства.

У сучасному суспільстві відбуваються зміни в усіх системах та підсистемах суспільства. У сфері послуг зайнято не менше 50 відсотків працюючого населення. Виробляються як аграрні, так і промислові товари, набагато перевищуючи потреби. Крім надвиробництва, сучасному суспільству властиві ускладнення соціальних зв´язків, максимальний розвиток маркетингу, спрямованість у майбутнє, динамічна міжособистісна комунікація, велика роль наукових досліджень, освіти, престиж освіченості. Серед інших характеристик сучасного суспільства:

— рольовий характер взаємодії (очікування та поведінка людей зумовлюються їх суспільним статусом і соціальними функціями);

— поглиблений розподіл праці;

— формальна система регулювання відносин (на основі писемного права, законів, положень, договорів);

— складна система соціального управління (відокремлення інституту управління, соціальних органів управління та самоврядування);

— секуляризація (набуття світських ознак) релігії;

— виокремлення різноманітних соціальних інститутів.

Інформаційне суспільство — суспільство, рівень якого у вирішальній ступені визначається кількістю і якістю накопиченої інформації, її свободою і доступністю. Виникнення інформаційного суспільства нерозривно пов’язано з усвідомленням фундаментальної ролі інформації у суспільному розвитку, розглядом у широкому соціокультурному контексті таких феноменів, як інформаційні ресурси, нові інформаційні технології, інформатизація. В багатьох галузях виробництва головною складовою стає інформація, інтелектуальні технології, обробка знань посідають дедалі важливіші місця. Рушійною силою еволюції є експлуатація обчислювальної техніки.

Глобалізація - одна з визначальних тенденцій сучасного суспільного розвитку. Вона проявляється в тому, що все зростаючий обсяг зв'язків і систем, проблем і протиріч набуває планетарного характеру, як за своїми масштабами, так і за значимістю для доль людства, формуючи цілісність і посилюючи взаємозалежність сучасного світу.

Глобалістські процеси охоплюють нині різні зрізи та рівні суспільного буття, які проявляються у міждержавних відносинах, на макро-, мезо-і мікроекономічних і культурних рівнях, в долях індивідів, розширюючи простір для їх життєдіяльності і створюючи більш різноманітні умови для розвитку і реалізації їх здібностей. Матеріальною основою цих процесів, що обумовлює імперативність і створює реальні передумови їх здійснення, виступає науково-технічна революція. Органічно пов'язана зі зміною технологічного способу виробництва на кінець XX століття, глобалістcька тенденція стала невід'ємною рисою і магістральним напрямом розвитку постіндустріальної цивілізації. Винятково високі темпи науково-технічних змін сприяють - прямо або побічно - прискоренню і активізації глобалістських процесів.

61 Давньогрецький комедіограф Менакур (341-291 рр. до н.ч.) дуже високо оцінював переваги в суспільстві освіченої людини: «Велике благо тому, хто навчився вчитися».Як Ви оцінюєте місце освіти в сучасному суспільстві?

В інформаційному суспільстві для всіх його членів зростає потреба постійного підвищення кваліфікації, відновлення знань, освоєння нових видів діяльності. У зв’язку з цим на зміну парадигми “підтримуючої” чи “просвітительської” освіти, прийшла інноваційна парадигма освіти, найважливішою складовою якої стала ідея “освіти протягом усього” життя чи безупинної освіти. На жаль, сьогодні, в сучасній цивілізації освіта як суспільне явище продовжує виконувати функцію банальної передачі знань, простого задоволення кваліфікованими кадрами потреб людства.

Освіта є важливою, адже розвиток людини, особистості, як ніколи раніше, стає показником, виміром прогресу країни. Також необхідно формувати не лише носія знань, а й творчу особистість, здатну використовувати отримані знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто для інноваційного розвитку суспільства.

Але зараз освіта розглядається лише як джерело збільшення капіталу особистості, забезпечення більш високого рівню життя та знаходження нового статусу.