Остеохондропатія човноподібної кістки стопи (хвороба Келера I)

Захворювання вперше було описано А. Kehler в 1908 р. Хвороба зустрічається рідко і переважно у дітей віком 4-12 років, частіше у хлопчиків.

Етіологія захворювання не встановлена, її розвиток пов'язують з частими травмами стопи.

Клінічно захворювання проявляється болями в області тильної поверхні стопи, припухлістю і болючістю при пальпації човноподібної кістки. Нерідко у хворих розвивається кульгавість за рахунок перенесення навантаження на зовнішнє склепіння ступні, іноді спостерігається двостороннє ураження. На рентгенограмах стопи виявляється помірний остеопороз човноподібної кісти з подальшим ущільненням точок окостеніння, можливе зменшення її в розмірах, фрагментація. Тривалість хвороби - від декількох місяців до 1-2 років.

Лікування консервативне, в залежності від вираженості процесу рекомендують ходьбу на милицях, взуття з вкладками-супінаторами. Застосовують також фізіотерапевтичне лікування, лікувальну фізкультуру і масаж.

Прогноз сприятливий, разом з тим іноді спостерігається неповне відновлення структури та форми човноподібної кістки стопи.

Остеохондропатія хребта (хвороба Шеєрмана-Мау, юнацький кіфоз, асептичний некроз апофізів тіл хребців )

Остеохондропатія хребта найбільш часто зустрічається у підлітків (у віці 11-18 років) і характеризується ураженням дисків і тіл грудних хребців (переважно з VII по X), а також замикальних пластинок. Захворювання було описано Шеєрманном (1911) і Мау (1921). Найбільш часто уражається грудний відділ хребта, можливі зміни в попереково-грудному відділі, зустрічаються також поширені форми ураження хребта.

Етіологія хвороби Шеєрмана-Мау до кінця не вивчена, певне значення мають підвищені навантаження на хребет у осіб, що займаються спортом і важкою фізичною працею, травматичні ушкодження, гормональні розлади (адипозогенітальна дистрофія, гіпогонадизм), а також місцеві порушення мікроциркуляції. В літературі є дані про можливий спадковий характер захворювання з домінантним типом успадкування.

Клінічна картина. Захворювання розвивається повільно, клінічні прояви залежать від віку дитини, стадії і вираженості патологічного процесу. У початковому періоді у хворих з'являється підвищена втомлюваність м'язів спини і їх асиметрія, м'язова гіпотонія, неінтенсивні больові відчуття в області хребта, які зазвичай носять дифузний характер, зникаючи після нічного відпочинку. У міру прогресування захворювання, особливо в період бурхливого росту дитини, больовий синдром посилюється, з'являються періодичні локальні болі в області остистих відростків хребців, формується дугоподібне стійке кіфотичне викривлення хребетного стовпа. У подальшому деформація хребта нижче фізіологічного кіфозу помітно посилюється, зміщуючись своєю вершиною до X грудного хребця, формується «плоска спина». Зміни в хребті часто поєднуються з варусною деформацією гомілок, воронкоподібною деформацією грудини, сплощенням грудної клітини.

При важкому перебігу захворювання з'являються неврологічні розлади за типом корінцевого синдрому, вираженість якого залежить від рівня компресії. Так, якщо при ураженні поперекового відділу хребта хворі скарг можуть і не пред'являти, то при патології шийних хребців нахил голови вперед неможливий через появу гострого болю в міжлопатковій області. Обмеження рухів у хребті обумовлене також контрактурою прямих м'язів спини, що розвивається і зміною конфігурації хребта (згладженість фізіологічного лордозу), зниженням висоти міжхребцевих дисків. Остаточне визначення ступеня деформації хребців можливо тільки після зупинки зростання хребта пацієнта.

Рентгенологічно при хворобі Шеєрмана-Мау визначається ротація хребців в грудному і поперековому відділах, їх клиноподібна деформація, нерівність, хвилястість і зазубреність апофізів (передніх, верхніх і нижніх країв хребців), зниження висоти міжхребцевих дисків, сплощення і збільшення дорсовентрального розміру хребців на рівні кіфозу з формуванням поодиноких або множинних гриж Шморля, а також кальцифікація дисків і спондилолістез.

Тяжкість захворювання визначається поширеністю патологічного процесу, ступенем деформації тіл хребців, наявністю і кількістю гриж Шморля, вираженістю болю в хребті, а також ступенем обмеження функції хребта.

Диференціальний діагноз проводиться з компресійними переломами тіл хребців, остеомієлітом, фіксованою круглою спиною Ліндемана, вродженим фіброзом дисків Гюнтца (характерна «ящикоподібна» форма тіл хребців), спондилоепіфізарною дисплазією, хворобою Кальве. Остання діагностується, як правило, у дітей раннього віку та характеризується ураженням тільки одного хребця, тоді як при юнацькому кіфозі може бути залучено в патологічний процес до восьми і більше хребців, найчастіше грудного відділу хребта.

Лікування хвороби Шеєрмана-Мау консервативне. Метою терапії являється купування больового синдрому, відновлення рухливості хребта і постави, а також профілактика остеохондрозу. Виключають інтенсивність пасивного фізичного навантаження, пов'язані зі стрибками, підйомом тягарів, разом з тим пацієнтам рекомендується плавання і лікувальна фізкультура. При сильних болях у хребті показано поздовжнє витягування на похилій площині, в тому числі підводне, з наступним носінням корсету (поясу). Медикаментозне лікування включає застосування анальгетиків (парацетамол, залдіар), нестероїдних протизапальних препаратів (аертал, дексалгін, німесіл, найз, целебрекс тощо), препаратів системної ензимотерапії (вобензим, флогензим), вітамінів групи В, судинних препаратів, прозерину. Для профілактики остеохондрозу призначаються препарати, що модифікують структуру хрящової тканини (алфлутоп, артра, терафлекс, структум, стопартроз та ін.) Активно використовується фізіотерапія (електрофорез новокаїну, кальцію, магнію, прозерину), іглорефлексотерапія, масаж, лікувальна гімнастика, плавання. При рано початому лікуванні вдається призупинити розвиток захворювання та формування деформації хребта. Хірургічні методи лікування застосовують рідко і тільки в разі розвитку важкого фіксованого кіфозу (клиноподібна резекція хребців, остеотомія хребта).

Прогноз при даному захворюванні в більшості випадків сприятливий.